1 Перевірка видимості сигнальних показань

Видимість сигнальних показань (вогнів) світлофорів електромеханік і електромонтер перевіряють після кожної зміни ламп, лінзового комплекту й зміни світлофорної головки, світлофора, а також після снігопадів, хуртовин, буревіїв.

Видимість сигнальних вогнів світлофорів слід перевіряти у світлий час доби. На станціях перевіряють видимість забороняючого вогню, а на перегоні – видимість того вогню, який у даний момент горить на світлофорі. Вогні світлофорів, що нормально не горять, зелені світні смуги і світлові покажчики повинні бути ввімкнуті. При перевірці слід звертати увагу на наявність сторонніх об’єктів і предметів, що знижують видимість світлофорів і при необхідності вживати заходів щодо усунення недоліків.

Червоні, жовті й зелені сигнальні вогні вхідних, попереджувальних, прохідних, загороджувальних світлофорів і світлофорів прикриття на прямих ділянках залізничної колії повинні чітко розрізнятися на відстані не менше 1000 м.

На кривих ділянках колії показання цих світлофорів, а також сигнальних смуг на світлофорах повинні чітко розрізнятися на відстані не менше 400 м. У дуже пересіченій місцевості (гори, глибокі виїмки) допускається видимість перелічених сигналів на відстані менше 400 м, але не менше 200 м.

Показання вихідних і маршрутних світлофорів головних колій і колій, по яких здійснюється безупинний пропуск поїздів, повинні чітко розрізнятися на відстані не менше 400 м, вихідних і маршрутних світлофорів бокових колій, а також запрошувальних сигналів і вогнів маневрових світлофорів – на відстані не менше 200 м.

Видимість показань маршрутних і світлових покажчиків повинна бути не менше 100 м.

При перевірці видимості сигнальних вогнів світлофорів електромеханік і електромонтер звертають увагу на частоту мигань мигаючих вогнів, яка повинна бути (40±2) мигання на хвилину.

Електромеханік, що знаходиться на необхідній відстані від світлофора, визначає напрямок світлового променя (місце кращої видимості), який повинний бути спрямований до правої рейки за ходом руху поїзда. При цьому електромонтер стежить за рухом поїздів і сповіщає про них електромеханіка.

Послідовність переміщення електромеханіка та електромонтера по станції встановлюється у кожному конкретному випадку в залежності від місцевих умов.

Переміщуючись перегоном, електромеханік і електромонтер спочатку замінюють лампи світлофорів зустрічного напрямку руху поїздів, а потім, відійшовши на необхідну відстань, перевіряють видимість вогнів цих світлофорів.

На зворотному шляху замінюють лампи світлофорів протилежного (зустрічного) напрямку і з нормованої відстані перевіряють видимість їх вогнів.

На одноколійних дільницях залізниць та двоколійних, обладнаних пристроями постійно діючого двобічного автоблокування з колійними світлофорами, встановленими в обох напрямках руху поїздів, під час перевірки видимості сигнальних вогнів світлофорів, з метою зміни напрямку руху встановлюють зв’язок з черговим по станції за допомогою засобів зв’язку, які є в наявності.

Якщо виявлено, що видимість сигнальних вогнів світлофора на станції або перегоні не задовольняє вимогам ПТЕ, то необхідно перевірити чистоту лінзового комплекту, поміряти напругу на лампах, перевірити правильність наведення вогнів світлофорних головок. При необхідності наведення вогнів здійснюється двома особами (електромеханік і електромонтер). При наведенні та перевірці видимості сигнальних вогнів світлофорів електромеханік і електромонтер встановлюють між собою зв’язок за допомогою портативних радіостанцій. Під керівництвом електромеханіка електромонтер повинний змінювати положення світлофорної головки, а електромеханік – визначити її положення при найкращій видимості.

Перед початком робіт на щоглі світлофора необхідно перевірити справність кріплення світлофорної драбини і стан щогли, оглянути фундамент, перевірити справність заземлення; якщо є іскровий проміжок, то замкнути його перемичкою із дроту марки МГГ-50 мм² за допомогою затискачів. Після закінчення роботи перемичку знімають.

Таблиця 8.1

Радіус кривої дільниці колії, м	Тип розсіювача	Кут розсіювання, град.	Дальність видимості, м
2500 і більше	P1	10	850
1000 – 2500	P1	20	700
500 – 1000	Р1	30	550
400 – 500	P1	20	440
500 і більше	Р2	5; 25	750
400 – 500	Р2	5; 25	600

Для забезпечення постійної видимості сигнальних вогнів щоглових світлофорів під час руху поїзда на кривих дільницях залізничної колії застосовують розсіювачі, що перерозподіляють світловий потік у горизонтальній площині. Вибір типу розсіювача в залежності від радіусу кривої здійснюють відповідно до табл. 8.1.