
- •Історія
- •Поняття, предмет та завдання юп
- •Методи юп та їх класифікація. Застосування методів психологічного впливу у сфері судочинства
- •Методи спе
- •Система юп
- •Місце юп в системі психологічних наук і права
- •Сучасний стан і проблеми сучасної вітчизняної юридичної психології
- •Роль юридичної психології у сучасній правозастосовчій діяльності.
- •Психологічна х-ка праці юриста
- •Психологічна структура діяльності юриста (потреби, мотиви, цілі, засоби, кінцевий результат)
- •Професіограми юридичних професій
- •Психологічні аспекти формування особистості юриста
- •Професійна деформація та способи її подолання
- •17. Психологічні аспекти підвищення ефективності праці юриста
- •Особливості комунікативних дій в діяльності юриста
- •16. Розвиток професійно важливих комунікативних якостей юриста.
- •18.Поняття особистості
- •20.Спрямованість людини, мотивація її поведінки і діяльності.
- •Поняття та структура темпераменту та характеру
- •22.Схема вивчення особистості. Складання психологічного портрету особистості та його роль у розслідуванні злочинів.
- •23. Генетичний аспект розвитку особистості: від задатків до здібностей
- •Мова жестів і одягу та її значення для оцінки особистості
- •Характеристика, засоби і види спілкування у сфері судочинства.
- •30.Поняття конфлікту і способи його подолання.
- •31. Предмет та завдання кп.
- •32. Психологія злочинної поведінки. Особливості вольових та емоційних процесів при підготовці й скоєнні злочинів.
- •33. Поняття мотиваційної сфери злочину. Співвідношення мотиву, цілі та результату при вчиненні злочину.
- •34. Психологічні особливості особистості злочинця.
- •35. Психологія потерпілого.
- •36. Психологічний аналіз особистості неповнолітнього злочинця.
- •37. Психолого-правова оцінка організованих злочинних угрупувань.
- •38. Психологія співучасті.
- •39. Роль жертви у ґенезі злочину.
- •40. Мотивація злочинної поведінки неповнолітніх.
- •41. Психологічні засади організації слідчої діяльності
- •42. Організаційно-психологічні аспекти взаємодії суб’єктів досудового слідства
- •43. Психологічні особливості проведення окремих слідчих дій
- •44. Психологічна структура судової діяльності
- •45. Психологічна характеристика судового процесу при розгляді кримінальних справ
- •46. Формування внутрішнього переконання і винесення вироку судом.
- •47. Психологічні особливості розслідування злочинів, скоєних неповнолітніми
- •48. Взаємодія внутрішнього переконання та правосвідомості
- •49. Предмет і завдання пенітенціарної психології. Психологічні аспекти проблеми покарання та виправлення злочинця
- •50. Психологія особистості засудженого
- •51. Методи психологічного впливу на засуджених з метою їх ре соціалізації.
- •52. Психологічна підготовка засудженого до умов життя на волі. Соціальна реадаптація звільненого
- •53. Психологічні особливості відбування покарань жінками-засудженими
- •55. Предмет і завдання судово-психологічної експертизи (спе
- •56. Види судово-психологічних експертиз
- •57. Підготовка та призначення спе при розслідуванні та судовому розгляді кримінальних справ та вирішення цивільно-правових спорів
- •58. Судово-психологічна експертиза індивідуально-психологічних якостей особистості
- •59. Посмертна судово-психологічна експертиза психічного стану особи
- •60. Судово-психологічна експертиза емоційних станів та патологічного афекту.
43. Психологічні особливості проведення окремих слідчих дій
Метою кожної слідчої дії є одержання доказів, які сприяють розслідуванню злочинного діяння і встановленню об'єктивної істини. У цьому аспекті огляд місця події має певну специфіку, що виділяє його з-поміж інших слідчих дій. Ця специфіка полягає в такому: 1) кримінальна ситуація характеризується невизначеністю; 2) огляд місця події спрямовано на виявлення доказів, характер яких диктується особливостями події злочину, способом його вчинення і приховування; 3) при одержанні тієї чи іншої інформації слідчий повинен вирішити питання про її відношення до розслідуваного злочину і доказове значення.
Інформація, що є на місці події, має різнобічний характер і різну доказову значущість. В її комплексі важливо знайти саме те, що стосується події злочину. Для цього необхідно розв'язати розумові завдання, пов'язані з відносністю виявленого до розслідуваної події. У складному формуванні даного процесу психологія постає в декількох аспектах, а саме: а) сприйнятті обстановки місця події; б) уявному аналізі виявлених слідів і речових доказів; в) установленні причинного відношення виявленого до події злочину; г) створенні уявної моделі події, що сталася. Проаналізуємо кожний із названих аспектів.
Сприйняття обстановки місця події, здійснюване слідчим, залежить від загальних закономірностей сприйняття, проте водночас має специфіку, зумовлену професійними особливостями, спрямованістю в сприйнятті, підпорядкуванням останнього уявній моделі події, що формується або вже узята як вихідна. Якщо розглядати сприйняття, здійснюване слідчим, із погляду його особливостей, зумовлених обраною ним професією, можна побачити, що воно має специфічні риси. До них можна віднести зумовлену колишнім досвідом вибірковість, спрямовану на сприйняття слідів і речових доказів, пов' язаних із подією злочину, точну і швидку оцінку сприйнятого, здатність виявляти в сприйнятому таку інформацію, яка дає можливість знайти інші докази у справі.
Допит — це процес передавання слідчому допитуваним інформації про розслідувану подію чи пов' язані з нею обставини та осіб. У цьому процесі слідчий має зберігати ініціативу.
Тут функції психології пов' язані з трьома процесами, що зумовлюють зрештою обсяг і рівень пізнання при допиті. До них належать: а) діагностика особи допитуваного; б) система психологічних прийомів, що сприяють одержанню інформації; в) оцінка інформації, одержаної під час допиту, з позицій її вірогідності та доказового значення.
Важливість діагностики психологічного статусу допитуваного визначається тим, що одержання та оцінка інформації багато в чому залежать від знання психічних особливостей допитуваного, що сприяють встановленню з ним психологічного контакту і визначенню системи прийомів, яка може бути найбільш ефективною для одержання показань.
Основними методами, що сприяють психологічній діагностиці особи під час допиту, є методи спостереження, бесіди, незалежних характеристик. Вони застосовуються не в повному обсязі, а відповідно до тієї схеми, що є для слідчого найбільш прийнятною в даній ситуації.
Застосування зазначених методів ізольовано чи у взаємозв'язку дає змогу діагностувати психологічні характеристики особи і використовувати їх у різних напрямах організації допиту: 1) встановлення психологічного контакту; 2) визначення системи тактичних прийомів допиту; 3) визначення характеру і виду можливого та найбільш ефективного психологічного впливу; 4) оцінка одержаної інформації.