Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді трудове право.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
468.16 Кб
Скачать

71. Особливості надання відпусток працівникам сумісникам

Відповідно до статті 79 Кодексу законів про працю України та ст..10 Закону України “Про відпустки” від 15.11.1996 року право працівників на отримання щорічної основної та додаткової відпусток повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи в установі (організації).

У частині 10 Закону України “Про відпустки” наведені випадки, коли щорічні відпустки повної тривалості надаються до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи в установі (організації) за бажанням працівника. Серед них – надання відпустки суміснику одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Також, в статті 25 цього закону визначені категорії працівників, яким відпустка без збереження заробітної плати надається за їх бажанням в обов’язковому порядку. Так, п.14 цієї статті передбачає, що сумісниками в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи.

Отже, відповідно до вищезазначеного на період оформлення щорічної основної відпустки за основним місцем роботи на роботі за сумісництвом працівник має право на оформлення щорічної відпустки, незважаючи на те, що ним не відпрацьовано шести місяців.

На практиці щорічна відпустка на роботі за сумісництвом може бути більше або менше, ніж відпустка за основним місцем роботи. Якщо за сумісництвом тривалість щорічної відпустки більше, ніж тривалість відпустки за основним місцем роботи, то тривалість щорічної відпустки за основним місцем роботи на різницю днів відпусток не продовжується.

Якщо щорічна відпустка на роботі за сумісництвом менше, ніж за основним місцем роботи, то відповідно до статті 25 Закону України “Про відпустки” сумісникам за їх бажанням в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи. Такий висновок надано в листі Мінпраці від 05.06.2008р. № 5305/0/14-08/06.

Якщо відпустка без збереження заробітної плати зовнішнього сумісника не пов’язана з відпусткою за основним місцем роботи, то така відпустка може надаватися відповідно до статті 26 Закону України “Про відпустки” за сімейними обставинами та з інших причин на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів.

72. Види переведень на іншу роботу, що передбачені законом

Переведення на іншу роботу поділяють на окремі види. При цьому є кілька критеріїв такої класифікації: залежно від терміну; за територіальною ознакою; за Ініціативою сторін.

Залежно від терміну розрізнюють постійні й тимчасові переведення.

За територіальною ознакою переведення поділяють на такі:

переведення в межах підприємства, організації, установи або у того ж власника для виконання іншої роботи (спеціальності, кваліфікації, посади), не обумовленої трудовим договором;

переведення на інше підприємство, в установу, організацію, до іншого власника;

переведення на роботу в іншу місцевість, у тому числі разом з підприємством, установою, організацією.

Переведення на інше підприємство проводиться шляхом звільнення з даного підприємства й укладення трудового договору з власником іншого підприємства. Іншим підприємством вважається будь-яке інше підприємство, що володіє правом прийняття і звільнення. До трудової книжки працівника вноситься запис: "Звільнений у зв'язку з переведенням на інше підприємство, п. 5 ст. 36 КЗпП України".

Переведенням в іншу місцевість вважається направлення на роботу за межі даного населеного пункту. Якщо в трудовому договорі було обумовлено, що працівник буде виконувати роботи на об'єктах, розташованих у декількох населених пунктах, то доручення роботи на різних об'єктах не вимагатиме додаткової згоди працівника і не буде вважатися переведенням.

Якщо працівник погодився на переведення, але за новою ро ботою він втрачає в заробітку, законодавством передбачено, що при переведенні працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за працівником зберігається його колишній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення (ст. 114 КЗпП України).