46. Переваги факторних експериментів.

Факторний експеримент дозволяє нам перетворити певну обставину в ще одну НЗ, тим самим підвищуючи точність і можливість узагальнення результату. Згідно з Д. Мартіном це дає нам можливість перенести результат на більш широкий ряд обставин, і ми знаємо в точності величину ефекту на кожному рівні цих факторів.

Друга НЗ може вводитись з метою контролю змін, пов’язаних з тим же базисним процесом, на який впливає перша НЗ, чи для уточнення психологічних механізмів, що стоять за змінами ЗЗ.

Базисний процес – це досліджуваний психологічний процес, що реконструюється на основі теоретичних припущень і встановлення зв’язку між НЗ і ЗЗ.

Як зазначає Р. Готтсданкер, можливі й інші види уточнення психологічних гіпотез на основі використання факторних схем. Мається на увазі контроль супутніх змішувань і проведення багаторівневих експериментів.

Кожний раз, коли ми перетворюємо ще одну обставину в фактор, експеримент стає все більш складним.

Кожний новий фактор може включати і новий спосіб експериментального контролю. Наприклад, перший фактор заданий інструкціями, а другий – змінами фактора завдань. Перший фактор може бути пов’язаний із підбором груп досліджуваних, що відрізняються за заданою ознакою, а другий фактор – зміною умов виконання досліджуваними експериментальної д-сті.

Плани, в яких використовуються і суб’єктні, і керовані змінні дуже розповсюджені. Особливо вони розповсюджені через те, що об’єднують два дослідницьких напрямки, описаних ще Р.Вудвортсом.

Отже, можемо узагальнити основні переваги факторних планів експериментів:

1. Дозволяють вивчати окремий вплив кожної з НЗ на ЗЗ.

2. Дозволяють вивчати ефект взаємодії двох чи більше НЗ.

3. НЗ вводиться з метою підвищення внутрішньої валідності експерименту, уточнення психологічних експериментів.

47. Специфіка багаторівневих експериментів.

У багаторівневому експерименті НЗ представле­на більше, ніж двома рівнями. У схемах багаторівневих експериментів самі експериментальні умови приводять до процедурного виникнення других НЗ. Так, порядок пред'явлення трьох чи більше умов однієї і тієї ж незалежної змінної контролюється спеціальною схемою, що має на меті зрівнювання порядкової позиції кожного рівня в загаль­ній послідовності умов.

Багаторівневий експеримент з однією основною НЗ часто будується за факторними схемами, оскільки порядок пред'явлення умов незалежної змінної стає в такому випадку другим експериментальним фактором.

При плануванні багаторівневого експерименту одним із варіантів експериментальних планів може бути запропонований збалансований латинський квадрат. У ньому всі рівні першої НЗ пред'являються кожному досліджуваному, але друга НЗ утворюється завдяки розподілу досл-их у групи, кожній з яких пред'являєть­ся одна з можливих послідовностей рівнів першої НЗ.

Ефекти послідовності» пов'язані з впливом одного рівня НЗ на інший, не знімаються цими планами, але контролюються шляхом усереднення отриманих показників ЗЗ по кож­ному рівню, що займає різне місце в кожній послідовності.

Різні послідовності рівнів, у кожній з яких кожна умова НЗ представлена тільки один раз, можуть пред'являтись різним групам досліджуваних. Такий експеримент називається кросіндивідуальним .

При цьому еквівалентні групи будуть виконувати експериментальні завдання на всіх рівнях НЗ, але будуть відрізнятись між собою саме порядком пред'явлення рівнів. Тому порядок пред'яв­лення рівнів НЗ стає другою НЗ.

Схеми позиційного зрівнювання можуть виступати і в ролі інтраіндивідуальних планів.

У будь-якому багаторівневому експерименті однією з основних за­гроз внутрішньої валідності виступають ефекти послідовності.

Контроль ефектів послідовностей здійснюється при цьому усеред­ненням показників залежної змінної за сукупністю позицій одного і того ж рівня в усіх послідовностях.

На думку Т.В. Корнілової, якщо всі ефекти впливу одного рівня НЗ на іншу є симетричними і пов'язані тільки з одним попереднім рівнем НЗ, то збалансований квадрат є кращою факторною схемою для багаторівневого експерименту.

Встановлено, що в багаторівневому експерименті експеримента­льні проби утворюють ряд, в якому відрізняються не тільки самі по собі рівні НЗ, але і попередні їм послідовності рівнів НЗ. У результаті виникають такі ефекти ряду, як ефект центрації, де в найбільш сприятливих умовах є середні еле­менти ряду.

Встановлено, що багаторівневий експеримент забезпечує більшу внутр. валідність, ніж прості експ-и.

При перевірці гіпотез, що включають комплексний вплив на базис ний процес більше, ніж двох факторів, реалізація багаторівневих експ-ів ускладнюється через те, що повний набір сполук усіх рівнів незалежної змінної вимагає багато експериментальних умов.

Латинський квадрат є одним із способів зменшення експ-их умов. Греко-латинський квадрат використ-я також із метою зме­ншення к-сті порівнюваних експ-их умов, коли вво­диться четверта НЗ.