
- •1. Критерії науковості в психології. Поняття наукового методу.
- •2. Функції психологічного експериментування в психологічній науці. Становлення нормативів експериментального дослідження.
- •Види психологічних досліджень.
- •5. Сучасна систематика методів психологічного дослідження.
- •6. Характеристика основних класифікацій методів психологічного дослідження.
- •7. Специфіка етичних принципів психолога та кодекс поведінки.
- •Специфіка проблеми розповсюдження та використання даних.
- •9. Проблема використання обману в дослідженні.
- •10. Специфіка дебріфінгу.
- •11. Використання тварин у дослідженні.
- •12. Специфіка проблеми щодо винагород учасникам дослідження.
- •13. Психологічне спостереження як метод і методика.
- •17. Інтроспекція як специфічний метод психології.
- •18. Характеристика експерименту як методу психологічного дослідження.
- •19. Співвідношення змінних в експерименті.
- •20. Вимоги до процедури пред'явлення незалежної змінної.
- •22. Валідність психологічного експерименту.
- •23. Фактори, що загрожують валідності експерименту
- •25. Особливості контролю незалежних змінних та проблема експериментальних впливів.
- •26. Контроль зовнішніх змінних.
- •27. Типи контролю експериментів.
- •29. Специфіка конструювання груп досліджуваних.
- •30. Основні різновиди експерименту та їх характеристика.
- •31. Основні процедури психологічного виміру.
- •32. Специфіка шкалювання.
- •33. Види шкал вимірів.
- •34. Специфіка кореляційного дослідження.
- •35. Плани кореляційного дослідження
- •36. Коефіцієнти кореляції.
- •37. Статистичні гіпотези.
- •38. Конкуруючі теорії та конкуруючі гіпотези.
- •39. Сутність статистичного аналізу даних.
- •40. Достовірні та артефактні висновки в експериментальному дослідженні. Основні джерела артефактних висновків.
- •42. Основні недоліки доекспериментальних планів.
- •43. Сутність істинних експериментальних планів, їх різновиди.
- •2. План для двох рандомізованих груп з попереднім і кінцевим виміром зз.
- •45. Особливості гіпотез в факторному експерименті.
- •44. Специфіка планування та проведення факторного експерименту.
- •46. Переваги факторних експериментів.
- •47. Специфіка багаторівневих експериментів.
- •48. Специфіка квазіекспериментів. Основні плани.
- •49. Специфіка квазіекспериментальних планів.
- •50. Асоціанізм як особливий напрям в психології. Дія механізму асоціювання.
- •51. Специфіка асоціативного експерименту, його види, призначення.
- •52. Місце асоціативного експерименту серед інших методів психології. Особливості асоціювання при афектах.
- •53. Часова характеристика реакцій людини. Парадигми часової реакції.
- •54. Методика хронометричних дослідів.
- •56. Специфіка вербально-комунікативних методів.
- •57. Сутність психологічної бесіди. Види психологічної бесіди.
- •62. Сруктупа інтерв’ю.
- •63. Вимоги до інтерв'юера
- •64. Специфіка анкетування як опитувального методу. Види анкетування. Основні принципи конструювання анкети.
- •65. Порівняльний аналіз інтерв'ю та анкетування.
- •66. Специфіка группового сфокусованого інтерв’ю. Методологічні особливості фокус-груп.
- •67. Соціально-психологічні характеристики фокус-груп.
- •68. Процедура та методичні прийоми фокус-групи.
- •69.Особливості складання сценарію фокус-групи та плану інтерв’ю.
- •70. Стратегії модератора на різних етапах фокус-групи.
- •71. Шляхи підвищення валідності даних фокус-групи.
- •72. Специфіка моделювання як пізнавального методу.
- •73. Загальне уявлення про модель. Функції моделей.
- •74. Специфіка психологічних моделей.
- •75. Основні напрямки моделювання в психології.
- •76. Специфіка архівного дослідження. Види архівних досліджень, їх оцінка. Методи вивчення документів.
- •77. Сутність контент-аналізу.
- •78. Основні етапи контент-аналітичного дослідження.
- •79. Специфіка біографічного методу. Основні джерела біографічної інформації. Різновиди біографічного методу, їх характеристика.
- •80. Специфіка психосемантичних методів. Основні різновиди психосемантичних методів, їх характеристика.
- •81. Сутність кроскультурного дослідження. Об’єкт та предмет кроскультурних досліджень.
- •82. Типи кроскультурних досліджень. Специфіка планування та проведення кроскультурного дослідження.
- •83. Специфіка психогенетичного дослідження. Система психогенетичних методів, їх характеристика.
- •2. Аналіз родословності (генеалогічний метод)
- •84. Валідність психогенетичних досліджень.
- •85. Специфіка патопсихологічного експерименту.
- •86. Основні принципи патопсихологічного експерименту. Експериментальні схеми та змінні.
- •87. Специфіка методу анамнезу.
- •88. Специфіка соціально-психологічного підходу до вивчення особистості.
- •89. Різновиди методів соціально-психологічної діагностики особистості, їх характеристика.
- •90.Перші кроки комп’ютеризації психологічних досліджень.
- •91. Специфіка комп’ютеризованого психологічного експерименту.
- •92. Проблема психологічних наслідків комп’ютеризації.
- •93. Особливості опосередкованих Інтернетом досліджень.
- •94. Експериментування за допомогою Інтернету.
- •95. Проблема експериментального контролю в дослідженнях, опосередкованих Інтернетом.
- •96. Валідність досліджень, опосередкованих Інтернетом.
- •97. Підбір учасників досліджень, опосередкованих Інтернетом.
- •98. Сайти-лабораторії.
- •99. Взаємодія психолога з досліджуваними та клієнтами.
- •100. Відмінність позиції клієнта від позиції досліджуваного.
- •101. Загальні принципи поведінки психолога в ситуації спілкування з клієнтом.
- •102. Структура та оформлення письмового наукового звіту.
Специфіка проблеми розповсюдження та використання даних.
Завершенням будь-якої дослідницької роботи є представлення результатів: в тій формі, яка прийнята науковою спілкою. Потрібно розрізняти 2 основні форми представлення результатів кваліфікаційну та науково-дослідницьку. Кваліфікацій на робота – курсова робота, дипломна робота, дисертація – слугує для того, щоб студент, аспірант представив свою роботу на суд експертів, отримав документ, що затверджує рівень компетентності. Умовно вид представлення наукових результатів можна розділити ще на 3 підвиди: 1)усний виклад; 2)публікації; 3)комп’ютерні версії.
Принцип конфіденційності психолога означає, що матеріал, отриманий психологом в процесі роботи з досліджуваним на основі довірливих відносин, не підлягає свідомому або випадковому розголосу поза узгодженими умовами і має бути представлений таким чином, щоб він не міг скомпрометувати ні досліджуваного, ні замовника, ні психолога, ні психологічну науку. Принцип виконується в тому випадку, якщо відповідними правилами регламентується процес обміну інформацією психологічного характеру між замовником і психологом, між замовником і досліджуваним.
Правило кодування зведень психологічного характеру. Психолог зобов’язаний на всіх матеріалах психологічного характеру, починаючи з протоколів і закінчуючи кінцевим звітом, вказувати не прізвища, імена, по-батькові досліджуваних, а присвоєний їм код, що складається з кількох цифр і букв. Документ, в якому вказуються прізвище, ім’я, по-батькові досліджуваного, і відповідний йому код, відомий лише психологу, оформлюється в єдиному екземплярі, зберігаються окремо від експериментальних матеріалів в недоступному для сторонніх місці і передається замовнику по акту, якщо це необхідно за умовами роботи.
Правило контрольованого зберігання зведень психологічного характеру. Психолог має попередньо узгодити з замовником список людей, що отримує доступ до матеріалів, що характеризують досліджуваного, місце і умови їх зберігання, цілі їх використання і термін знищення.
Правило коректного використання зведень психологічного характеру. Психолог має досягнути згоди з замовником про виключення випадкового або спеціального повідомлення досліджуваному результатів його дослідження, які можуть його травмувати, і створити умови для виконання цієї згоди. Зведення психологічного характеру про досліджуваного ні в якому разі не мають підлягати відкритому обговоренню, передачі або повідомлення комусь поза формою цілей, рекомендованих психологом.
9. Проблема використання обману в дослідженні.
У деяких дослідженнях застосовується навмисний обман.
Деякі дослідники вважають, що один із способів досягнути цілі – це дати учасникам дослідження невірні підказування, щоб їх інтерпретація оцікуваних вимог була невірною.
Ця процедура обману через приховування чи маскування реальної цілі експерименту є суперечливою темою в психології як з моральних, так і з практичних причин.
Згідно з етичним кодексом психологи проводять дослідження, що передбачають обман, тільки в тому випадку, якщо вони переконані, що використання обманних прийомів виправдане науковою, освітньою чи прикладною цінністю дослідження, і що неможливі такі ж ефективні альтернативні процедури, які не використовують обман.
Для того, що зробити важливі психологічні феномени більш доступними для вивчення, психологи намагаються створювати правдоподібні ситуації, які в дійсності є вигаданими. Цей прийом дозволяє дослідникам контролювати змінні, що вивчаються.
Основним аргументом на користь обману є те, що він дозволяє вивчати важливі феномени в контрольованих лабораторних умовах.
Ще одним виправданням є те, що такі дослідження заподіюють незначну шкоду, і будь-які негативні ефекти можуть бути розсіяні під час заключної бесіди з учасниками дослідження під час завершення експерименту.
Згідно з етичним кодексом психологи ніколи не обманюють учасників дослідження відносно таких значущих моментів як фізичної небезпеки, дискомфорту, неприємного емоційного досвіду. Будь-який інший вид обману, що є складовою частиною плану експерименту, повинен бути роз’яснений учасникам дослідження на можливо більш ранньому етапі експерименту. Бажано це зробити після завершення їх участі, але не пізніше закінчення дослідження.