
- •1. Критерії науковості в психології. Поняття наукового методу.
- •2. Функції психологічного експериментування в психологічній науці. Становлення нормативів експериментального дослідження.
- •Види психологічних досліджень.
- •5. Сучасна систематика методів психологічного дослідження.
- •6. Характеристика основних класифікацій методів психологічного дослідження.
- •7. Специфіка етичних принципів психолога та кодекс поведінки.
- •Специфіка проблеми розповсюдження та використання даних.
- •9. Проблема використання обману в дослідженні.
- •10. Специфіка дебріфінгу.
- •11. Використання тварин у дослідженні.
- •12. Специфіка проблеми щодо винагород учасникам дослідження.
- •13. Психологічне спостереження як метод і методика.
- •17. Інтроспекція як специфічний метод психології.
- •18. Характеристика експерименту як методу психологічного дослідження.
- •19. Співвідношення змінних в експерименті.
- •20. Вимоги до процедури пред'явлення незалежної змінної.
- •22. Валідність психологічного експерименту.
- •23. Фактори, що загрожують валідності експерименту
- •25. Особливості контролю незалежних змінних та проблема експериментальних впливів.
- •26. Контроль зовнішніх змінних.
- •27. Типи контролю експериментів.
- •29. Специфіка конструювання груп досліджуваних.
- •30. Основні різновиди експерименту та їх характеристика.
- •31. Основні процедури психологічного виміру.
- •32. Специфіка шкалювання.
- •33. Види шкал вимірів.
- •34. Специфіка кореляційного дослідження.
- •35. Плани кореляційного дослідження
- •36. Коефіцієнти кореляції.
- •37. Статистичні гіпотези.
- •38. Конкуруючі теорії та конкуруючі гіпотези.
- •39. Сутність статистичного аналізу даних.
- •40. Достовірні та артефактні висновки в експериментальному дослідженні. Основні джерела артефактних висновків.
- •42. Основні недоліки доекспериментальних планів.
- •43. Сутність істинних експериментальних планів, їх різновиди.
- •2. План для двох рандомізованих груп з попереднім і кінцевим виміром зз.
- •45. Особливості гіпотез в факторному експерименті.
- •44. Специфіка планування та проведення факторного експерименту.
- •46. Переваги факторних експериментів.
- •47. Специфіка багаторівневих експериментів.
- •48. Специфіка квазіекспериментів. Основні плани.
- •49. Специфіка квазіекспериментальних планів.
- •50. Асоціанізм як особливий напрям в психології. Дія механізму асоціювання.
- •51. Специфіка асоціативного експерименту, його види, призначення.
- •52. Місце асоціативного експерименту серед інших методів психології. Особливості асоціювання при афектах.
- •53. Часова характеристика реакцій людини. Парадигми часової реакції.
- •54. Методика хронометричних дослідів.
- •56. Специфіка вербально-комунікативних методів.
- •57. Сутність психологічної бесіди. Види психологічної бесіди.
- •62. Сруктупа інтерв’ю.
- •63. Вимоги до інтерв'юера
- •64. Специфіка анкетування як опитувального методу. Види анкетування. Основні принципи конструювання анкети.
- •65. Порівняльний аналіз інтерв'ю та анкетування.
- •66. Специфіка группового сфокусованого інтерв’ю. Методологічні особливості фокус-груп.
- •67. Соціально-психологічні характеристики фокус-груп.
- •68. Процедура та методичні прийоми фокус-групи.
- •69.Особливості складання сценарію фокус-групи та плану інтерв’ю.
- •70. Стратегії модератора на різних етапах фокус-групи.
- •71. Шляхи підвищення валідності даних фокус-групи.
- •72. Специфіка моделювання як пізнавального методу.
- •73. Загальне уявлення про модель. Функції моделей.
- •74. Специфіка психологічних моделей.
- •75. Основні напрямки моделювання в психології.
- •76. Специфіка архівного дослідження. Види архівних досліджень, їх оцінка. Методи вивчення документів.
- •77. Сутність контент-аналізу.
- •78. Основні етапи контент-аналітичного дослідження.
- •79. Специфіка біографічного методу. Основні джерела біографічної інформації. Різновиди біографічного методу, їх характеристика.
- •80. Специфіка психосемантичних методів. Основні різновиди психосемантичних методів, їх характеристика.
- •81. Сутність кроскультурного дослідження. Об’єкт та предмет кроскультурних досліджень.
- •82. Типи кроскультурних досліджень. Специфіка планування та проведення кроскультурного дослідження.
- •83. Специфіка психогенетичного дослідження. Система психогенетичних методів, їх характеристика.
- •2. Аналіз родословності (генеалогічний метод)
- •84. Валідність психогенетичних досліджень.
- •85. Специфіка патопсихологічного експерименту.
- •86. Основні принципи патопсихологічного експерименту. Експериментальні схеми та змінні.
- •87. Специфіка методу анамнезу.
- •88. Специфіка соціально-психологічного підходу до вивчення особистості.
- •89. Різновиди методів соціально-психологічної діагностики особистості, їх характеристика.
- •90.Перші кроки комп’ютеризації психологічних досліджень.
- •91. Специфіка комп’ютеризованого психологічного експерименту.
- •92. Проблема психологічних наслідків комп’ютеризації.
- •93. Особливості опосередкованих Інтернетом досліджень.
- •94. Експериментування за допомогою Інтернету.
- •95. Проблема експериментального контролю в дослідженнях, опосередкованих Інтернетом.
- •96. Валідність досліджень, опосередкованих Інтернетом.
- •97. Підбір учасників досліджень, опосередкованих Інтернетом.
- •98. Сайти-лабораторії.
- •99. Взаємодія психолога з досліджуваними та клієнтами.
- •100. Відмінність позиції клієнта від позиції досліджуваного.
- •101. Загальні принципи поведінки психолога в ситуації спілкування з клієнтом.
- •102. Структура та оформлення письмового наукового звіту.
87. Специфіка методу анамнезу.
Анамнез – це сукупність даних, отриманих при методичному обстеженні шляхом розпитування самого обстежуваного або осіб, які його знають.
Метод психологічного аналізу історії хвороби був запропонований в 1965 р. в їх зіставленні з даними експериментально-психологічних досліджень. При такому підході мають місце дві групи фактів: одна з них стосується порушення ієрархії мотивів, інша - способу формування нової потреби (патологічної). Дані анамнезу про розвиток хворих, умови життя, перенесені хвороби, операції, травми, вагітність, хронічні патології, спадковість.
Психолог з’ясовує ці дані для використання в діагностиці, вибору методу для лікування або профілактики.
В клініці: анамнез – сукупність даних про хворобу, які лікар отримує від хворого і використовує для встановлення правильного діагнозу.
В практиці роботи з дітьми, особливо в клініко-психологічній діагностиці, анамнез розуміється як історія розвитку дитини взагалі (історія хвороби стає складовою частиною загальної історії розвитку дитини).
Головне завдання психологічного анамнезу – отримання відомостей про індивідуально-психологічні властивості особистості хворого, ставлення до хвороби, психологію хворого, наявність психологічних розладів.
Анамнез поділяється на:
1) Анамнез хвороби:
- коли захворіла людина;
- коли і чому вернулась за медичною допомогою;
- як вплинула хвороба на трудові стосунки, на працездатність, на стосунки в сім'ї, на стосунки з друзями;
- як вплине хвороба на подання життя і т.п.
2) Анамнез життя:
- розпитування про батьків і родичів, їхні хвороби;
- перенесені в минулому хвороби
- як переносились госпіталізації
- професійний шлях і діяльність, задоволення ними
- розвиток і стан сімейних і інтимних стосунків і т.п.
Крім того, анамнез поділяється ще на:
1 – суб’єктивний анамнез: факти, які інформує про себе сам хворий;
2 – об’єктивний анамнез: факти, які сповіщаються родичами, друзями, співпрацівниками хворого.
Ці відомості доповнюють один одного і дають можливість зібрати найповніший матеріал про психічні особливості хворого.
Інколи метод анамнезу застосовують і для лікування здорових людей.
88. Специфіка соціально-психологічного підходу до вивчення особистості.
Категорії особистості присвячено безліч теорій; зібраний величезний експериментальний матеріал, що відноситься до дослідження особистості. Разом з тим, як відзначають деякі західні психологи, немає прогресу в цьому напрямку: теоретичні посилки, інтерпретація емпіричних фактів, уявлення про структуру та провідних параметрах особистості настільки різні і не узгоджуються між собою, що встановити істину, відмовившись від якихось теорій через за їх неспроможності, практично неможливо.
Крім цього, багато психологічні теорії особистості неповні, однобічні і дуже туманні, що не дозволяє визначити як поняття особистості, так і її складові.
У психології реальним базисом особистості людини визнається сукупність її суспільних відносин, що реалізуються через різноманіття діяльностей. Суспільство розглядається не просто деякою зовнішнім середовищем особистості. Вона об'єктивно включена в систему суспільних відносин, і цим визначається формування структури особистості, утвореною комплексом властивостей, - мотивів, прагнень, установок, звичок і т. д. Але детермінованість особистості суспільними відносинами не означає, що вона є їх пасивним утворенням. Як включення особистості в систему відносин, так і її участь в них можуть здійснюватися тільки як активний процес. Формуючись, особистість сама починає визначати розвиток усіх психічних феноменів людини.
Особистість розуміється як системна якість, що характеризує включеного в суспільні відносини індивіда. Це системна якість здобувається індивідом у предметній діяльності, при взаємодії і спілкуванні з іншими людьми.
Численні і різноманітні прояви особистості обумовлені, з одного боку, її структурою, а з іншого - визначаються ситуаціями і умовами її реальної життєдіяльності. З точки зору виявлення та аналізу структури особистості в сучасній психологічній діагностиці найбільш поширеними є дві великі групи методів - опитувальники і проективні методики.
Особистісні опитувальники (стандартизовані самозвіти) - це сукупність методичних засобів, що використовуються для виявлення та оцінки окремих властивостей і проявів особистості.
Проективна техніка - це група методика, призначених для діагностики особистості, для яких характерний більшою мірою глобальний підхід до оцінки особистості, а не виявлення окремих її рис.
Соціально-психологічна діагностика особистості:
тести;
анкети;
опитувальники;
соціометрія;
референтометрія;
інтерв’ю
бесіда.