1 Загальні вимоги

Для кожного рейкового кола з проектної документації і регулювальних таблиць у Журнал форми ШУ-64 (картку форми ШУ-62) або спеціальні таблиці, що є додатком до журналу чи картки, начальником виробничої дільниці СЦБ (старшим електромеханіком) повинні бути внесені й завірені їх особистим підписом і затверджені заступником начальника дистанції сигналізації та зв’язку по СЦБ межі значень напруги живлення колійних реле, напруги на вході захисних фільтрів (для кодових рейкових кіл змінного струму), мінімально припустимий опір баласту, максимально допустима напруга на вторинній обмотці живильного трансформатора (для рейкових кіл змінного струму).

Значення довжини рейкових кіл, постійні коефіцієнти трансформації, нормовані опори обмежувальних резисторів, сполучних проводів і ємності конденсаторів повинні бути також внесені в Журнал форми ШУ-64 (картку форми ШУ-62), якщо вони не зазначені в принципових схемах рейкових кіл.

Напругу необхідно вимірювати в установлений термін і при включенні рейкових кіл у централізацію після закінчення виконання нових робіт, а також після регулювання рейкових кіл, заміни апаратури рейкових кіл.

Напруги на колійних реле повинні відповідати межам, зазначеним в Журналі форми ШУ-64 (картці форми ШУ-62), при зміні стану баласту від мокрого до промерзлого, а напруги джерела живлення – від мінімально припустимого до максимально припустимого.

Як правило, станційні рейкові кола розраховані на роботу при зміні напруги живильної мережі від 198 В до 242 В (номінальне значення 220 В), а перегінні – при зміні напруги живильної мережі від 207 В до 241,5 В (номінальне значення 230 В). При цьому в рейкових колах з частотою змінного струму 25 Гц на вихідній обмотці перетворювача частоти ПЧ, який має стабілізуючі властивості, напруга може мати відхилення від припустимого значення на ±5%.

Згідно з пунктом 7.2 ПТЕ напруга змінного струму, яка подається на пристрої СЦБ, повинна бути в межах від 207 В до 241,5 В (при номінальному значенні 230 В).

2 Порядок виконання вимірювань

Напругу вимірюють на гніздах вимірювальної панелі або відповідних виводах колійних реле.

Напругу в рейкових колах числового кодового автоблокування та імпульсних рейкових колах вимірюють приладом з повідковим пристроєм або мультиметром типу В7-63 у режимі виміру кодових сигналів. Діючі значення напруги імпульсів змінного струму або амплітудного значення напруги постійного струму без врахування пауз у вимірювальних приладах з повідковим пристроєм визначаються за максимальним відхиленням стрілки за 3 – 5 коливань після того, як за допомогою повідка стрілка підведена до такого положення, коли амплітуда її коливань знаходиться в межах від половини до однієї поділки шкали змінного струму.

У пристроях числового кодового автоблокування напругу необхідно вимірювати на виводах обмотки імпульсного реле 11 – 71 при коді Ж або З. При цьому слід враховувати, що в рейкових колах з реле ИВГ і захисними стабілітронами напруга на колійному реле в нормальному режимі не перевищує напругу стабілізації (від 5,0 В до 6,2 В для стабілітронів Д815А). Перевищення цієї напруги може служити ознакою обриву в електричному колі стабілітронів, а однією з причин зниження напруги може бути пробій стабілітрона. Регулювання напруги на імпульсних реле ИВГ всіх модифікацій необхідно виконувати при відключених стабілітронах.

Для отримання більш точних результатів вимірювань напруг на колійних імпульсних реле один раз перед включенням рейкового кола в експлуатацію регулюють напругу на реле при неперервному живленні. Для цього, у вільний від поїздів час за погодженням з черговим по станції, на контакті трансмітерного реле тимчасово встановлюють перемичку, вимірюють і регулюють напругу на реле, після чого перемичку знімають, упевнюються в нормальній роботі рейкового кола й сповіщають чергового по станції про закінчення робіт.

Для оцінки правильності регулювання рейкового кола із захисними фільтрами і стабілітронами, що обмежують максимальну напругу змінного струму на колійному реле, необхідно також вимірювати напругу на вході фільтра ЗБФ-1 (в залежності від схеми рейкового кола на виводах 1 – 3 чи 1 – 2) для ділянок з електротягою постійного струму або фільтра ФП (виводи 1 – 2) для ділянок з електротягою змінного струму і напругу на виході живильного трансформатора. Виміряна напруга змінного струму з урахуванням довжини рейкового кола і стану баласту не повинна перевищувати максимально припустимого значення, зазначеного в Журналі форми ШУ-64 (картці форми ШУ-62). При цьому варто враховувати, що на вході і виході фільтра ЗБФ-1 має місце спотворення форми кодового сигналу, що впливає на показання приладів, не призначених для вимірювання сигналів несинусоїдальної форми.

На роботу колійних реле фазочутливих рейкових кіл впливають: напруга змінного струму на колійному елементі, напруга змінного струму на місцевому елементі і різниця фаз між цими напругами. Напругу на колійному елементі фазочутливих колійних реле необхідно вимірювати вольтметром у встановлений термін, а різницю фаз між напругами – вимірником різниці фаз або фазометром та напругу на місцевому елементі – у випадках пошуку причини відмови.

Результати вимірювань записують у Журнал форми ШУ-64 (на станції) або картку форми ШУ-62 (на перегоні).