42. Основні форми та способи пізнання

Познание в самом широком смысле этого слова охватывает все акты, посредством которых нам открывается предмет – непосредственно или опосредованно – в своем наличном бытии или в своей природе. Очевидно, что познание в этом широком смысле реализуется в различных формах: в восприятии, в умозаключении, в рациональной интуиции, в знакомстве с другими людьми через устное или письменное слово.

Существуют 2 вида познания – ознакомление и знание.

Ознакомление является процессом, изменением, имеет динамический характер. Оно реализуется при восприятии новой информации, о которой мы до момента ознакомления не имели сведений. Ознакомление – это есть процесс присвоения. Оно обладает протеканием во времени.

знание же статично. Это не процесс усвоения, сопряженный с изменением, а статическое обладание некими фактами, мыслями, идеями и т.д. Знание надактуально, но может быть актуализировано в любой момент.

Однако, не смотря на различие этих видов познания нельзя отвергать их плотную взаимосвязь.

43.Види і рівні знання

В сучасній філософії під терміном знання розуміють адекватне і обґрунтоване переконання. Поняття знання використовується у вузькому і широкому розумінні. Під знанням у вузькому розумінні визначається розумова конструкція, що оцінюється як істинна, тобто судження. У філософському ж вжитку поняття знання вживається у широкому розуміння У такому контексті знання розуміється як результат адекватного відображення навколишнього світу в свідомості людини у вигляді уявлень, понять, суджень, теорій, що виражені у вигляді уявлень, знаків природних і штучних мов.

Емпіричне і теоретичне - різні рівні пізнання, знання, розрізняються за засобами ідеального відтворення об'єктивної реальності, гносеологічної спрямованості, характером і типом здобуття знання, за методами, що використовуються, і формами пізнання. І все ж жорсткої межі між емпіричним і теоретичним не існує. Емпіричне пізнання, досліджуючи властивості і відносини речей, здобуває нове знання, стимулююче подальший розвиток теорії. Теоретичне дослідження шукає ствердження правильності результатів в емпірії. Дослід, експеримент завжди теоретично навантажений, теорія потребує емпіричної інтерпретації. В сучасній філософії розробляється і третій рівень наукового пізнання: наукове пізнання стоїть над теоретичним знанням і виступає теоретичною передумовою теоретичної діяльності в науці.

44.Проблема істини в філософії: основні концепції істини

Істина - це мета, до якої спрямовано пізнання, бо, як справедливо писав Ф. Бекон, знання - сила, але лише за неодмінної умови, що воно правдиве.

Істина є знання. Але всяке чи знання є істина? Знання про світ і навіть про окремі його фрагментах в силу ряду причин може включати в себе помилки,, а часом і свідоме перекручування істини, хоча ядро знань і становить, як уже зазначалося вище, адекватне відображення дійсності в свідомості людини у вигляді уявлень, понять, суджень, теорій.

Але що таке істина, істинне знання? Протягом усього розвитку філософії пропонується цілий ряд варіантів відповіді на це найважливіше питання теорії пізнання. Ще Аристотель запропонував його рішення, в основі якого лежить принцип кореспонденції: істина це відповідність знання об'єкту, дійсності.

Р. Декарт запропонував своє рішення: найважливіша ознака справжнього знання - ясність. Для Платона та Гегеля істина виступає як згоду розуму з самим собою, оскільки пізнання є з їхньої точки зору розкриттям духовної, розумною першооснови світу.

45. Цінність науки та її значення у житті сучасної людини і суспільства Сучасний розвиток науки веде до подальших перетворень всієї системи життєдіяльності людини. Особливо вражаюче її вплив на розвиток техніки і новітніх технологій, вплив науково-технічного прогресу на життя людей. Наука створює нове середовище для буття людини. "Як і мистецтво, - пише М. Хайдеггер, - наука не є просто культурне заняття людини. Наука - спосіб, при тому вирішальний, яким для нас постає те, що є. Ми повинні, тому сказати: дійсність, всередині якої рухається і намагається залишатися сьогоднішня людина, все більше залежить від того, що називають західноєвропейської наукою ".  Людина постійно створює для себе світ нових ідей, предметів і об'єктів та безперервно споживає їх.