8. Специфіка проблеми розповсюдження та використання даних.

Завершенням будь-якої дослідницької роботи є представлення результатів: в тій формі, яка прийнята науковою спілкою. Потрібно розрізняти 2 основні форми представлення результатів кваліфікаційну та науково-дослідницьку. Кваліфікацій на робота – курсова робота, дипломна робота, дисертація – слугує для того, щоб студент, аспірант представив свою роботу на суд експертів, отримав документ, що затверджує рівень компетентності. Умовно вид представлення наукових результатів можна розділити ще на 3 підвиди: 1)усний виклад; 2)публікації; 3)комп’ютерні версії.

Принцип конфіденційності психолога означає, що матеріал, отриманий психологом в процесі роботи з досліджуваним на основі довірливих відносин, не підлягає свідомому або випадковому розголосу поза узгодженими умовами і має бути представлений таким чином, щоб він не міг скомпрометувати ні досліджуваного, ні замовника, ні психолога, ні психологічну науку. Принцип виконується в тому випадку, якщо відповідними правилами регламентується процес обміну інформацією психологічного характеру між замовником і психологом, між замовником і досліджуваним.

Правило кодування зведень психологічного характеру. Психолог зобов’язаний на всіх матеріалах психологічного характеру, починаючи з протоколів і закінчуючи кінцевим звітом, вказувати не прізвища, імена, по-батькові досліджуваних, а присвоєний їм код, що складається з кількох цифр і букв. Документ, в якому вказуються прізвище, ім’я, по-батькові досліджуваного, і відповідний йому код, відомий лише психологу, оформлюється в єдиному екземплярі, зберігаються окремо від експериментальних матеріалів в недоступному для сторонніх місці і передається замовнику по акту, якщо це необхідно за умовами роботи.

Правило контрольованого зберігання зведень психологічного характеру. Психолог має попередньо узгодити з замовником список людей, що отримує доступ до матеріалів, що характеризують досліджуваного, місце і умови їх зберігання, цілі їх використання і термін знищення.

Правило коректного використання зведень психологічного характеру. Психолог має досягнути згоди з замовником про виключення випадкового або спеціального повідомлення досліджуваному результатів його дослідження, які можуть його травмувати, і створити умови для виконання цієї згоди. Зведення психологічного характеру про досліджуваного ні в якому разі не мають підлягати відкритому обговоренню, передачі або повідомлення комусь поза формою цілей, рекомендованих психологом.

9. Проблема використання обману в дослідженні.

У деяких дослідженнях застосовується навмисний обман.

Деякі дослідники вважають, що один із способів досягнути цілі – це дати учасникам дослідження невірні підказування, щоб їх інтерпретація оцікуваних вимог була невірною.

Ця процедура обману через приховування чи маскування реальної цілі експерименту є суперечливою темою в психології як з моральних, так і з практичних причин.

Згідно з етичним кодексом психологи проводять дослідження, що передбачають обман, тільки в тому випадку, якщо вони переконані, що використання обманних прийомів виправдане науковою, освітньою чи прикладною цінністю дослідження, і що неможливі такі ж ефективні альтернативні процедури, які не використовують обман.

Для того, що зробити важливі психологічні феномени більш доступними для вивчення, психологи намагаються створювати правдоподібні ситуації, які в дійсності є вигаданими. Цей прийом дозволяє дослідникам контролювати змінні, що вивчаються.

Основним аргументом на користь обману є те, що він дозволяє вивчати важливі феномени в контрольованих лабораторних умовах.

Ще одним виправданням є те, що такі дослідження заподіюють незначну шкоду, і будь-які негативні ефекти можуть бути розсіяні під час заключної бесіди з учасниками дослідження під час завершення експерименту.

Згідно з етичним кодексом психологи ніколи не обманюють учасників дослідження відносно таких значущих моментів як фізичної небезпеки, дискомфорту, неприємного емоційного досвіду. Будь-який інший вид обману, що є складовою частиною плану експерименту, повинен бути роз’яснений учасникам дослідження на можливо більш ранньому етапі експерименту. Бажано це зробити після завершення їх участі, але не пізніше закінчення дослідження.