Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Byud_polit.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
52.21 Кб
Скачать
    1. Бюджетний процес та бюджетний механізм.

Бюджетний процес: поняття, роль та значення у проведенні бюджетної політики.

Відомо, що в ринкових умовах бюджет є основним інструментом держав­ного регулювання всіх соціально-економічних процесів у країні. Тому голов­не питання, яке стоїть сьогодні перед нашим суспільством, це засади ведення фінансового господарства держави, її бюджетний устрій та бюджетний процес.

Бюджетні етапи (стадії) складаються з послідовних, взаємозалежних дій органів влади з питань розробки й використання розпису доходів і витрат держа­ви. Розрізняють великі й дрібні етапи. Великих, як правило, виділяють чотири: планування, затвердження, виконання, висновки. Дехто з авторів (Л. Дробозіна, М. Родіонова) наводить іншу четвірку, виділяючи розгляд. У закордонній фі­нансовій літературі (наприклад, у книзі Ш. Бланкарта "Державні фінанси в умовах демократії") вказуються ще й контроль та аналіз. Але вирізнення їх у самостійні етапи, на нашу думку, не виправдане. Щоправда, розгляд проекту бюджету в законодавчому органі відбирає у депутатів більше часу і сил, ніж сам акт затвердження. Ось чому проходження проекту бюджету через парламент у більшості країн прийнято іменувати етапом затвердження.

Контроль відбувається на всіх вищезазначених нами стадіях. При скла­данні проекту бюджету перевіряється відповідність поданих розрахунків. На етапі затвердження бюджетні комісії парламенту висилають своїх пред­ставників у галузеві відомства для перевірки обґрунтованості заявок. Під час виконання затвердженого бюджету проводять як попередній, так і по­точний контроль. На останньому етапі особливо важливе значення має парламентський контроль.

Немає також окремого етапу бюджетного аналізу. Аналіз здійснюється постійно і при потребі використовується в управлінні бюджетним процесом.

У Бюджетному кодексі України (гл. 4 "Бюджетний процес та його учас­ники") законодавче закріплено 4 великі стадії бюджетного процесу:

1) складання проектів бюджетів;

2) розгляд та прийняття Закону про Державний бюджет України і рішень про місцеві бюджети;

3) виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін і доповнень до Закону про Державний бюджет України і рішень про місцеві бюджети;

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішен­ня щодо нього.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються фінансовий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів.

Зазначені чотири стадії бюджетного процесу за своїм змістом і діями взаємно обумовлені й пов'язані, відтак можна говорити про безперервну бюджетну процедуру. На етапі виконання затвердженого бюджету уряд і його бюджетне відомство безперервно управляють доходами і витратами й усе нове та цінне, що підказує практика, використовують, а старе й неефек­тивне відкидають.

Слід зазначити, що порядок бюджетного процесу, послідовність його етапів не просто встановлюються законодавчими актами, а більшою мірою визначаються логічною й історичною природою самого процесу. Ніякий вчений, практик не може встановити іншого порядку, іншої послідовності. Завдання полягає у пізнанні природи бюджетного процесу, в правильному осмисленні порядку і послідовності дій щодо Бюджетного процесу.

Великі стадії бюджетного процесу складаються із безлічі послідовних дрібних етапів. Наприклад, усього за сталими витратами їх налічується понад п'ятдесят, за капіталовкладеннями — близько ста. Вони охоплюють дії органів влади від виникнення потреби у витратах, їх передбачення і програмної оцін­ки до затвердження у парламенті звіту уряду про виконання бюджету.

Сукупність послідовних бюджетних етапів становить бюджетний круго­обіг. Подібно до обігу капіталу у виробництві бюджетний кругообіг віднов­люється і повторюється, але, на відміну від першого, відновлюється щорічно і триває у середньому три роки.

Найважливішою умовою успішного проходження бюджетного процесу, на наш погляд, є дотримання бюджетного календаря. Воно потребує від учасників процесу чіткого визначення суті Бюджетного поняття, його історичного характеру, технологічної послідовності, оптимальних і критичних термінів розроблення й затвердження бюджету, пізнання особливостей календаря різних витрат і бюджетів.

Сьогодні поняття бюджетного календаря чітко не визначене і не ви­вчається. Тому, як нам здається, можна дати таке визначення поняття "бюджетний календар": бюджетний календар — це сукупність послідовних періодів проходження бюджетного кругообігу у чітко визначені строки, що обумовлено щорічністю і своєчасністю бюджету.

Центр ваги у даному визначенні припадає саме на послідовні періоди з чітким зазначенням їхніх строків, що складаються з об'єктивного перебігу часу. "Коли?" — ось головне питання бюджетного календаря, багаторазово повторюване на всіх великих і малих його етапах. "Що? Як? Із якою ме­тою?" — ці й інші подібні питання для бюджетного календаря мають лише другорядне значення. "За який час? На який термін?" — такі його основні вимоги.

Для організації оптимальної бюджетної процедури одним із головних критеріїв є своєчасне виконання бюджетного календаря. А як переконує досвід (табл. 1), цей критерій в Україні досі неприйнятний.

В усіх розвинутих країнах бюджет виконується протягом року (пільгового терміну із метою дослідження можна не враховувати), але робота з його розроблення і висновку охоплює ще приблизно два роки. У поточному році один бюджет складається, другий виконується, третій звітується. Отже, бюджет­ний календар триває близько трьох років. Із країн ринкової орієнтації тільки США мають триваліший календар.

Отже можна визначити поняття бюджетного регламенту. Бюджетний регламент — документ, в якому визначаються порядок і терміни складання, розгляду і затвердження бюджету, а також організація його виконання.

Бюджетний регламент:

  • визначає чітке розмежування функцій між органами державної влади і державного управління;

  • встановлює всю документацію, яка використовується у бюджетному процесі;

  • визначає особливий порядок виконання бюджету у разі його несвоєчасного затвердження;

  • визначає відповідальність органів за порушення бюджетного регламенту:

а) виконавчої влади — за неякісний проект бюджету і несвоєчасно представлений;

б) законодавчої влади — за порушення встановлених термінів розгляду і затвердження бюджету;

в) Міністерства фінансів — за нецільове використання бюджетних коштів.

Наявність затвердженого бюджетного регламенту в державі — найбільш актуальне завдання для організації бюджетного процесу.

Бюджетний механізм та його підсистеми: забезпечуючи, оперативні ретроспективні.

Реалізація бюджетної політики, успішне її впровадження до життя забезпечується за допомогою бюджетного механізму. Бюджетний механізм є найдинамічнішою частиною бюджетної політики.

Формування бюджетного механізму здійснюється державою відповідно до бюджетної стратегії. Зміни окремих елементів механізму відбуваються у зв'язку з вирішенням різноманітних тактичних завдань, тому бюджетний механізм чуттєво реагує на всі особливості стану в економіці і соціальній сфері. Відповідно до основних положень бюджетної політики за допомогою бюджетного механізму здійснюються широкомасштабні розподіл і перерозподіл ВВП.

У цілому бюджетний механізм можна розглядати як систему встановлених державою форм і методів організації бюджетних відносин. Він є зовнішньою оболонкою бюджету, що виявляється у бюджетній практиці. У практичному плані бюджетний механізм — це налагоджена економічна структура, яка відображає послідовність і способи дій відповідних державних органів у процесі мобілізації і використання бюджетних коштів. Механізм мобілізації бюджетних ресурсів називають податковим механізмом. Призначення механізму використання бюджетних коштів полягає у виконанні двох найважливіших функцій — фінансового забезпечення та фінансового регулювання соціально-економічних процесів у державі.

Структура бюджетного механізму є досить складною. До неї входять різні елементи, що відповідають розмаїттю бюджетних відносин. Саме множина бюджетних взаємозв'язків передбачає застосування великої кількості видів, форм, методів, важелів та інструментів їхньої організації як елементів бюджетного механізму. До структури бюджетного механізму входять різноманітні організаційні форми, форми бюджетного забезпечення, методи та інструменти бюджетного регулювання, бюджетні стимули та санкції, які можна об'єднати у відповідні підсистеми.

До таких підсистем можна віднести:

— забезпечуючі (використовуються під час прогнозування та бюджетного планування);

— оперативні (використовуються у процесі виконання бюджетів);

— ретроспективні (використовуються на заключних стадіях бюджетного процесу).

У структурі бюджетного механізму можна виділити такі складові: організаційні форми, форми бюджетного забезпечення, методи та інструменти бюджетного регулювання, бюджетні стимули і санкції.

До організаційних форм бюджетного механізму належать бюджетне прогнозування, бюджетне програмування, бюджетне планування, оперативне управління і бюджетний контроль.

До форм бюджетного забезпечення відносять кошторисне фінансування, бюджетне інвестування, бюджетне кредитування, бюджетне субсидіювання, бюджетне дотування, бюджетне резервування.

Методами (важелями) бюджетного регулювання вважають податки, обов'язкові збори, неподаткові платежі, міжбюджетні трансферти, бюджетні призначення, бюджетні зобов'язання, бюджетні асигнування. До інструментів належать ставки податків, зборів, норми амортизаційних відрахувань, проценти за кредит, бюджетні нормативи, бюджетні норми, норми витрат, тарифи тощо.

Під бюджетними стимулами і санкціями розуміють бюджетне фінансування, пільги, штрафи, пеню, бюджетні відшкодування тощо.

Формуючи бюджетний механізм, держава повинна намагатися забезпечити його найповнішу відповідність до вимог бюджетної політики того чи іншого періоду, що є запорукою повноти реалізації її мети й завдань. При цьому має зберігатися постійне прагнення до найбільш повного об'єднання бюджетного механізму, його окремих елементів з особистими та суспільними інтересами, що є запорукою ефективності.

Бюджетний механізм діє ефективно, якщо злагоджено функціонують усі його складові. Приводячи їх у дію, держава може спрямувати економічний і соціальний розвиток на своїй території відповідно до потреб її громадян. Цієї мети досягають за допомогою створення і використання централізованого фонду грошових коштів.

Бюджетний механізм відіграє визначальну роль у функціонуванні бюджетної системи України. Від належних якості та рівня організації законодавчого і нормативного забезпечення, бюджетного планування, бюджетного регулювання, бюджетного нормування, оподаткування, неподаткових методів мобілізації доходів, кошторисного фінансування, бюджетного інвестування, бюджетного резервування, міжбюджетних відносин, бюджетного контролю залежить рівень практичної реалізації бюджетних відносин у кожній ланці бюджетної системи і якість виконання державою своїх функцій.

Аналіз функціонування бюджетного механізму і бюджетної політики України за роки її незалежності свідчить, що вони не сприяли позитивним результатам соціально-економічного розвитку. Наприклад, за цей час жоден бюджет не був своєчасно затвердженим і виконаним у повному обсязі. Бюджетне законодавство приймалося без урахування реального стану економіки. Закони, пов'язані з формуванням дохідної бази бюджету, щорічно змінювалися, що не сприяло стабілізації економічного життя в державі. У багатьох випадках прийняті закони суперечили один одному. Не розроблена ефективна методика фінансування видатків за рахунок бюджету тощо. Тому головні завдання бюджетної політики України в умовах поглиблення ринкових реформ такі:

— стимулювання інвестиційної активної, збільшення частки фонду нагромадження в національному доході;

— скорочення непродуктивних витрат бюджету та державних дотацій окремим галузям матеріального виробництва;

— зміцнення дохідної бази бюджету за рахунок удосконалення системи оподаткування і зміцнення контролю за повнотою сплати податків;

— створення системи дійового фінансового контролю за ефективним і цілеспрямованим використанням державних видатків;

— посилення контролю за розміром державного боргу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]