76. Специфіка архівного дослідження. Види архівних досліджень, їх оцінка. Методи вивчення документів.

Архівний метод (праксиметричний метод, аналіз продуктів діяльності) – це аналіз та тлумачення інформації, яка була зібрана та збережена (заархівована).

Архівний метод часто використовують як форму організації дослідження, ніж самостійну процедуру.

Архівні дані включають весь спектр інформації від загальнодоступної, такої як дані перепису населення, судові протоколи, генеалогічні відомості, річні звіти фірм, до більш персональної, як, наприклад,кредитні звіти, історії хвороб, відмітки освітніх установ, особиста кореспонденція та щоденники. «Архів» в сенсі приміщень можуть бути університетські бібліотеки, урядові установи чи комп'ютерні бази даних.

Види архівних досліджень:

• контент аналіз - це будь-яке систематичне вивчення матеріалу, в ході якого якісна інформація розподіляється за заздалегідь визначеними категоріями. Будь-який вид записів можна піддати контент-аналізу, і хоча в більшості випадків вивчається вербальна інформація, наприклад дані інтерв'ю, невербальний матеріал також можна проаналізувати;

• біографічний метод – це система засобів дослідження діагностики, корекції та проектування життєвого шляху людини;

• проективний метод вважається проміжним між психологічним тестуванням і аналізом продуктів діяльності (тести-малюнки, тест Роршека)

Архівні дослідження мають кілька переваг в порівнянні з іншими видами досліджень. Перше з них полягає в тому, що сьогодні, на початку XXI ст., доступний неосяжний обсяг інформації та можливості проведення архівних досліджень обмежені лише креативністю дослідника. Друга сильна сторона архівних досліджень полягає в тому, що вони можуть узгоджуватися з результатами лабораторних досліджень, тим самим збільшуючи зовнішню валідність. Третя перевага цього методу полягає в тому, що архівна інформація не схильна до дії реактивності: вона вже зафіксована.

Той факт, що архівна інформація вже зафіксована, створює і проблеми. Незважаючи на обсяг доступних даних, якась важлива інформація може бути відсутньою, а інші дані можуть не володіти репрезентативністю.

Також проблема архівних досліджень - спотворення, викликане експериментатором. При проведенні архівного дослідження легко можна помилитися і відібрати тільки ту інформацію, яка підтверджує висунуту гіпотезу, а також інтерпретувати дані крізь призму певних очікувань.

Методи аналізу документів:

• традиційний (класичний) - все розмаїття розумових операцій, спрямованих на інтерпретацію відомостей, що містяться в документі, з певної точки зору, прийнятої дослідником в конкретному випадку (недолік - суб’єктивність);

• формалізований (кількісний, контентг-аналіз).

77. Сутність контент-аналізу.

Контент-аналіз – переклад у кількісні показники масової текстової (або записаної на плівку) інформації з наступною статистичною обробкою.

Основна мета полягає в тому, щоб знайти такі процедури, за допомогою яких можна було б виявити в тексті відповідні індикатори досліджуваних явищ і характеристик, заміряти їх і потім адекватно інтерпретувати.

Завдання контент-аналізу:

а) сформулювати ключові концептуальні поняття дослідження (категорії контент-аналізу);

б) надійно і систематично зафіксувати частоту згадування цих категорій в тексті, що аналізується.

Отримані в такий спосіб кількісні дані піддаються статистичній обробці (SPSS) і результати інтерпретуються відповідно до цілей дослідження. Процедура відповідає вимогам обгрунтованості дослідних дій і відтворюваності результатів метод якісно-кількісного аналізу змісту документів, що розуміються в широкому сенсі (офіційні та особисті документи, матеріали масової та міжособистісної комунікацій, літератури і мистецтва і т. д.) Суть методу полягає в систематичній і надійній фіксації певних одиниць досліджуваного змісту, а також у квантифікації одержуваних даних. В останні роки контент-аналіз набув досить широкого поширення як за кордоном, так і в нашій країні, причому переважно в дослідженнях матеріалів масової комунікації.