41. Генеральна угода: сторони, зміст.

Генеральна угода укладається між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об`єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями.

Генеральна угода фіксує домовленості між сторонами соціального партнерства, та регулює основні аспекти соціально-трудових відносин.

Повноваження сторін щодо розробки та підписання Генеральної угоди містяться у Законі України "Про колективні договори та угоди". У цьому ж законі визначено зміст Генеральної угоди:

гарантії праці і забезпечення продуктивної зайнятості;

мінімальні соціальні гарантії оплати праці і доходів всіх груп і верств населення, які забезпечували б достатній рівень життя;

розмір прожиткового мінімуму, мінімальних нормативів;

соціальне страхування;

трудові відносини, режим роботи і відпочинку;

умови охорони праці і навколишнього природного середовища;

задоволення духовних потреб населення;

умови зростання фондів оплати праці та встановлення міжгалузевих співвідношень в оплаті праці.

Положення Генеральної угоди діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

42. Генеральна, галузева та регіональна угода: порівняльний аспект

регулюють соціально-економічні відносини між об'єднаннями найманих працівників, роботодавців та місцевою владою.

За допомогою регіональних угод регулюються норми соціального захисту найманих працівників підприємств, включають вищі порівняно з генеральною угодою соціальні гарантії, компенсації, пільги з урахуванням територіальної специфіки.

Сторонами регіональної угоди є обласні об'єднання профспілок, роботодавців та, переважно, обласна державна адміністрація.

Законом чітко не встановлена відмінність структури галузевої угоди від регіональної, тому у більшості випадків вони є подібними:

нормування і оплата праці;

встановлення мінімальних соціальних гарантій, компенсацій, пільг у сфері праці і зайнятості;

трудові відносини;

умови і охорона праці;

житлово-побутове, медичне, культурне обслуговування;

організація оздоровлення і відпочинку;

умови зростання фондів оплати праці.

Положення регіональної угоди не можуть погіршувати становище найманих працівників порівняно з Генеральною угодою.

Крім Генеральної угоди в Україні діє система галузевих угод, укладання яких передбачене Законом України «Про колективні договори і угоди».

Сторонами галузевої угоди є Всеукраїнські галузеві об`єднання роботодавців і профспілкові організації та їх об`єднання відповідного рівня, які мають повноваження, достатні для ведення переговорів, укладення угоди та реалізації її норм.

Законом чітко обумовлено коло питань, що можуть регулюватися галузевою угодою:

нормування і оплата праці;

встановлення мінімальних соціальних гарантій, компенсацій, пільг у сфері праці і зайнятості;

трудові відносини;

умови і охорона праці;

житлово-побутове, медичне, культурне обслуговування;

організація оздоровлення і відпочинку.

умови зростання фондів оплати праці;

встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.

Положення галузевої угоди не можуть погіршувати становище найманих працівників порівняно з Генеральною угодою.