Основні економічні категорії та поняття

Адміністративно-економічне регулювання передбачає заходи адміністративного та економічного характеру, спрямовані на створення умов для функціонування ринкової системи і реалізації соціальних цілей суспільства.

Державне регулювання економіки (ДРЕ) − це система заходів задля здійснення підтримуючої, компенсаційної та регулюючої діяльності держави заради створення нормальних умов ефективного функціонування ринку і вирі­шення складних соціально-економічних проблем розвитку національної економіки й усього суспільства.

Державний сектор − сукупність форм присутності та участі держави у виробництві, розподілі, обміні й споживанні.

Дотація − різновид субсидій: асигнування, доплата з державного бюджету з метою збалансування бюджетів нижчих рівнів.

Кредитно-грошове регулювання − діяльність держави, спрямована на забезпечення економіки повноцінною і стабільною національною валютою та регулювання грошового обігу відповідно до потреб економіки.

Ліцензування − дозвіл державних органів на право займатися певним видом діяльності, в тому числі експортно-імпортними операціями тощо.

Методи державного регулювання економіки − це сукупність способів, прийомів та засобів державного впливу на соціально-економічний розвиток країни.

Нетарифне обмеження − регулювання зовнішньої торгівлі за допомогою кількісних (квотування, ліцензування, “добровільне обмеження”), прихованих (державні закупівлі, технічні бар’єри) або фінансових (субсидії, кредитування, демпінг) інструментів.

Об’єкти державного регулювання економіки − сфери, галузі економіки, а також ситуації, явища та умови соціально-економічного життя країни, де виникли або можуть виникнути труднощі, проблеми, які не вирішуються автоматично або можуть бути вирішені у віддаленому майбутньому, тоді як їх вирішення конче потрібно для нормального функціонування економіки та підтримання соціальної стабільності.

Основні економічні функції держави у розвинутих країнах: забезпечення правової бази та суспільної атмосфери, що сприяють ефективному функціонуванню ринкової системи; захист конкуренції; перерозподіл національного доходу та національного багатства; коригування розподілу ресурсів для зміни структури національного виробництва; стабілізація економіки, тобто стимулювання економічного розвитку; контроль за рівнем зайнятості та інфляції; виправлення вад ринкової системи.

Субвенція − форма грошової чи матеріальної допомоги, що надається державою в екстремальних ситуаціях.

Субсидія − форма цільової фінансової або матеріальної допомоги держави окремим суб’єктам економіки.

Цінове регулювання − вплив держави на ринкове ціноутворення шляхом законодавчих, адміністративних чи судових заходів з метою проведення кон’юнктурної та структурної політики, приборкання інфляції, стимулювання виробництва, його модернізації, посилення конкурентоздатності національної економіки, пом’якшення соціальної напруги тощо.

Теми рефератів (фіксовані виступи)

1. Основні недоліки ринкового саморегулювання та напрями їх подолання в економічній системі.

2. Методи та інструменти реалізації державної економічної політики.

3. Еволюція економічних функцій держави.