
- •9. Основні засади масової комунікації
- •9.1. Види суспільства з позиції циркулювання в ньому масової інформації
- •9.2. Схема процесу масової комунікації
- •9.3. Характеристика учасників процесу масової комунікації
- •9.3.1. Групи відправників
- •9.3.2. Групи отримувачів
- •9.3.3. Групи змі
- •9.4. Основні потоки масової інформації
- •9.5. Доставляння повідомлень
- •9.6. Сприймання інформації
- •9.7. Споживання масової інформації
- •9.8. Масова інформація як інструмент впливу
- •9.9. Методи пропаганди й реклами
- •9.9.1. Методи передпропаганди
- •9.9.2. Методи пропаганди
- •9.9.3. Комплексні пропагандистсько-організаційні методи
- •9.10. Культура споживання масової інформації
- •9.11. Участь журналістів в ухваленні управлінських рішень
9.7. Споживання масової інформації
Кількісна характеристика споживання масової інформації є вкрай важливою для ухвалення рішень як під час готування окремих повідомлень, так і під час планування інформаційних кампаній.
Приклад. У 1984-1987 р. у Великій Британії тривалість перегляду програм телебачення становила (годин на тиждень)1:
— для дітей віком 4-7 років — 21,9;
— для дітей віком 8-11 років — 24,7;
— для дітей віком 12-15 років — 22,5;
— для дорослих — 29,2;
— у середньому — 28,4.
Тривалість прослуховування програм радіо (годин на тиждень):
— для дітей віком 4-15 років — 2,2;
— для дітей і дорослих віком 16-34 роки — 11,3;
— для дорослих віком 35-64 роки — 7,4;
— для дорослих старших 65 років — 8,2.
Окрім того, було встановлено, що телевізор щоденно дивляться в середньому 77%, а радіо слухають — 44% населення.
Кількість глядачів, які переглядають кінофільми з 1965 по 1987 р. скоротилася в середньому в США удвічі, а в Італії, Франції та Японії — від чотирьох до шести разів.
На масову інформацію громадяни в середньому витрачали (відсоток місячного доходу):
— книги, газети, журнали тощо — 2,4%;
— телебачення, радіо й музичні інструменти — 4,4%;
— перегляд кінофільмів — 0,1%;
— відвідання театрів, концертів тощо — 0,2%.
Наявність і читання літератури громадянами в публічних бібліотеках (відсоток загальної кількості):
— художня література для дорослих: у сховищах — 32%; у читанні — 58%;
— нехудожня література для дорослих: у сховищах — 35%; у читанні — 22%;
— література для юнацького віку: у сховищах — 17%; у читанні — 17%;
— довідники: сховищах — 13%; у читанні — 3%;
— інше: у сховищах — 3%; у читанні — 0%.
Свого часу такі ж дослідження були проведені і в СРСР1.
Приклад. Порівняймо показники споживання інформації в США за 1992 і 2000 р. (табл. 6).
Таблиця 6
Споживання масової інформації в США в 1992 та 2000 р. одним громадянином за рік
Носій |
Споживання 1992 р., год. |
Споживання 2000 р. |
Зміни, % |
|
год. |
мегабайт |
|||
Телебачення |
1510 |
1571 |
3 142 000 |
4 |
Радіо |
1150 |
1056 |
57 800 |
-8 |
Музичні записи |
233 |
269 |
13 450 |
15 |
Газети |
172 |
154 |
11 |
-10 |
Книги |
100 |
96 |
7 |
-4 |
Журнали |
85 |
80 |
6 |
-6 |
Домашнє відео |
42 |
55 |
110 000 |
30 |
Відеоігри |
19 |
43 |
21 150 |
126 |
Інтернет |
2 |
43 |
9 |
2050 |
Всього |
3324 |
3380 |
3 344 783 |
1,7 |
Приклад. Про споживання інформації в Україні маємо лише такі нерепрезентативні дані (отримано в Дніпровському районі Києва у березні-квітні 2005 р.; з кожної вікової групи обстежено по 10 громадян; табл. 7)2.
Таблиця 7
Споживання інформації в столиці України одним громадянином за тиждень
Вид ЗМІ |
Споживачі 8-15 р. |
Споживачі 16-34 р. |
Споживачі 35-64 р. |
|||
год. |
вартість, % |
год. |
вартість, % |
год. |
вартість, % |
|
Книги |
14 |
0,5 |
14 |
3 |
9 |
3 |
Журнали |
4 |
1 |
7 |
2 |
3 |
0,5 |
Газети |
1 |
0,1 |
7 |
0,5 |
8 |
0,05 |
Радіо |
14 |
0,5 |
14 |
0,05 |
14 |
0,05 |
Телебачення |
28 |
0,5 |
20 |
0,5 |
21 |
0,5 |
Інтернет |
2 |
1 |
21 |
3 |
14 |
3 |
Кіно |
0,05 |
1 |
0,25 |
1 |
0,04 |
1 |
Театр |
0,05 |
1 |
0,25 |
1 |
0,04 |
1 |
Концерти, цирк |
0,2 |
0,7 |
0,25 |
1 |
0,02 |
1 |
Масові гуляння, мітинги |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
1 |
0,2 |
- |
Примітка. Вартість обчислена як відсоток власної місячної зарплати або місячної зарплати батьків.