
- •1. Критерії науковості в психології. Поняття наукового методу.
- •2. Функції психологічного експериментування в психологічній науці. Становлення нормативів експериментального дослідження.
- •Види психологічних досліджень.
- •5. Сучасна систематика методів психологічного дослідження.
- •6. Характеристика основних класифікацій методів психологічного дослідження.
- •7. Специфіка етичних принципів психолога та кодекс поведінки.
- •Специфіка проблеми розповсюдження та використання даних.
- •9. Проблема використання обману в дослідженні.
- •10. Специфіка дебріфінгу.
- •11. Використання тварин у дослідженні.
- •12. Специфіка проблеми щодо винагород учасникам дослідження.
- •13. Психологічне спостереження як метод і методика.
- •17. Інтроспекція як специфічний метод психології.
- •18. Характеристика експерименту як методу психологічного дослідження.
- •19. Співвідношення змінних в експерименті.
- •20. Вимоги до процедури пред'явлення незалежної змінної.
- •22. Валідність психологічного експерименту.
- •23. Фактори, що загрожують валідності експерименту
- •25. Особливості контролю незалежних змінних та проблема експериментальних впливів.
- •26. Контроль зовнішніх змінних.
- •27. Типи контролю експериментів.
- •29. Специфіка конструювання груп досліджуваних.
- •30. Основні різновиди експерименту та їх характеристика.
- •31. Основні процедури психологічного виміру.
- •32. Специфіка шкалювання.
- •33. Види шкал вимірів.
- •34. Специфіка кореляційного дослідження.
- •35. Плани кореляційного дослідження
- •36. Коефіцієнти кореляції.
- •37. Статистичні гіпотези.
- •38. Конкуруючі теорії та конкуруючі гіпотези.
- •39. Сутність статистичного аналізу даних.
- •40. Достовірні та артефактні висновки в експериментальному дослідженні. Основні джерела артефактних висновків.
- •42. Основні недоліки доекспериментальних планів.
- •43. Сутність істинних експериментальних планів, їх різновиди.
- •2. План для двох рандомізованих груп з попереднім і кінцевим виміром зз.
- •45. Особливості гіпотез в факторному експерименті.
- •44. Специфіка планування та проведення факторного експерименту.
- •46. Переваги факторних експериментів.
- •47. Специфіка багаторівневих експериментів.
- •48. Специфіка квазіекспериментів. Основні плани.
- •49. Специфіка квазіекспериментальних планів.
- •50. Асоціанізм як особливий напрям в психології. Дія механізму асоціювання.
- •51. Специфіка асоціативного експерименту, його види, призначення.
- •52. Місце асоціативного експерименту серед інших методів психології. Особливості асоціювання при афектах.
- •53. Часова характеристика реакцій людини. Парадигми часової реакції.
- •54. Методика хронометричних дослідів.
- •56. Специфіка вербально-комунікативних методів.
- •57. Сутність психологічної бесіди. Види психологічної бесіди.
- •62. Сруктупа інтерв’ю.
- •63. Вимоги до інтерв'юера
- •64. Специфіка анкетування як опитувального методу. Види анкетування. Основні принципи конструювання анкети.
- •65. Порівняльний аналіз інтерв'ю та анкетування.
- •66. Специфіка группового сфокусованого інтерв’ю. Методологічні особливості фокус-груп.
- •67. Соціально-психологічні характеристики фокус-груп.
- •68. Процедура та методичні прийоми фокус-групи.
- •69.Особливості складання сценарію фокус-групи та плану інтерв’ю.
- •70. Стратегії модератора на різних етапах фокус-групи.
- •71. Шляхи підвищення валідності даних фокус-групи.
- •72. Специфіка моделювання як пізнавального методу.
- •73. Загальне уявлення про модель. Функції моделей.
- •74. Специфіка психологічних моделей.
- •75. Основні напрямки моделювання в психології.
- •76. Специфіка архівного дослідження. Види архівних досліджень, їх оцінка. Методи вивчення документів.
- •77. Сутність контент-аналізу.
- •78. Основні етапи контент-аналітичного дослідження.
- •79. Специфіка біографічного методу. Основні джерела біографічної інформації. Різновиди біографічного методу, їх характеристика.
- •80. Специфіка психосемантичних методів. Основні різновиди психосемантичних методів, їх характеристика.
- •81. Сутність кроскультурного дослідження. Об’єкт та предмет кроскультурних досліджень.
- •82. Типи кроскультурних досліджень. Специфіка планування та проведення кроскультурного дослідження.
- •83. Специфіка психогенетичного дослідження. Система психогенетичних методів, їх характеристика.
- •2. Аналіз родословності (генеалогічний метод)
- •84. Валідність психогенетичних досліджень.
- •85. Специфіка патопсихологічного експерименту.
- •86. Основні принципи патопсихологічного експерименту. Експериментальні схеми та змінні.
- •87. Специфіка методу анамнезу.
- •88. Специфіка соціально-психологічного підходу до вивчення особистості.
- •89. Різновиди методів соціально-психологічної діагностики особистості, їх характеристика.
- •90.Перші кроки комп’ютеризації психологічних досліджень.
- •91. Специфіка комп’ютеризованого психологічного експерименту.
- •92. Проблема психологічних наслідків комп’ютеризації.
- •93. Особливості опосередкованих Інтернетом досліджень.
- •94. Експериментування за допомогою Інтернету.
- •95. Проблема експериментального контролю в дослідженнях, опосередкованих Інтернетом.
- •96. Валідність досліджень, опосередкованих Інтернетом.
- •97. Підбір учасників досліджень, опосередкованих Інтернетом.
- •98. Сайти-лабораторії.
- •99. Взаємодія психолога з досліджуваними та клієнтами.
- •100. Відмінність позиції клієнта від позиції досліджуваного.
- •101. Загальні принципи поведінки психолога в ситуації спілкування з клієнтом.
- •102. Структура та оформлення письмового наукового звіту.
93. Особливості опосередкованих Інтернетом досліджень.
Надійність психологічних тестів при проведенні їх в мережі Інтернет не зменшується, а психометричні норми змінюються мало в порівнянні з результатами аналогічних бланкових досліджень. Тести, розроблені за допомогою факторного аналізу, зберігають факторну свою структуру. Невелика корекція середнього значення за шкалами не перевищує критичних значень.
Зменшення ж розкиду даних (дисперсії) цілком зрозуміло, тому що вибірка користувачів мережі Інтернет володіє чіткими ознаками: молоді люди (в середньому - 27 років), в основному з вищою освітою, які володіють високими технологіями. Перевагами досл-нь, опосередкованих І є:
можливість швидкого набору великої групи учасників і, як наслідок, цього збільшення надійності;
економія ресурсів: часу, коштів, обладнання, приміщення тощо;
цілком ймовірне підвищення екологічної валідності;
можливість залучення учасників з різними соціально-демографічними характеристиками і як наслідок цього висока зовнішня валідність;
можливість залучення до дослідження представників певних цільових груп;
відсутність або помітне ослаблення впливу дослідника;
етичні моменти: участь у дослідженні добровільна, воно в будь-який момент може бути перерване;
учасникам може імпонувати нова роль: вони є не просто досліджуваними, а повноправними учасниками процесу;
підвищення в ряді випадків щирості учасників, часто - зниження тенденції давати соціально-бажані відповіді;
швидкий зворотній зв'язок з учасниками та відкритість дослідження для всіх, хто в цьому зацікавлений (наприклад, для інших дослідників);
можливість автоматичної реєстрації додаткових параметрів (наприклад, кількості користувачів, що відвідали сайт і не взяли участі в дослідженні).
Серед недоліків:
недостатній контроль ситуації експерименту, що призводить до збільшення варіативності випадкової складової і як наслідок зниження надійності;
недостатній контроль і невизначеність складу учасників;
поява нових додаткових змінних, що впливають на результати (мова); залежність від надійності роботи комплексу технічних і програмних засобів.
Безумовно, з подальшим поширенням Інтернету будуть розвиватися також і методи опосередкованих досліджень.
Цю тезу підтверджують результати дослідження, в якому порівнювалася ефективність двох способів пред'явлення психологічної анкети з відкритими питаннями - електронною поштою (ЕП) і в бланковому вигляді. Отримавши в середині 1990-х рр. по ЕП більш розгорнуті відповіді, ніж на бланках, і зазначивши, що в середині 1980-х такої відмінності не було, автори констатували факт зміни техніки писемного мовлення: багатьом людям стало простіше скористатися клавіатурою комп'ютера і програмами текстових редакторів, ніж писати від руки.
Також тенденція до саморозкриття зникає, якщо респондентів просять вказувати формальні відомості про себе (включаючи адресу і телефон, сукупний дохід в сім'ї, а іноді і номер кредитної карти).
94. Експериментування за допомогою Інтернету.
Загальноприйнятого терміна для позначення дослідження, виконаного за допомогою Інтернету, ще немає. Останнім часом все ширше вживаються терміни "онлайнове (on-line) дослідження", "дослідження в Інтернеті (WWW)" або "веб-експеримент", або "дослідження, опосередковане Інтернетом" - ДОІ.
Якщо розглядати метод дослідження як спосіб взаємодії дослідника з об'єктом (Дружинін), то логічно говорити про такі методи ДОІ, як спостереження, вимірювання, експеримент (або квазіексперимент). З позиції учасника такий експеримент найчастіше виглядає як мережеве опитування.
Розрізняються три основні варіанти проведення мережевих опитувань: за допомогою електронної пошти (ЕП-опитування), онлайнові (веб-опитування) і офлайнові.
У разі ЕП-опитування респондент отримує анкету за своєю електронною адресою (попередньо йому надсилається запит про згоду на участь у дослідженні) і заповнює її у зручний для нього час, а потім відправляє назад по ЕП. Технічні проблеми стосуються способів отримання певних електронних адрес, складання конкретної вибірки респондентів, а також обробки відповідей. Етичні проблеми пов'язані з негативним ставленням користувачів Інтернету до послань від незнайомців, так як там може міститися настирлива реклама ("спам"), а іноді й комп'ютерні віруси. Лист з дослідницькою анкетою може бути затримано антиспамовим програмами або сам адресат може помилково кваліфікувати його як "спам"; вимагати від провайдера закрити відправникові непрошених повідомлень доступ в Інтернет.
У разі онлайнового опитування респондент заходить (за власною ініціативою або на запрошення) на веб-сторінку, що містить анкету, і відповідає на запитання. Метод дозволяє оперативно контролювати заповнення анкети та обробляти дані, проте він чутливий до надійності і швидкості з'єднання по типу "клієнт-сервер", так як під час перегляду та заповнення анкети комп'ютер респондента повинен бути підключений до Інтернету: при повільному відкритті веб-сторінки з анкетою або при технічних збоях респондент може втратити бажання довести роботу до кінця.
Веб-сторінка з анкетою може бути пасивною, але може бути і активною - здатною виробляти деякі дії на комп'ютері респондента, зчитувати (фіксувати) технічні параметри інформаційного середовища. Подібна активність сервера часто викликає неприйняття у "клієнта", який може запідозрити дослідника в реалізації якихось прихованих непорядних цілей, тому застосування пасивних веб-сторінок хоч і менш інформативно, зате більш надійно.
При оффлайновому опитуванні респондент "викачує" анкету на свій комп'ютер і заповнює у зручний для себе час, а сформований протокол з відповідями пересилає по ЕП на веб-сайт дослідника.
Для проведення інтерв'ю, опитувань і обговорень за допомогою Інтернету застосовуються корпоративні чи комерційні системи організації комп'ютерних відеоконференцій, а також системи голосового зв'язку (Інтернет-телефонія) або дистанційної підтримки тематичних фокус-груп.