
- •1. Критерії науковості в психології. Поняття наукового методу.
- •2. Функції психологічного експериментування в психологічній науці. Становлення нормативів експериментального дослідження.
- •Види психологічних досліджень.
- •5. Сучасна систематика методів психологічного дослідження.
- •6. Характеристика основних класифікацій методів психологічного дослідження.
- •7. Специфіка етичних принципів психолога та кодекс поведінки.
- •Специфіка проблеми розповсюдження та використання даних.
- •9. Проблема використання обману в дослідженні.
- •10. Специфіка дебріфінгу.
- •11. Використання тварин у дослідженні.
- •12. Специфіка проблеми щодо винагород учасникам дослідження.
- •13. Психологічне спостереження як метод і методика.
- •17. Інтроспекція як специфічний метод психології.
- •18. Характеристика експерименту як методу психологічного дослідження.
- •19. Співвідношення змінних в експерименті.
- •20. Вимоги до процедури пред'явлення незалежної змінної.
- •22. Валідність психологічного експерименту.
- •23. Фактори, що загрожують валідності експерименту
- •25. Особливості контролю незалежних змінних та проблема експериментальних впливів.
- •26. Контроль зовнішніх змінних.
- •27. Типи контролю експериментів.
- •29. Специфіка конструювання груп досліджуваних.
- •30. Основні різновиди експерименту та їх характеристика.
- •31. Основні процедури психологічного виміру.
- •32. Специфіка шкалювання.
- •33. Види шкал вимірів.
- •34. Специфіка кореляційного дослідження.
- •35. Плани кореляційного дослідження
- •36. Коефіцієнти кореляції.
- •37. Статистичні гіпотези.
- •38. Конкуруючі теорії та конкуруючі гіпотези.
- •39. Сутність статистичного аналізу даних.
- •40. Достовірні та артефактні висновки в експериментальному дослідженні. Основні джерела артефактних висновків.
- •42. Основні недоліки доекспериментальних планів.
- •43. Сутність істинних експериментальних планів, їх різновиди.
- •2. План для двох рандомізованих груп з попереднім і кінцевим виміром зз.
- •45. Особливості гіпотез в факторному експерименті.
- •44. Специфіка планування та проведення факторного експерименту.
- •46. Переваги факторних експериментів.
- •47. Специфіка багаторівневих експериментів.
- •48. Специфіка квазіекспериментів. Основні плани.
- •49. Специфіка квазіекспериментальних планів.
- •50. Асоціанізм як особливий напрям в психології. Дія механізму асоціювання.
- •51. Специфіка асоціативного експерименту, його види, призначення.
- •52. Місце асоціативного експерименту серед інших методів психології. Особливості асоціювання при афектах.
- •53. Часова характеристика реакцій людини. Парадигми часової реакції.
- •54. Методика хронометричних дослідів.
- •56. Специфіка вербально-комунікативних методів.
- •57. Сутність психологічної бесіди. Види психологічної бесіди.
- •62. Сруктупа інтерв’ю.
- •63. Вимоги до інтерв'юера
- •64. Специфіка анкетування як опитувального методу. Види анкетування. Основні принципи конструювання анкети.
- •65. Порівняльний аналіз інтерв'ю та анкетування.
- •66. Специфіка группового сфокусованого інтерв’ю. Методологічні особливості фокус-груп.
- •67. Соціально-психологічні характеристики фокус-груп.
- •68. Процедура та методичні прийоми фокус-групи.
- •69.Особливості складання сценарію фокус-групи та плану інтерв’ю.
- •70. Стратегії модератора на різних етапах фокус-групи.
- •71. Шляхи підвищення валідності даних фокус-групи.
- •72. Специфіка моделювання як пізнавального методу.
- •73. Загальне уявлення про модель. Функції моделей.
- •74. Специфіка психологічних моделей.
- •75. Основні напрямки моделювання в психології.
- •76. Специфіка архівного дослідження. Види архівних досліджень, їх оцінка. Методи вивчення документів.
- •77. Сутність контент-аналізу.
- •78. Основні етапи контент-аналітичного дослідження.
- •79. Специфіка біографічного методу. Основні джерела біографічної інформації. Різновиди біографічного методу, їх характеристика.
- •80. Специфіка психосемантичних методів. Основні різновиди психосемантичних методів, їх характеристика.
- •81. Сутність кроскультурного дослідження. Об’єкт та предмет кроскультурних досліджень.
- •82. Типи кроскультурних досліджень. Специфіка планування та проведення кроскультурного дослідження.
- •83. Специфіка психогенетичного дослідження. Система психогенетичних методів, їх характеристика.
- •2. Аналіз родословності (генеалогічний метод)
- •84. Валідність психогенетичних досліджень.
- •85. Специфіка патопсихологічного експерименту.
- •86. Основні принципи патопсихологічного експерименту. Експериментальні схеми та змінні.
- •87. Специфіка методу анамнезу.
- •88. Специфіка соціально-психологічного підходу до вивчення особистості.
- •89. Різновиди методів соціально-психологічної діагностики особистості, їх характеристика.
- •90.Перші кроки комп’ютеризації психологічних досліджень.
- •91. Специфіка комп’ютеризованого психологічного експерименту.
- •92. Проблема психологічних наслідків комп’ютеризації.
- •93. Особливості опосередкованих Інтернетом досліджень.
- •94. Експериментування за допомогою Інтернету.
- •95. Проблема експериментального контролю в дослідженнях, опосередкованих Інтернетом.
- •96. Валідність досліджень, опосередкованих Інтернетом.
- •97. Підбір учасників досліджень, опосередкованих Інтернетом.
- •98. Сайти-лабораторії.
- •99. Взаємодія психолога з досліджуваними та клієнтами.
- •100. Відмінність позиції клієнта від позиції досліджуваного.
- •101. Загальні принципи поведінки психолога в ситуації спілкування з клієнтом.
- •102. Структура та оформлення письмового наукового звіту.
27. Типи контролю експериментів.
Експериментальний контроль забезпечує достовірність висновку про емпірично виявлену залежність з точки зору відхилення інших правдоподібних пояснень, що так чи інакше виходять з «технічних умов» її отримання, але не достовірність її з точки зору конкретизації теоретичної інтерпретації причинно-наслідкового характеру.
Варто виділити 3 види контролю змінних, пов’язаних: 1) з можливостями планування як побудови експериментальних схем; 2) зі встановленням різних типів змінних і відповідно різних типів експериментів; 3) з необхідністю зняття загроз валідному висновку зі сторони інших факторів, присутніх при реалізації експерименту і підлягаючих так званому первинному контролю, тобто контролю до вибору конкретних схем або безвідносно до експериментальних планів.
Контроль рівнів змінних виводить дослідника на вирішення питань про операціоналізацію змінних тими чи іншими методичними умовами і про вибір схем або планів як інтраіндивідуальних або між групових порівнянь.
28. Генеральна сукупність та експериментальна вибірка. Під вибіркою дослідники розуміють множину людей чи тварин, які беруть участь у дослідженні.
Вибірка чи вибіркова сукупність – це частина об’єктів (елементів), відібрана з усієї сукупності об’єктів (яка називається генеральною сукупністю), об’єднаних певною ознакою, яка цікавить дослідника з метою вивчення всієї ГС.
Отже, під ГС дослідники розуміють всю сукупність потенційних досліджуваних, які можуть бути об’єктами даного психологічного дослідження.
ГС – це те, що підлягає вивченню, а вибірка – те, що реально вивчається.
Деякі дослідники вважають, що в ідеалі ГС повинна повністю збігатися з основою вибірки.
Основа вибірки є повним переліком одиниць тієї генеральної сукупності, з якої формується вибірка.
29. Специфіка конструювання груп досліджуваних.
Найчастіше дослідження проводяться з експериментальною групою, в якій всі досліджувані об’єктивно різні, але відібрані та розподілені за групами за допомогою тієї чи іншої стратегії.
Розрізняють чотири основних види «дизайна» - конструювання експериментальних груп.
При першому варіанті дослідження проводиться з двома різними групами: експериментальною та контрольною, які ставляться в різні умови. Це найбільш поширений спосіб.
Другий спосіб передбачає дослідження однієї групи: її поведінка вивчається і в експериментальних і в контрольних умовах. Він застосовується, коли є лише експериментальна група і нема можливості сформувати контрольну. Але цей план ніяк не контролює «ефект послідовності» та використовується лише в тих рідких випадках, коли ефектом послідовності можна знехтувати.
Третій варіант – конструювання груп методом «парного дизайна» - полягає в наступному. Для кожного суб’єкта групи підбираються еквівалентний йому (і схожий на нього), і вони розподіляються за різними групами. Відповідно контрольна та експериментальна групи стають схожими за складом досліджуваних. Звичайно, в цьому випадку неможливо дотримати повної еквівалентності груп в обох умовах експерименту.
На кінець, четвертий план є змішаним: всі групи ставляться в різні умови. При цьому утворюється кілька груп.
Формування вибірки досліджуваних – експериментальної групи – має підкорятися ряду правил.
Змістовий критерій (критерій операціональної валідності). Підбір експериментальної групи має визначатися предметом і гіпотезою дослідження. Характеристики реальної експериментальної групи мають мінімально відхилятися від характеристик ідеальної експериментальної групи.
Критерій еквівалентності досліджуваних (критерій внутрішньої валідності). Результати, отримані при дослідженні експериментальної вибірки, мають поширюватися на кожного її члена. Процедура підбору еквівалентних груп і еквівалентних досліджуваних називається рандомізацією.
Критерій репрезентативності (критерій зовнішньої валідності). Існують теоретичні статистичні критерії репрезентативності (представленності) вибірки досліджуваних. Група людей, що бере участь в експерименті, має представляти всю частину популяції, по відношенню до якої ми можемо застосовувати дані, отримані в експерименті.
Існує шість стратегій побудови груп:
1) рандомізація;
2) попарний відбір;
3) рандомізація з виділенням страт (стратометричний відбір);
4) наближене моделювання;
5) репрезентативне моделювання;
6) залучення реальних груп.
Окрема проблема – чисельність експериментальної вибірки. Рекомендується, щоб чисельність порівнюваних груп була не менше 30-35 чоловік.
Щодо складу за статтю та віком, то рекомендується розбивати загальну групу на підгрупи чоловіків і жінок та обробляти данні окремо для кожної підгрупи. Віковий склад визначається виходячи з цілей дослідження.
Групи досліджуваних – експериментальна та контрольна.
Експериментальна група – це группа досліджуваних, яка безпосередньо зазнає експериментального впливу.
Контрольна – группа досліджуваних, яка вміщується в ті ж умови, що й експериментальна, але досліджувані не зазнають впливу.
Контрольна группа плацебо – це группа досліджуваних, учасникам якої говорять, навіюють, що вплив, який вони зазнають покращить їх працездатність, позбавить від тих чи інших симптомів в той час, як в дійсності ніяких лікувальних впливів немає.