5. Використання ефекту адаптації ока у архітектурі бароко.
АДАПТАЦІЯ – пристосування ока до зміни умов освітлення (1000-10000 разів добре, 100000 разів - гірше). Розрізняють адаптацію зіниці (зміна діаметру у 4-5 разів від 1-2 до 8-10 мм регулює надходження світла у 15-25 разів) та сітківки ока (переключення на колбочки при денному баченні за 2-3 хв. та на палички за 15-20 до 60 хв. – при нічному).
6.Типи кольорових гармоній.
Гармонія — це зв`язок, струнке сполучення, уявлення про цілісність і досконалу естетичну організацію об'єкта.( поєднання, сполучення кольорів).
1. Однотонна
2. Нюансна. (будуть використані лише два кольори, які близько розташовані в кольоровому спектрі, наприклад, фіолетовий і синій або помаранчевий і червоний.)
3. Полярна, контрастна ( протилежні в спектрі, будь які кольори)
4. Триколірна (застосовують кольору, які формують в колірному колі рівнобедрений трикутник, наприклад, це можуть бути синій, жовтий і червоний.)
5. Теплі/холодні колірні гами
6. Багатоколірна
Білет №10
1.Закон проекції тілесного кута та його застосування.
ТІЛЕСНИЙ КУТ. Це частина простору, обмежену конічною (або пірамідальною) поверхнею . Вимірюється відношенням площі S, яку він вирізає на поверхні сфери, описаної з його вершини, до квадрата радіусу цієї сфери за формулою 6) та рис (3).
Одиницею тілесного кута служить 1 стерадіан (ср), кут, який вирізає на поверхні сфери ділянку, рівну квадрату радіусу.
Згідно цього закону, освітленість в точці приміщення, створювана небом з рівномірною яскравістю, прямо пропорційна яскравості неба і площі проекції на освітлювану поверхню тілесного кута, під яким видна ділянка неба з даної точки приміщення (16).
Таким чином, dI=LdS підставляємо dE=Cosa/R2 при R=1 дістаємо dE=LdSCosa dSCosa=dG тоді dE=LdG при рівномірній яскравості E=LG, де dS – елементарна ділянка неба, м; E - освітленість в точці, лк; L -яскравість неба, нт; G - площа проекції тілесного кута на площину, що освітлюється, м.
Наслідки: 1. Визначення відносної світловіої активності отворів у стінах та стелі.
2 . Побудова графіків Данилюка.
2.Функції природного освітлення
ДІЯ СВІТЛА НА ЛЮДИНУ:
1.ПРЯМА (інформаційна 75-80%, психофізіологічна – зорові образи, позитивні емоції);
2.НЕПРЯМА ДІЯ (теплова, загарна, вітаміноутворююча);
3.ОПОСЕРЕДКОВАНА (бактерицидна)
3.Класифікація сонцезахисту в архітектурі
ФУНКЦІЇ СОНЦЕЗАХИСТУ ПОЛЯГАЮТЬ У ЗАХИСТІ ВІД: 1.ПЕРЕГРІВУ, 2.СЛІПУЧОСТІ, 3.НЕРІВНОМІРНОСТІ ОСВІТЛЕННЯ:
Сонцезахисні засоби принято ділити на кілька видів:
1.ЛАНДШАФТНІ (озеленення, рельєф);
2.МІСТОБУДІВЕЛЬНІ (орієнтація, розриви між будинками)
3.АРХІТЕКТУРНІ (форма, структура плану та перерізу);
4.АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТИВН:І пристрої та елементи для створення тіні
(ребра, дашки, екрани, жалюзі, маркізи: суцільні та решітчасті , регульовані, мобільні та стаціонарні: горизонтальні , вертикальні та стільникові, а також штори);
5. СПЕЦІАЛЬНІ: скло (молочне, кольорове, визерунчасте, сонцевідбиваюче, теплопоглинаюче, світлорозсіююче тощо) та вироби з нього. Кольорові рідини для оприскування скляних поверхонь.