22.Схема вивчення особистості. Складання психологічного портрету особистості та його роль у розслідуванні злочинів.

При вивченні особистості необхідно проаналізувати факти:

1)зовнішні-взаємовідносиин в сімї, колективі, з друзями, умови життя в сімії. (склад, соціальне становище, професія та освіта, рівень життя сімї, життєві умови).

2)внутрішні- особливості особи:

1.здібності

2.характ ер

3.темперамент

4.знання.; 5.уміння 6)навички; 67)особливості емоційно-вольової сфери ; 8.ставлення до праці.

У практиці розслідування найб поширеним методом розробки психологічного портрету-такий психолого-криміналістичний метод, що орієнтований на зясування комплексних відомостей про 1)індивідуальні особливості особистості;

2)обставини злочину;

3)наслідки злочинної діяльності.

До психологічного портрету злочинця слід включити такі дані:

1)заг характеристика особистості та її мотивація;

2)індивідуальність особистості: вік, особливості походження, звички, схильності, навички;

3)місце проживання і місце роботи;

4)рівень освіти, професійної кваліфікації, рід знань;

5)сімейний стан та наявність дітей

6)наявність судимості в минулому

7)ставлення до окремих видів діяльності.

Розробка правильного психол портрета може інфці продуктивність, версії про особливі ознак злочину та дозволяє звужувати коло підозрюваних, що забезпечує істину у справі.

23. Генетичний аспект розвитку особистості: від задатків до здібностей

За своєю сутністю здібності — це такі індивідуально-психологічні особливості, що виявляються в процесі оволодіння діяльністю, у ході набування знань, умінь і навичок. Здібності розвиваються в процесі життя індивіда².

Дослідження природи здібностей передбачає необхідність ураху­вання трьох істотних ознак (Б. М. Теплов): по-перше, під здібностями розуміють індивідуальні психологічні особливості, що відрізняють одну людину від іншої; по-друге, здібностями називають не всі інди­відуальні особливості, а лише такі, що стосуються успішності вико­нання якої-небудь діяльності; по-третє, поняття «здібності» не зводить­ся до тих знань, умінь і навичок, що уже виробилися в людини, а пе­редбачає певний генетичний момент. Певне значення в розвитку здібностей мають задатки (нахили) — ви­ражені анатомо-фізіологічні особливості організму (хороший кровообіг мозку, рухливість нервової системи та ін.). Задатки не визначають розви­ток здібностей автоматично. Здібності — це не задаток у розвитку. На формування здібностей впливає низка умов: спрямованість осо­бистості, розумова і фізична активність, інтерес до діяльності, уява тощо. У психології розрізняють загальні і спеціальні здібності. Існують літературні, математичні, педагогічні, художні та інші здібності. У пси­хології розглядають також теоретичні і практичні здібності. Їхня від­мінність полягає в тому, що перші визначають схильність особистості до абстрактно-теоретичних міркувань, другі — до практичних дій.

Є два рівні розвитку здібностей: 1) репродуктивний — відображає високе вміння засвоювати знання, опановувати діяльність і виконувати її за зразком; 2) творчий — уміння створювати нове, оригінальне, творче.

Високий рівень у розвитку здібностей називають талантом. Та­лант — це сполучення здібностей, що дає змогу людині успішно і ори­гінально виконувати будь-яку діяльність. Результати діяльності тала­новитої людини вирізняються принциповою новизною

Основну рол у формуванні та розвитку характеру людини відіграє ї спілкування з усіма навколо.

У властивост для дит вчинках і формується поведінка, вона наслідує близьких людей.

Найсприятливішим періодом вважається вік від 2-3 до 9-10 років. У цей період діти багато і часто спілкуються як з ровесниками, так і доросл. Вони відкриті для сторін.

Безпосередньо на формування впливає:

1. Стил спілкування доросл 1 з одними на очах у дитини 2) спосіб спілкування з нею самою

Першими у дит заклад такі нриси характеру як доброта та комунікабельність, а також егоїстичність, сухість, байдужість до людей.

Важливе значення має трудова діяльність.

В ній закладається працелюбство, акуратність, наполегливість, добросовісність.

Формування рис характеру в дошк віці відбувається у грі та доступних видах домашньої праці.

В характері дитини цього віку зберігається та закріплюється риси, які постійно потребують схвалення.

В поч. класах школи формуються риси характеру, що виявляється у стосунках з людьми. Риси характеру набуті дитиною вдома і підкріпл школою зазвичай зберіга протягом всього життя.

В підлітковому віці- вольові риси,а в ранній юності-базові, моральні та світоглядні настанови.

На кінець школи, характер людини вважається сформованим і те, що відбувається з нею у подальшому майже ніколи його не змінюється.