120. Особливості правового регулювання додаткової відпустки у зв'язку з навчанням та творчої відпустки.

Творча відпустка надається працівникам для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством.

Тривалість, порядок, умови надання та оплати творчих відпусток установлюються Кабінетом Міністрів України.

1. Стаття, що коментується, і ст. 16 Закону "Про відпустки" передбачають надання працівникам творчих відпусток. Формулювання "відпустка надається" має розумітися як надання працівникам суб'єктивного права на творчу відпустку за наявності "умов, встановлених законодавством. Постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 р. № 45 затверджені Умови, тривалість і порядок надання й оплати творчих відпусток.

2. Право на творчу відпустку мають працівники підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності за основним місцем роботи. Творча відпустка надається для завершення дисертації на здобуття вченого ступеня доктора чи кандидата наук, а також для написання підручника, монографії, довідника чи іншої наукової праці.

Творча відпустка для завершення кандидатської дисертації надається тривалістю до трьох місяців, докторської — до шести.

3. Підставою для надання творчої відпустки для завершення дисертації являється заява працівника і рекомендація про доцільність надання творчої відпустки наукової (науково-технічної) ради центрального органу виконавчої влади чи вченої ради вищого навчального закладу Ш-ІУ рівнів акредитації або науково-дослідного інституту відповідного профілю.

Для одержання творчої відпустки з метою завершення роботи над дисертацією здобувач вченого ступеня мас зробити наукову доповідь на засіданні кафедри, відділу або лабораторії, де здобувач проводить наукову роботу. За результатами доповіді дасться мотивований висновок з обгрунтуванням тривалості відпустки.

4. Творча відпустка для написання підручника чи наукової праці тривалістю до трьох місяців надасться па підставі заяви працівника і довідки видавництва про внесення підручника чи наукової праці до плану видання на поточний рік. Оскільки останнім часом одержати таку довідку дещо важче, ніж написати заяву, суттєвого значення набуває правило про те, що творча відпустка для розглянутих цілей може надаватися лише праців­нику, який успішно поєднує основну трудову діяльність з науковою роботою. Якщо підручник чи наукова праця створюється творчим колективом, творча відпустка надається одному з авторів на основі письмової заяви, підписаної всіма членами авторського колективу.

5. На час творчої відпустки за працівником зберігається місце роботи і середня заробітна плата.

121. Поняття підсумованого робочого часу

На безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість ро­бочого часу, допускається за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51).

1. Особливим різновидом режиму робочого часу являється режим, при якому вводиться підсумований облік робочого часу. Режим підсумованого обліку робочого часу може вводитися на безперервно діючих, підприємствах, в установах і організаціях, а також у окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях та на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (праці) не може додержуватись встановлена законодавством для даної категорії працівників щоденна чи тижнева тривалість робочого часу.

2. Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок застосування підсумованого обліку робочого часу, немає. Генеральною угодою на 1999-2000 роки лише передбачається підготовка та затвердження такого акта.

До нашого часу в Україні продовжує діяти чимала кількість нормативних актів СРСР, якими дозволено використання режиму підсумованого обліку робочого часу і визначені умови такого використання. Назвемо деякі з цих актів:

1) Положення про робочий час і час відпочинку працівників залізничного транспорту і метрополітенів, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС 3 листопада 1960 року, передбачає можливість застосування підсумованого обліку робочого часу за місячний обліковий період. Передбачається також потурний облік робочого часу (при цьому обліковим періодом (турою) вважається час з моменту явки на роботу для поїздки до моменту явки на роботу для наступної поїздки після відпочинку у пункті постійної роботи);

2) Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автомобілів, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС 16 серпня 1977 року, передбачає можливість застосування підсумованого обліку робочого часу за місячний обліковий період. У окремих випадках і в особливому порядку допускається подовження облікового періоду до 6 місяців;

3) Положення про робочий час і час відпочинку плаваючого складу суден річкового флоту, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС 12 листопада 1960 року, допускає можливість введення підсумованого обліку робочого часу за місячний обліковий період лише в окремих випадках;

4) Положення про робочий час і час відпочинку працівників вагонів-ресторанів і працівників суднових ресторанів морського і річкового транспорту, працівників вагонів-лавок та інших аналогічних підприємств торгівлі і громадського харчування, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС 12 вересня 1969 року, допускає можливість застосування підсумованого обліку робочого часу, спеціально передбачаючи використання потурного обліку, а також використання як облікового періоду часу навігації;

5) Положення про робочий час і час відпочинку працівників експлуатаційних підприємств і організацій Міністерства зв'язку СРСР та міністерств зв'язку союзних республік, затверджене постановою Держкомпраці та Секретаріату ВЦРПС 12 червня 1963 року, передбачає можливість застосування для окремих категорій працівників цих підприємств та організацій підсумованого обліку робочого часу за обліковий період від одного до трьох місяців;

6) постановою Ради Міністрів "Про режим робочого часу робітників радгоспів і інших державних підприємств сільського господарства" від 24 травня 1962 року № 475 передбачено застосування підсумованого обліку робочого часу для працівників, зайнятих у рослинництві. Обліковим періодом відповідно до цієї постанови являється календарний рік. Збільшення тривалості роботи цієї категорії працівників до 10 годин на день у період напружених польових робіт компенсується зменшенням тривалості роботи в інші періоди;

7) Положення про режим робочого часу і часу відпочинку робітників і службовців, що зайняті на роботах у лісовій промисловості і лісовому господарстві, та порядок оплати праці при подовжених і скорочених робочих змінах від 29 жовтня 1980 року передбачає застосування підсумованого обліку робочого часу за обліковий період, котрий не повинен перевищувати 3 місяців Тривалість робочої зміни може збільшуватися до 10 годин, а в інші дні облікового періоду робочий час має зменшуватися, або мають надаватися додаткові дні відпочинку з розрахунку один день відпочинку за 7 годин переробітку.

4. При підсумованому обліку робочого часу норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем з розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня (чи відповідного скороченого робочого дня) з урахуванням скорочення робочого часу напередодні вихідних днів до 5 годин і напередодні святкових і неробочих днів — на 1 годину. Розрахована таким чином норма робочого часу має бути реалізована шляхом виходу на роботу за графіком. При цьому підзаконними актами колишнього Союзу РСР встановлювалась гранична тривалість роботи протягом дня (10-12 годин). Якщо підзаконними актами гранична тривалість роботи протягом дня не врегульована, вона мас визначатися за погодженням між власником і проф­спілковим комітетом. Не буде суперечити закону вирішення питання про тривалість роботи протягом дня у колективному договорі. Якщо тривалість роботи протягом дня при підсумованому обліку робочого часу визначена нормативними актами колишнього Союзу РСР, слід керуватися цими актами. Викладене стосується і порядку чергування робочих днів і днів відпочинку.

5. Надурочною роботою при підсумованому обліку робочого часу являється робота понад встановлену тривалість робочого часу за обліковий період.

6. Підсумований облік робочого часу при наявності підстав його застосування може вводитися лише за погодженням з профспілковим комітетом (ст. 61 КЗпП). При відсутності профспілкової організації питання про введення і умови застосування підсумованого обліку робочого часу доцільно було б вирішувати у колективному договорі чи за погодженням з органом, уповноваженим представляти інтереси трудового колективу.