- •Предмет, метод і система трудового права України
- •Функції трудового права
- •Поняття принципів трудового права та їх зміст
- •Основні відмінності
- •5. Загальні принципи правового регулювання трудових відносин, що відображені в основних правах і обов”язках громадян, закріплених в Конституції України
- •Принцип трудового права, закріплені в Кодексі законів про працю України та інших законодавчих актах України
- •Акти по праці і соціальних питаннях, що приймаються Міністерством праці та соціальної політики України. Компетенція інших міністерств щодо прийняття нормативних актів
- •Роль професійних спілок і трудових колективів в галузі правового регулювання трудових відносин.
- •Значення керівних роз”яснень Пленуму Верховного Суду України для однакового застосування законодавства про працю суб”єктами права.
- •Єдність і диференціація в правовому регулюванні трудових відносин.
- •Загальне і спеціальне законодавство
- •Див. Додаток пдф
- •Іноземні громадяни як суб'єкти трудового права України, особливості їх правового статусу
- •Державні органи як суб’єкти трудових правовідносин
- •Поняття зайнятості населення
- •Державні гарантії права на вибір виду зайнятості в Україні
- •Державна служба зайнятості, її структура, функції та права. Державний фонд сприяння зайнятості.
- •Поняття працевлаштування. Правові форми працевлаштування.
- •Поняття підходящої роботи
- •Особливості працевлаштування деяких категорій громадян: неповнолітніх, молоді, яка закінчила середню загальноосвітню школу, демобілізованих із Збройних Сил України, інвалідів тощо
- •Професійна підготовка і перепідготовка незайнятих громадян
- •22. Правові відносини органів працевлаштування з підприємствами, установами, організаціями
- •23. Права і обов'язки підприємств, установ, організацій у реалізації державної політики зайнятості населення.
- •Права і обов'язки громадян, які звернулися з питаннями працевлаштування
- •Організація оплачуваних громадських робіт.
- •27. Безробітні та їх правовий статус
- •28.Порядок реєстрації громадян як безробітних
- •29. Види компенсації безробітним
- •30. Припинення виплат по безробіттю
- •31. Матеріальна допомога членам сім'ї безробітного
- •32. Відповідальність за порушення законодавства про зайнятість
- •33. Особливості звільнення за п. 1 ст. 40 кЗпП України та за п. 1 ст. 36 кЗпП у контексті отримання в подальшому звільненим працівником статусу безробітного та допомоги по безробіттю
- •34. Норми права, що регулюють колективно-договірні відносини.
- •35. Поняття колективного договору, його сторони
- •36. Зміст колективного договору
- •37. Види колективних угод і їх сторони
- •38. Порядок укладення колективного договору
- •39. Поняття контролю за виконанням колективного договору
- •40. Відповідальність за порушення умов колективного договору
- •41. Генеральна угода: сторони, зміст.
- •42. Генеральна, галузева та регіональна угода: порівняльний аспект
- •43. Особливості укладення трудового договору між працівником з фізичною особою (роботодавцем).
- •44. Гарантії при прийомі на роботу
- •45. Документи, необхідні для оформлення договірних відносин
- •46. Реєстрація трудового договору у центрах зайнятості
- •47. Строки трудового договору
- •48. Обов’язкові умови трудового договору
- •49. Контракт як особлива форма трудового договору
- •50. Сфера застосування контрактних трудових відносин
- •51. Категорії працівників, яким не може бути відмовлено в укладенні трудового договору
- •52. Випадки, в яких укладення трудового договору заборонено.
- •53. Критерії визначення правомірності відмови у прийнятті на роботу
- •54. Категорії працівників, яким відмова у прийнятті на роботу має бути надана у письмовій формі
- •55. Переважне право на укладення трудового договору під час повторного прийняття на роботу
- •56. Обмеження при прийнятті на роботу
- •57. Переважне право залишення на роботі в разі звільнення працівників.
- •58. Категорії осіб, для яких встановлюється випробування під час прийняття на роботу
- •59. Строки випробування Ст.. 27 кЗпП
- •60. Наслідки незадовільних результатів випробування
- •61. Правове значення випробування при прийнятті на роботу
- •62. Категорії осіб, для яких випробування не встановлюється
- •63. Юридичне значення результатів випробування в разі прийняття на роботу
- •64. Чи передбачено випробування в разі прийняття на роботу в систему органів мвс України
- •65. Поняття суміщення професій
- •66. Поняття суміщення посад
- •67. Поняття сумісництва
- •68. Категорії осіб, яким забороняється працювати за сумісництвом
- •69. Правова характеристика відносин, що регулюються Законом України „Про особливості звільнення з посад осіб, які суміщають депутатський мандат з іншими видами діяльності
- •70. Особливості оплати праці сумісників
- •71. Особливості надання відпусток працівникам сумісникам
- •72. Види переведень на іншу роботу, що передбачені законом
- •73. Поняття „тимчасового” переведення, його зміст
- •74.Випадки, у яких допускається тимчасове переведення в разі виробничої потреби.
- •75. Поняття „постійного” переведення, його зміст.
- •76. Правова відмінність між „тимчасовими” та „постійними” переведеннями
- •77. Випадки, у яких забороняється працівників переведення на некваліфіковані роботи
- •78. Випадки, у яких переведення відбувається зі згоди працівника
- •79. Відміннсть переміщення від переведення
- •80. Зміст поняття „зміна істотних умов праці”
- •81. Припинення трудового договору за згодою сторін. Порядок оформлення факту припинення трудових відносин
- •82. Припинення трудового договору у разі закінчення його строку. Визначення дати закінчення строкового трудового договору
- •83. Припинення трудового договору у зв’язку із призовом на військову службу. Документи, необхідні для оформлення припинення трудових відносин
- •84. Оформлення припинення трудового договору у зв’язку з переведенням працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або переходом на виборну посаду.
- •86. Припинення трудового договору у зв’язку з набранням законної сили вироком суду
- •87. Припинення контракту.
- •88. Припинення трудового договору з працівником, направленим за постановою суду на примусове лікування
- •89. Поважні причини розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •90. Вид трудового договору, який працівник може розірвати з власної ініціативи Немає
- •91. Право дієздатність неповнолітніх працівників на розірвання договору з власної ініціативи
- •92. Право працівника достроково розірвати строковий трудовий договір
- •93. Продовження дії строкового трудового договору на невизначений строк
- •94. Підстави, з яких власник або вповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір.
- •95. Порядок звільнення працівника з ініціативи власника або вповноваженого ним органу
- •96. Випадки розірвання трудового договору за згодою профкому
- •97. Випадки розірвання трудового договору без попередньої згоди профспілкового органу.
- •98. Випадки, за яких не допускається звільнення працівника з ініціативи власника
- •99. Розірвання трудового договору на підставі п.1 ст. 41 кЗпПу
- •100. Зміст поняття „одноразове грубе порушення” трудових обов’язків
- •101. Оформлення документів та порядок розірвання трудового договору на підставі п.1 ст.41 кЗпПу
- •102. Розірвання трудового договору на підставі п.2 ст. 41 кЗпПу
- •103. Оформлення документів та порядок розірвання трудового договору на підставі п.2 ст.41 кЗпПу.
- •104. Перелік осіб, які обслуговують грошові або товарні цінності.
- •105. Зміст винних дій працівника, за наявності якого втрачається до нього довіра
- •106. Зміст поняття „аморального проступку”.
- •107. Порядок розірвання трудового договору на підставі п.3 ст. 41 кЗпПу
- •108. Розірвання трудового договору на підставі ст.28 кЗпПу, у зв’язку з незадовільними результатами випробування
- •109. Розірвання трудового договору з неповнолітніми працівниками
- •110. Розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації
- •111. Припинення трудового договору з ініціативи військового комісаріату
- •112. Припинення трудового договору у зв’язку з набранням законної сили вироком суду
- •113. Поняття робочого часу, його класифікація
- •114. Режим і облік робочого часу
- •115. Правова відмінність скороченого та неповного робочого часу
- •116. Поняття, умови та порядок уведення надурочних робіт
- •117. Поняття та види часу відпочинку
- •118. Право на відпустку та право використання відпустки
- •119. Види додаткових відпусток. Порядок їх надання.
- •120. Особливості правового регулювання додаткової відпустки у зв'язку з навчанням та творчої відпустки.
- •121. Поняття підсумованого робочого часу
- •122. Заборона залучення до надурочних робіт
- •123. Категорії працівників, для яких встановлюється неповний робочий час.
- •124. Правові методи забезпечення трудової дисципліни
- •125. Поняття внутрішнього трудового розпорядку
- •126. Заходи заохочення за дотримання трудової дисципліни
- •127. Види дисциплінарної відповідальності
- •128. Порядок застосування дисциплінарного стягнення
- •129. Види дисциплінарних стягнень
- •130. Правове значення заходів громадського впливу до порушників трудової дисципліни
- •131. Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців
- •132. Особливості дисциплінарної відповідальності працівників прокуратури
- •133. Особливості дисциплінарної відповідальності суддів.
- •134. Особливості дисциплінарної відповідальності адвокатів.
- •135. Умови притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності
- •136. Поняття "матеріальна відповідальність", відмінність від інших видів юридичної відповідальності
- •137. Види матеріальної відповідальності
- •138. Правова сутність обмеженої відповідальності
- •139. Поняття "пряма дійсна шкода"
- •140. Способи покриття матеріальної шкоди
- •141. Порядок відшкодування заподіяної шкоди
- •142. Правова сутність адміністративного та судового порядку покриття заподіяної шкоди
- •143. Підстави притягнення працівника до матеріальної відповідальності
- •144. Поняття та правові методи регулювання оплати праці.
- •145. Поняття "основна і додаткова оплата праці"
- •146. Доплати і надбавки до зарплати
- •147. Форми і системи оплати праці
- •148. Оплата праці в разі відхилень від нормальних умов роботи
- •149. Порядок виплати заробітної плати
- •150. Обмеження утримань із заробітної плати
- •151. Поняття заохочувальних виплат і компенсацій
- •152. Правове значення поняття„ „мінімальна заробітна плата” у регулювання суспільних відносин
- •153. Джерела коштів на оплату праці
- •154. Відповідальність за порушення законодавства про працю
- •156. Поняття „середньомісячної заробітної плати”. Нормативне регулювання та значення.
- •156. Форми виплати заробітної плати
- •157. Індексація заробітної плати
- •158. Поняття „охорона праці”
- •159. Охорона праці жінок
- •160. Охорона праці неповнолітніх
- •161. Обов'язок проходження медичного огляду у разі прийняття на роботу
- •162. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці. Див. Питання 154
- •163. Нормативне регулювання охорони праці.
- •164. Правова сутність медичних оглядів та інструктажів для забезпечення охорони праці
- •165. Норми права, які сприяють стимулюванню охорони праці
- •166. Органи з нагляду та контролю за охороною праці
- •167. Охорона праці ветеранів, пенсіонерів та інвалідів
- •168. Трудовий спір, причини його виникнення
- •169. Види трудових спорів
- •170. Органи , що розглядають трудові спори
- •171. Порядок створення та компетенція ктс
- •172. Вирішення спорів у разі порушення законодавства про оплату праці
- •173. Правові наслідки законного та незаконного страйку
- •174. Поняття колективних трудових спорів
- •175. Правовий статус і компетенція Національної служби посередництва і примирення.
Акти по праці і соціальних питаннях, що приймаються Міністерством праці та соціальної політики України. Компетенція інших міністерств щодо прийняття нормативних актів
Поряд із законами трудові відносини регулюються цілою системою правових актів, що мають нормативний характер. Такі акти, як правило, приймаються органами державного управління. Оскільки вони приймаються у розвиток і на виконання чинного законодавства, їх прийнято називати підзаконними. Головна роль у створенні системи підзаконних актів належить Президенту України, який є єдиним суб'єктом державно-правових відносин і на якого покладена функція забезпечення конституційності, законності дій інших суб'єктів права.
Президент України Указом від 10 червня 1997 р. визначив порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності. Закони України, укази Президента та постанови Кабінету Міністрів України не пізніше як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.
Вищим органом державної виконавчої влади України є Кабінет Міністрів — уряд України, який на підставі Конституції та законів України, постанов Верховної Ради, указів і розпоряджень Президента України наділений правом видавати в межах своїх повноважень постанови і розпорядження.
Ці постанови і розпорядження можуть відноситися до різних питань трудових відносин. Так, Кабінет Міністрів України постановою від 24 червня 1991 року № 47 затвердив Положення про державну службу зайнятості, яка є централізованою структурою спеціальних органів, утворених для комплексного вирішення питань регулювання зайнятості населення, професійної орієнтації, працевлаштування і соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян.
Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки регулюється Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 року № 578.
Постановою від 19 березня 1994 р. № 170 Кабінет Міністрів України затвердив Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, яке визначає загальні засади, порядок укладення контракту, його зміст і порядок припинення.
Державна експертиза умов праці проводиться на підставі Положення, затверджененого Кабінетом Міністрів України постановою від 1 грудня 1990 p., яким визначені основні завдання державної експертизи, її права та обов'язки. Державна експертиза умов праці віднесена до системи Міністерства праці та соціальної політики України.
Кабінет Міністрів України постановою від 10 серпня 1993 р. № 623 затвердив Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництвах, в установах і організаціях в новій редакції від 17 червня 1998 року.
Постановою від 4 квітня 1994 р. № 221 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності. У медико-соціальній експертизі проходять огляд громадяни, які частково або повністю втратили здоров'я внаслідок захворювання, травм та уроджених дефектів, що обмежують їх життєдіяльність, а також особи, які за чинним законодавством мають право на соціальну допомогу з метою виявлення компенсаторно-адаптаційних можливостей особи для реалізації заходів реабілітації та адаптації інвалідів.
Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. № 472.
Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100.
Положення про порядок компенсації працівникам втрати частин заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. № 1427.
Порядок відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон визначений постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. № 10.
Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. № 65.
Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України набувають чинності з моменту їх прийняття. В постановах може встановлюватись й інший порядок уведення їх в дію,
Міністри, керівники інших центральних органів державної виконавчої влади в межах своєї компетенції можуть видавати нормативно-правові акти, які підлягають реєстрації у Міністерстві юстиції України. Так, Міністерству фінансів України у межах його повноважень надано право на основі й на виконання чинного законодавства видавати накази, організовувати та контролювати їх виконання. У разі необхідності міністерство разом з іншими центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого і регіонального самоврядування видає спільні акти, які є обов'язковими для виконання.
Міністерство праці і соціальної політики України на основі і на виконання чинного законодавства видає накази з питань праці, її оплати, умов зайнятості і соціального захисту населення, які є обов'язковими для виконання.
Аналогічні повноваження закріплені в положеннях про Міністерство економіки України, Міністерство юстиції, Міністерство охорони здоров'я та інші міністерства України, положеннях про державні комітети. Так, Порядок організації державного нагляду за охороною праці затверджений наказом Державного комітету по нагляду за охороною праці від 31 травня 1995 р. № 82.
Усі акти, що приймаються міністерствами та відомствами, мають правовий характер, є підзаконними і обов'язковими для виконання на всій території України. Але вони підлягають обов'язковій державній реєстрації, яка здійснюється відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731. Згідно з ним на державну реєстрацію подаються постанови, накази, інструкції державних органів та міністерств, що містять правові норми, встановлюють правила поведінки, розраховані на невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії та характеру відомостей, що в них містяться. Правові акти, що подаються на реєстрацію, мають відповідати вимогам законодавства про мови та інших актів законодавства. Одночасно подається обґрунтування підстав для їх видання, відомості про чинні акти з цього питання, про офіційне погодження акта із зацікавленими органами тощо.
Державній реєстрації підлягають підзаконні акти, що видаються міністерствами і відомствами. Локальні правові норми, що видаються підприємствами, установами, організаціями, про які йдеться нижче, державній реєстрації не підлягають.
