23. Визначіть форми уніфікації приватного права. Наведіть приклади приватно-правової уніфікації.

Таких форм чотири:

1. укладення міжнародних договорів, які містять уніфіковані норми, щодо

інститутів міжнародного приватного права;

2. прийняття державами так званих примірних законів чи інших

рекомендацій, які вироблені спеціально створеними для цього органами;

3. застосування міжнародних торгівельних звичаїв;

4. прийняття рекомендованих міжнародними організаціями зразкових форм договорів

Женевська конвенція щодо однакового

закону про простий і перекладний вексель 1930 р., Конвенція про договори

міжнародної купівлі-продажу товарів, Гаазька конвенція про міжнародний

фінансовий лізинг 1988 р

24. Визначіть джерела колізійного права України.

Під колізією нормативних актів у Юридичній енциклопедії розуміється «...суперечність між правовими приписами відповідних актів, що виявляється у відмінностях у процесі регулювання аналогічних суспільних відносин.

Колізійні норми України сьогодні систематизовані в її окремих актах окремі норми Конституції УкраїниЗакони України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р.; «Про правовий статус іноземців» від 4 лютого 1994 р.;2 «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996р(Цивільному кодексі України, Кодексі законів про працю,Закону України «Про міжнародні договори України» У національних нормативно-правових актах України можуть міститися й окремі колізійні норми, як, наприклад, у ст. 8 Кодексу законів про працю України ("Регулювання трудових відносин громадян, які працюють за межами своїх держав

25.Який зміст поняття „застосовуване право”. Які способи визначення такого права?

Вітчизняне право здавна визнає, що зміст поняття полягає в автономії волі як засібу визначення застосовуваного права (ст. 6 Закону про ЗЕД). Автономія волі отримала закріплення майже в усіх міжнародних договорах, що стосуються вибору права, компетентного регулювати договірні зобов’язання. Достатньо вказати на найбільш відомі з них: Гаазька конвенція про право, застосовуване до міжнародної купівлі-продажу товарів 1955 р., Гаазька конвенція про право, застосовуване до агентських угод 1978 р., Римська конвенція про право, застосовуване до договірних зобов’язань 1980 р., Гаазька конвенція про право, застосовуване до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів 1986 р

Окрім загальновизнаного факту, що дія автономії волі, як і будь-якого колізійного принципу, можлива тільки у приватноправових відносинах і тільки за наявності у них іноземного елементу, можливість застосування обраного сторонами права зазвичай обмежується такими застереженням обов’язкове застосування імперативних норм права країни суду, які регулюють відповідні відносини, незалежно від права, яке підлягає застосуванню (згідно з вибором сторін чи з колізійною нормою);

неможливість застосування норм іноземного права у випадках, коли таке застосування призводить до результатів, несумісних з основами правопорядку (публічного порядку) країни суду. недійсність угод про вибір права, спрямованих на шахрайський обхід закону, тобто вибір права, яке надало б сторонам правовідносин певні пільги та привілеї, але не має тісного зв’язку з правовідношенням і за всіма критеріями не підлягало б застосуванню.