Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
683.01 Кб
Скачать

93. Особливості опосередкованих Інтернетом досліджень.

Надійність психологічних тестів при проведенні їх в мережі Інтернет не зменшується, а психометричні норми змінюються мало в порівнянні з результатами аналогічних бланкових досліджень. Тести, розроблені за допомогою факторного аналізу, зберігають факторну свою структуру. Невелика корекція середнього значення за шкалами не перевищує критичних значень.

Зменшення ж розкиду даних (дисперсії) цілком зрозуміло, тому що вибірка користувачів мережі Інтернет володіє чіткими ознаками: молоді люди (в середньому - 27 років), в основному з вищою освітою, які володіють високими технологіями. Перевагами досл-нь, опосередкованих І є:

  • можливість швидкого набору великої групи учасників і, як наслідок, цього збільшення надійності;

  • економія ресурсів: часу, коштів, обладнання, приміщення тощо;

  • цілком ймовірне підвищення екологічної валідності;

  • можливість залучення учасників з різними соціально-демографічними характеристиками і як наслідок цього висока зовнішня валідність;

  • можливість залучення до дослідження представників певних цільових груп;

  • відсутність або помітне ослаблення впливу дослідника;

  • етичні моменти: участь у дослідженні добровільна, воно в будь-який момент може бути перерване;

  • учасникам може імпонувати нова роль: вони є не просто досліджуваними, а повноправними учасниками процесу;

  • підвищення в ряді випадків щирості учасників, часто - зниження тенденції давати соціально-бажані відповіді;

  • швидкий зворотній зв'язок з учасниками та відкритість дослідження для всіх, хто в цьому зацікавлений (наприклад, для інших дослідників);

  • можливість автоматичної реєстрації додаткових параметрів (наприклад, кількості користувачів, що відвідали сайт і не взяли участі в дослідженні).

Серед недоліків:

  • недостатній контроль ситуації експерименту, що призводить до збільшення варіативності випадкової складової і як наслідок зниження надійності;

  • недостатній контроль і невизначеність складу учасників;

  • поява нових додаткових змінних, що впливають на результати (мова); залежність від надійності роботи комплексу технічних і програмних засобів.

Безумовно, з подальшим поширенням Інтернету будуть розвиватися також і методи опосередкованих досліджень.

Цю тезу підтверджують результати дослідження, в якому порівнювалася ефективність двох способів пред'явлення психологічної анкети з відкритими питаннями - електронною поштою (ЕП) і в бланковому вигляді. Отримавши в середині 1990-х рр. по ЕП більш розгорнуті відповіді, ніж на бланках, і зазначивши, що в середині 1980-х такої відмінності не було, автори констатували факт зміни техніки писемного мовлення: багатьом людям стало простіше скористатися клавіатурою комп'ютера і програмами текстових редакторів, ніж писати від руки.

Також тенденція до саморозкриття зникає, якщо респондентів просять вказувати формальні відомості про себе (включаючи адресу і телефон, сукупний дохід в сім'ї, а іноді і номер кредитної карти).

94. Експериментування за допомогою Інтернету.

Загальноприйнятого терміна для позначення дослідження, виконаного за допомогою Інтернету, ще немає. Останнім часом все ширше вживаються терміни "онлайнове (on-line) дослідження", "дослідження в Інтернеті (WWW)" або "веб-експеримент", або "дослідження, опосередковане Інтернетом" - ДОІ.

Якщо розглядати метод дослідження як спосіб взаємодії дослідника з об'єктом (Дружинін), то логічно говорити про такі методи ДОІ, як спостереження, вимірювання, експеримент (або квазіексперимент). З позиції учасника такий експеримент найчастіше виглядає як мережеве опитування.

Розрізняються три основні варіанти проведення мережевих опитувань: за допомогою електронної пошти (ЕП-опитування), онлайнові (веб-опитування) і офлайнові.

У разі ЕП-опитування респондент отримує анкету за своєю електронною адресою (попередньо йому надсилається запит про згоду на участь у дослідженні) і заповнює її у зручний для нього час, а потім відправляє назад по ЕП. Технічні проблеми стосуються способів отримання певних електронних адрес, складання конкретної вибірки респондентів, а також обробки відповідей. Етичні проблеми пов'язані з негативним ставленням користувачів Інтернету до послань від незнайомців, так як там може міститися настирлива реклама ("спам"), а іноді й комп'ютерні віруси. Лист з дослідницькою анкетою може бути затримано антиспамовим програмами або сам адресат може помилково кваліфікувати його як "спам"; вимагати від провайдера закрити відправникові непрошених повідомлень доступ в Інтернет.

У разі онлайнового опитування респондент заходить (за власною ініціативою або на запрошення) на веб-сторінку, що містить анкету, і відповідає на запитання. Метод дозволяє оперативно контролювати заповнення анкети та обробляти дані, проте він чутливий до надійності і швидкості з'єднання по типу "клієнт-сервер", так як під час перегляду та заповнення анкети комп'ютер респондента повинен бути підключений до Інтернету: при повільному відкритті веб-сторінки з анкетою або при технічних збоях респондент може втратити бажання довести роботу до кінця.

Веб-сторінка з анкетою може бути пасивною, але може бути і активною - здатною виробляти деякі дії на комп'ютері респондента, зчитувати (фіксувати) технічні параметри інформаційного середовища. Подібна активність сервера часто викликає неприйняття у "клієнта", який може запідозрити дослідника в реалізації якихось прихованих непорядних цілей, тому застосування пасивних веб-сторінок хоч і менш інформативно, зате більш надійно.

При оффлайновому опитуванні респондент "викачує" анкету на свій комп'ютер і заповнює у зручний для себе час, а сформований протокол з відповідями пересилає по ЕП на веб-сайт дослідника.

Для проведення інтерв'ю, опитувань і обговорень за допомогою Інтернету застосовуються корпоративні чи комерційні системи організації комп'ютерних відеоконференцій, а також системи голосового зв'язку (Інтернет-телефонія) або дистанційної підтримки тематичних фокус-груп.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]