Тема № 6 Обслуовування боргових забов’язань державного бюджету України.

1. Державний кредит

2. Державний борг

3. Загальне поняття бюджетного дефіциту

4. Сутність наочно-реального дефіциту

5. Сутність структурного дефіциту

6. Сутність циклічного дефіціту

7. Джерела фінансування дефіциту.

6.1.Державний кредит

Державний кредит- це сукупність грошових коштів, мобілізованих державою, яка є позичальником та гарантом.

Державний кредит не має окремого фонду фінансових ресурсів, а кошти, що мобілізуються з його допомогою, проходять через бюджет.

В окремих випадках через кредит залучаються кошти у фонди цільового призначення чи під цільові проекти.

Державний кредит може бути у двох формах : ошадна справа і державні позики.

Ощадна справа належить до державного кредиту якщо залучені кошти спрямовуються в доходи бюджету.

Державні позики є основною формою державного кредиту і класифікуються за критеріями та видами:

Критерії класифікації

1. За правовим оформленням:

Види: а) державні позики що надаются на підставі угод, б) держ. Позики забезпечені випуском цінних паперів.

2. За формою емісії:

А) облігації

Б) казначейські зобов’язання.

3. За місцем розміщення:

А) внутрішні

Б) зовнішні.

4. За терміном погашення:

А) короткострокові

Б) довгострокові.

5. За характером виплати доходу:

А) процентні

Б) виграшні

В) дисконтні

Державні позики що надаються на підставі угод надходять від урядів інших країн, міжнародних організацій та фінансових інституцій .

За допомогою цінних паперів мобілізуються кошти на фінансовому ринку.

Облігації – це боргове забов’язання держави за яким в установлені терміни повертаеться борг і виплачується дохід у формі процента чи виграша.Вони можуть бути знеособленими (на покриття бюджетного дефіціту) і цільовими.(під конкретні проекти)

Казначейські зобов’язання мають характер боргового зобов’язання, спрямованого тільки на покриття бюджетного дефіциту , а виплата доходів здійснюється у формі процентів.

Внутрішні позики надаються юридичними і фізичними особами даної країни.

Зовнішні позики надходять ззовні від урядів, юридичних і фізичніх осіб інших країн, міжнародних організацій і фінансових і фінансових інституцій

Короткострокові - до 1 року.

Середньострокові – від 1-3 років

Довгострокові – понад 5 років.

За дисконтним характером виплати доходу державні цінні папери купуються з певною знижкою, а погашаються за номінальною вартістю.Державний кредит є сукупністю найрізноманітніших форм і методів фінансових відносин

Залучення позик має грунтуватися на двох чинниках-мінімізації вартості позики та стабільності державних цінних паперів на фондовому ринку.

Відносини державного кредиту на загальнодежавному рівні врегульовані статтями 16 і 17 бюджетного кодексу.

2. Державний борг.

У статті 2 Бюджетного кодекса подано визначення державного боргу.

Державний борг – це загальна сума заборгованості держави, яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань, включаючи борговы зобов’язання держави,що вступають у дію в результаті виданих гарантій за кредитами,або зобов’язань,що виникають на підставі законодавства або договору.

У Бюджетному кодексі визначено також граничний обсяг боргу.

Використання державою у своїй фінансовій політиці залучення коштів на кредитній основі веде формування державного боргу і необхідності розроблення системи управління цим органом .Боргові зобов'язання держави та органів місцевого самоврядування врегульовані бюджетним кодексом .

Граничний обсяг внутрішнього та зовнішнього державного боргу, боргу АРК чи місцевого самоврядування, граничний обсяг надання гарантій установлюється на кожний бюджетний період відповідно до Закону про державний бюджет України на поточний рік рішення про місцевий бюджет.

Величина основної сумі державного боргу не повина перевищувати 60% фактичного річного обсягу ВВП України.

Держава не несе відповідальності за зобо’язаннями за запозиченнями до місцевих бюджетів.

Видатки на обслуговування боргу місцевих бюджетів не можуть щоручно перевишувати 10% видатків від загального місцевого бюджету протягм будь якого бюджетного періоду, коли планується обслуговування боргу.Порядок здійснення запозичень у місцевих бюджетів установлюється КМУ

Борг класифікується:

1. За типом кредитора з внутрішнього боргу

• Заборгованість перед юридичними особами

• Заб-ість перед банківськими установами

• Заб-ість перед іншими органами управління

• Заб-ість не віднесена до ішних категорій

2. За типом кредитора зовнішнього боргу

• Заб-ість за позиками міжнародних організацій

• Заб-ість за позиками наданими іноземними державами

• Заб-ість наданими комерційними банками

• Зовнішня заборгованість не віднесена до інших категорій.

3. За типами боргового забов’язання внутрішнього богру

• Довгостроковий борг

• Середньостроковий борг

• Короткостроковий борг

• Заборгованість за кредитами на покриття дефіциту бюджету

• Заборгованість за відсотками одержаними на фінансування дефіциту бюджету

4. За типом боргового зобов’язання зовнішнього богру

• Довгостроковий борг

• Середньостроковий борг

• Короткостроковий борг

• Заборгованість за іншими зобов'язаннями

Існує 6 методів управління державним боргом:

1. Конверсія – зміна доходності позик. Вона відбувається внаслідок зміни ситуації на фінансовому ринку.(наприклад, рівня облікової ставки НБУ) чи погіршення фінансового стану держави

2. Консолідація – перенесення зобов’язань на раніше випущеною позикою на нову позику з метою продовження терміну позики.Проводиться у формі обміну облігацій попередніх позик.

3. Уніфікація – об’єднання кількох позик в одну. Це спрощує управлння державним боргом.

4. Обмін за регрес ним співвідношенням. Облігації попереденіх позик обмінюються на нові з метою скорочення державного боргу. Це не є оптимальним шляхом, оскільки означає часткову відмову держави від своїх боргів.

5. Відсрочка погашення. Перенесення термінів виплати заборгованості.

6. Аналювання боргу означає повну відмову держави від своїх зобов’язань.

Сума державного боргу обов'язково зазначається в законі про Державний бюджет України на поточний рік