- •Рецензенти
- •1. Вступ
- •2. Визначення серцевої недостатності
- •3. Термінологія, що застосовується для опису серцевої недостатності Систолічна та діастолічна серцева недостатність
- •Можливі клінічні чинники та механізми діастолічної серцевої недостатності
- •Хронічна серцева недостатність зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка
- •Ліво- та правосерцева недостатність. Лівошлуночкова, правошлуночкова та бівентрикулярна недостатність
- •Декомпенсована та стабільна хсн
- •Безсимптомна дисфункція лівого шлуночка.
- •4. Епідеміологія, фактори ризику, етіологічні чинники та прогноз хсн
- •5. Патогенетичні чинники прогресування хсн
- •6. Діагностика серцевої недостатності
- •6.1. Критерії клінічного діагнозу сн
- •Суб’єктивні та об’єктивні клінічні ознаки сн
- •6.2. Інструментальна діагностика хсн.
- •6.2.1. Електрокардіографія.
- •6.2.2. Ехокардіографія.
- •Орієнтовна клінічна оцінка допплерівських показників діастолічної функції лш*
- •6.2.3. Рентгенографія грудної клітки.
- •Найбільш типові дані рентгенологічного дослідження грудної клітки при сн, тактика лікаря
- •6.2.4. Лабораторні тести
- •Натрійуретичні пептиди.
- •Найбільш типові лабораторні відхилення при сн
- •6.2.5. Інструментальні методи , що можуть застосовуватися у пацієнтів з хсн за окремими показаннями. Черезстравохідна ехокардіографія
- •Стрес-ехокардіографія
- •Магнітно-резонансне дослідження серця
- •Холтерівське моніторування екг
- •7. Класифікація хронічної серцевої недостатності Української Асоціації кардіологів
- •Додаток 2. Приклади формулювання клінічного діагнозу
- •Показники очікуваної низької виживаності у хворих з хсн
- •Інгібітори апф та їх дози, що застосовуються при хсн та систолічній дисфункції лш
- •Правила призначення та контролю лікування іапф та бра
- •Можливі прояви побічної дії іапф, тактика лікаря
- •9.2.1.2. Бета-адреноблокатори.
- •Бета-блокатори, що застосовуються у хворих з хсн та систолічною дисфункцією лш
- •9.2.1.3. Антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів (амр).
- •Антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів та їх дози, що застосовуються при хсн із сдлш
- •Можливі прояви побічної дії амр, тактика лікаря
- •9.2.2.2. Івабрадин (інгібітор If каналів у синусовому вузлі).
- •9.2.2.3. Дигоксин.
- •9.2.3. Ліки або комбінації ліків, які є потенційно шкідливими у пацієнтів з симптомною хсн (nyha II-IV) та сдлш
- •9.3. Діуретики при хсн
- •Дози діуретиків , що застосовуються у хворих з хсн
- •Найбільш типові прояви побічної дії діуретиків (салуретиків), тактика лікаря
- •9.4. Антитромботичне лікування та статини при хсн
- •9.4.1. Пероральні антикоагулянти.
- •9.4.2. Антитромбоцитарні засоби.
- •9.4.3. Статини
- •9.5. Застосування лікувальних пристроїв у пацієнтів з хсн та сдлш
- •9.5.1. Імплантовуваний кардіовертер дефібрилятор
- •9.5.2. Кардіоресинхронізуюча терапія (крт)
- •9.5.2.1. Пацієнти з хсн та синусовим ритмом
- •9.5.2.2. Пацієнти з хсн та персистуючою/постійною формою фібриляції передсердь
- •9.5.2.3. Пацієнти з хсн та показами до рутинної постійної екс.
- •9.6. Медикаментозне лікування при хсн зі збереженою фракцією викиду лш
- •9.7. Лікування порушень ритму та провідності серця у пацієнтів з хсн
- •9.7.1. Фібриляція передсердь
- •9.7.1.1. Контроль чшс
- •Рекомендації з контролю частоти шлуночкових скорочень у гемо-динамічно стабільних пацієнтів з хсн із систолічною дисфункцією лш та постійною/персистуючою фібриляцією передсердь
- •9.7.1.2. Контроль ритму
- •9.7.1.3. Профілактика теу
- •Визначення ризику інсульту у пацієнтів з фібриляцією передсердь*
- •Визначення ризику кровотеч у пацієнтів з фібриляцією передсердь*
- •Рекомендації з попередження тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з хсн та фібриляцією передсердь (постійною, персистуючою, пароксизмальною)
- •9.7.2. Шлуночкові аритмії
- •Рекомендації з лікування пацієнтів з хсн та шлуночковими аритміями
- •9.8. Лікування стенокардії у пацієнтів з хсн.
- •Рекомендації з медикаментозного контролю стабільної стенокардії у пацієнтів з клінічними проявами хсн (nyha II-IV) та сдлш
- •9.9. Лікування пацієнтів з хсн та артеріальною гіпертензією
- •Рекомендації щодо лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з клінічними проявами хсн (nyha II-IV) та сдлш
- •9.10. Лікування пацієнтів з хсн, ускладненою кахектичним синдромом
- •9.11. Декомпенсована хсн.
- •Чинники, що сприяють декомпенсації клінічного стану хворих з хсн
- •9.12. Роль фізичних тренувань при хсн
- •9.13. Ультрафільтрація крові
- •9.14. Роль способу життя та дотримання спеціальних рекомендацій
- •Припинення тютюнопаління.
- •7. Сексуальна активність.
- •9.15. Кардіохірургічні методи в лікуванні пацієнтів з хсн
- •9.15.1. Категорії пацієнтів з хсн, яким показана консультація кардіохірурга
- •9.15.2. Показання та протипоказання до трансплантації серця
- •9.15.3. Ліво- та бівентрикулярні допоміжні пристрої (лвдп та бвдп)
- •Основні показання до застосування лвдп та бвдп при хсн
- •9.16. Лікування пацієнтів з хсн та некардіальними супутніми патологічними станами
- •9.16.1. Цукровий діабет
- •9.16.2. Хронічне обструктивне захворювання легень, бронхіальна астма
- •9.16.3. Ниркова недостатність
- •9.16.4. Анемія
- •9.16.5. Подагра
- •9.16.6. Депресія.
- •9.16.7. Злоякісні новоутворення.
- •9.16.8. Еректильна дисфункція
- •9.16.9. Гіпертрофія простати.
- •9.16.10. Розлади дихання під час сну.
- •9.17. Особливості лікування пацієнтів з хсн похилого віку
- •10. Диспансерний нагляд
- •10.1. Загальні положення.
- •10.2. Терміни клінічного огляду.
- •10.3. Рекомендовані при диспансерному спостереженні процедури.
- •11. Трудова експертиза.
- •.Вступ …………………………………………………………..…4
9.5.2.2. Пацієнти з хсн та персистуючою/постійною формою фібриляції передсердь
Застосування КРТ (CRT-P або CRT-D) з метою зниження ризику прогресування СН у гемодинамічно стабільних пацієнтів з ХСН III-IV класів за NYHA з ФП та величиною ФВ ЛШ < 30-35 % за тривалості комплексу QRS > 130 мс є доцільним лише у випадках наявності показань до постійної електрокардіостимуляції (ЕКС) (симптомні брадисистолії або після абляції aтріовентрикулярного вузла)
На відміну від пацієнтів із систолічною ХСН та внутрішньошлуночковою блокадою на фоні синусового ритму, дані щодо клінічної ефективності КРТ у пацієнтів із систолічною ХСН та внутрішньошлуночковою блокадою на фоні ФП недостатні [117].
9.5.2.3. Пацієнти з хсн та показами до рутинної постійної екс.
КРТ є доцільною, незалежно від тривалості комплексу QRS, у пацієнтів з клінічними проявами ХСН (NYHA II-IV) та ФВ ЛШ < 35 % за наявності показань до імплантації постійного водія ритму, оскільки постійна правошлуночкова ЕКС супроводжується асинхронією скорочення шлуночків і може сприяти прогресуванню дисфункції ЛШ [15,19].
______________________________________________
1 – в тому числі, за потреби, АМР – як калій-зберігаючий діуретичний засіб
2 – продовження титрування дози до оптимальної можливе і на наступних етапах
3 – деталізація показів – див. розділ 9.5.
ФП – фібриляція передсердь; ІАПФ – інгібітор АПФ; БРА – блокатор рецепторів ангіотензину II; ФВЛШ – фракція викиду лівого шлуночка; КРТ – кардіоресинхронізаційна терапія; ІКД – імплантовуваний кардіовертер-дефібрилятор; ЛВДП – лівошлуночковий допоміжний пристрій
Рис.2 Алгоритм тривалого лікування пацієнтів з ХСН та систолічною дисфункцією лівого шлуночка
9.6. Медикаментозне лікування при хсн зі збереженою фракцією викиду лш
З огляду на різноманітність причин ХСН із збереженою ФВ ЛШ, не існує єдиного стандарту лікування таких хворих. Принциповий алгоритм допомоги останнім полягає:
1) в адекватному впливі (фармакологічному або хірургічному) на основне захворювання;
2) медикаментозній терапії симптомів та порушень кровообігу, притаманних ХСН.
Лікування хворих із діастолічною СН, які становлять переважну більшість серед пацієнтів з збереженою ФВ ЛШ, передбачає:
а) контроль АТ на цільовому рівні відповідно до існуючих рекомендацій (ІАПФ та БРА розглядаються як засоби першої лінії);
б) адекватний контроль ЧШС у хворих з постійною формою ФП (за непереносності ББ можливе застосування верапамілу або ділтиазему) або усунення синусової тахікардії;
в) за можливості – відновлення синусового ритму у хворих з ФП;
г) фармакологічне лікування ІХС відповідно до чинних рекомендацій; реваскуляризація міокарда за наявності показань;
д) контроль волемічного стану пацієнтів за допомогою діуретиків;
Наведені вище рекомендації відображають узгоджену думку експертів, за браком переконливої доказової бази щодо сприятливого впливу будь-якого з класів кардіоваскулярних засобів на клінічний прогноз даної категорії пацієнтів. У жодному з трьох завершених на цей час масштабних рандомізованих випробувань БРА або ІАПФ при ХСН із ФВ ЛШ > 40-45 % , не спостерігали зниження ризику досягнення задекларованих первинних комбінованих «кінцевих точок» у порівнянні з застосуванням плацебо [21,77,118].
