23. Інвестиційна поведінка

Мотиви інвестування Це надзвичайно складні і суперечливі, на думку Кейнса, мотиви. Вони зазнали істотних змін після відділення управлінських функцій від власності на капітал. Якщо до цього в основі ієрархії мотивів лежало ставлення до бізнесу як до життєвого покликання, творчої самореалізації, то після відокремлення управління від власності комерційні угоди через фондові і валютні бір ¬ жи створюють грунт для дуже динамічною, суперечливою і неоднозначний ¬ ної мотивації (отримання доходу, азарт, ризик). Провідним мотивом стає ігровий мотив "випередити кулю", "пе ¬ рехітріть натовп і спла-вити підроблену або стерту монету ближньо ¬ му". В ході своєї рефлексивної гри кожен прагнути раніше вгадати не дійсну ціну майбутніх доходів (це неможливо на біржі), не думка інших про це, а "середнє думка щодо того, яке бу ¬ дет середнє думка". Коли ж мова йде про приватний інвестуванні населення, на перший план виступає фактор довіри. "В економічному житті, - писав В.М. Бехтерєв (посилаючись на Н.Н.Головіна), - закон попиту і пропози ¬ ня не є єдиним її керівником. Поряд з ним у всіх випадках має силу і фактор довіри, значення якого з особливою силою висувається в період економічних потрясінь. В цих випадках до ¬ довіра відіграє навіть більшу роль, ніж економічні чинники ". Проблема перспектив приватного інвестування в нашій країні исклю ¬ ве актуальна, по-кільки заощадження населення є одним з важливих чинників економічного зростання. Однак приватні інвестиції стримуються недовірою до фінансових інститутів, і населення в основ ¬ ному використовує Неінвестиційні моделі ощадного поведінки. Сучасна макроекономічна теорія констатує той факт, що в рамках ринкової еко-номіки рішення про заощадження й інвестиції приймаються, власне кажучи, різними групами людей. Приведення до відповідності відмінностей між суб'єктами заощаджень і інвесторами - серйозна проблема макроекономічної оптимізації економіки. Одним з основних інструментів суміщення цілей заощаджувачів та інвесторів є ставка відсотка по внесках і кредитах, але це не єдино значимий фактор. Соціально-економічні дослідження показали, що деякі сім'ї зберігають, щоб зробити великі покупки, переви ¬ шує по вартості розмір мобільного доходу. Заощадження також здійснюються в цілях майбутніх потреб домогосподарства і як за ¬ пас на непередбачений випадок. Жоден з розглянутих вище мотивів не є особливо чутливим до процентної ставки за вкладами. З урахуванням цих обставин Е.М.Авраамовой і Л.Н.Овчаровой була запропонована наступна типологія ощадних мотивацій населення. 1. Орієнтування заощаджень тільки на поточне споживання. 2. Створення заощаджень з метою резерву на непередбачений випадок. 3. Формування заощаджень з метою придбання дорогих предме ¬ тів (купівля товарів тривалого користування: будівництво, ремонт або покупка житла, дачі, гаража; покупка транспортних засобів і їх ре ¬ монт). 4. Мотиви заощаджень, орієнтованих на майбутні потреби сім'ї та витрати, пов'язані зі здоров'ям та проведенням дозвілля (образо ¬ вання, відпочинок, спорт, оздоровлення, лікування, допомога дітям). 5. Комбінація з ощадних орієнтації третьої та четвертої груп, прагнення мати запас коштів, щоб витратити їх по мірі необхідності. 6. Мотиви накопичувати і використовувати заощадження з інвестиційної ¬ вими цілями (для підприємницької діяльності, придбання ак ¬ цій і цінних паперів, як джерело додаткового доходу). Заощадження, обслуговуючі останню групу мотивів, характе ¬ ризуются більш високою еластичністю щодо інструменту Акумуляторний ін- 12.вестіціонного регулювання; обслуговуючі третю, четверту і пя ¬ тую групи доста-точно чутливі до змін в інвестиційній сфері, а заощадження двох перших груп практично не реагують на ін ¬ вестіціонного політику. В останні роки схильність до заощадження стає все більш вираженою, а в регіонах-донорах значному числу сімей (понад 30%) притаманні інвестиційні переваги в іс ¬ користуванні заощаджень. Однак схильність до заощадження не веде до автоматичного росту організованих заощаджень, які є інвестиційним ресур ¬ сом. Поки довіру населення до влади і фінансових інститутів не буде відновлено, населення віддасть перевагу тримати значну частину Ощад ¬ жений у готівковій формі та утримуватися від їх розміщення, або їх переваги, пов'язані з розміщенням, будуть відмінними від очікувань держави. Як показало проведене нами дослідження установок і мотивів інвестування в страхові фонди, інвестори воліють іноземні страхові компанії вітчизняним (так само, як приватні - державним фондам) на тлі постійної заклопотаності государст ¬ ва з приводу відсутності інвестиційної активності населення.