87. Припинення контракту.

Слід зазначити, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому можуть встановлюватися угодою сторін, зокрема, строк його дії, умови розірвання договору, в тому числі дострокового.

На підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

При звільнення з підстав передбачених контрактом, посилання варто робити на пункт 8 статті 36 КЗпП, а у формулюванні звільнення вказати і підставу передбачену контрактом.

Оскільки на працівників, з якими укладено контракт, поширюється законодавство про працю, що регулює відносини по трудовому договору, за винятком, встановленим для цієї форми трудового договору, їх трудовий договір може бути припинено й з інших підстав, передбачених законодавством.

Крім вищезазначених підстав, трудовий договір припиняється також у випадку направлення працівника за постановою суду до лікувально-трудового профілакторію ( стаття 37 КЗпП).

Підставою для розірвання трудового договору за цією підставою є направлення працівника до лікувально-трудового профілакторію, спеціалізованих лікувальних закладів органів охорони здоров‘я, а неповнолітніх – до спеціалізованих лікувально-виховних закладів. Разом з цим доцільно зазначити, що Конституція України гарантує кожному громадянину на звернення до суду за вирішенням порушених прав, тому у разі незаконного звільнення працівник має право звернутися до суду з метою захисту своїх прав.

88. Припинення трудового договору з працівником, направленим за постановою суду на примусове лікування

1. Підставою для припинення трудового договору являється постанова суду про направлення працівника до лікувально-трудового профілакторію (ЛТП). Стосовно осіб, визначених хворими на наркоманію, передбачена можливість направлення на лікування у спеціалізовані лікувальні установи органів охорони здоров'я, а неповнолітніх, що досягли шістнадцятирічного віку, — у спеціалізовані лікувально-виховні установи.

2. Підготовка матеріалів про направлення хронічних алкоголіків на примусове лікування і передачу їх до суду здійснюється органами внутрішніх справ. У цих матеріалах обов'язкова наявність медичного висновку і прохання громадської організації, трудового колективу, державного органу, а також членів сім'ї чи близьких родичів. У ст. 26 Указу від 20 травня 1985 р. та ст. 2 Указу від 17 серпня 1966 р. слово "прохання" вживається в однині, тому справа у суді може бути порушена на прохання йодного з перелічених суб'єктів, хоч для винесення обгрунтованої постанови суд має враховувати і думку інших суб'єктів.

Підготовку матеріалів про направлення на примусове лікування від наркоманії також здійснюють органи внутрішніх справ, якщо у зв'язку з небезпечною поведінкою особи, хворої на наркоманію, до органів внутрішніх справ чи прокуратури звернулися родичі цієї особи чи інші суб'єкти.

У разі ухилення осіб, що потребують лікування від алкоголізму чи наркоманії, від медичного обстеження вони підлягають примусовому приводу за постановою відповідного,органу внутрішніх справ.

3. Питання про направлення до ЛТП чи спеціалізованої лікувальної (лікувально-профілактичної) установи розглядається районним (міським) судом на відкритому судовому засіданні, у присутності особи, стосовно якої порушено прохання, її законного представника, захисника (за бажанням цієї особи), а унеобхідних випадках, — представників громадської організації, трудового колективу, державного органу, членів сім'ї та близьких родичів, що порушили прохання.

4. Про направлення працівника на примусове лікування суд виносить постанову.

5. Оскільки постанова про направлення на примусове лікування виконується органами внутрішніх справ, звільнення працівника за ст. 37 КЗпП має провадитись_за поданням органу внутрішніх справ з додатком постановисуду,що набула законної чинності.