51. Як колізійне законодавство України виключає негативні наслідки зворотнього відсилання та відсилання до права третьої держави ?

Згідно з Ст. 9. ЗУ «Про міжнародне приватне право» Зворотне відсилання та відсилання до права третьої держави

1. Будь-яке відсилання до права іноземної держави має розглядатися як відсилання до норм матеріального права, яке регулює відповідні правовідносини, виключаючи застосування його колізійних норм, якщо інше не встановлено законом.

2. У випадках, що стосуються особистого та сімейного статусу фізичної особи, зворотне відсилання до права України приймається.

Стаття 10. Наслідки обходу закону

1. Правочин та інші дії учасників приватноправових відносин, спрямовані на підпорядкування цих відносин праву іншому, ніж те, що визначається згідно із цим Законом, в обхід його положень, є нікчемними. У цьому разі застосовується право, яке підлягає застосуванню відповідно до норм цього Закону.

52. Які наслідки передбачаються колізійним законодавством України?

ЗУ «Про міжнародне приватне право» стаття 10. Наслідки обходу закону 1. Правочин та інші дії учасників приватноправових відносин, спрямовані на підпорядкування цих відносин праву іншому, ніж те, що визначається згідно із цим Законом, в обхід його положень, є нікчемними. У цьому разі застосовується право, яке підлягає застосуванню відповідно до норм цього Закону.

Підстави та правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи регулюються особистим законом цієї особи.

Підстави та правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою регулюються останнім з відомих особистих законів цієї особи.

До зобов'язань, що виникли внаслідок набуття, збереження майна без достатніх правових підстав, застосовується право держави, у якій такі дії мали місце.

Сторони зобов'язання у будь-який час після його виникнення можуть домовитися про застосування до нього права держави суду.

53. Класифікуйте суб’єктів міжнародного приватного права

Серед суб’єктів міжнародного приватного права значне місце посідають фізичні особи —громадяни та іноземці. У доктрині, законодавстві та практиці поняття «іноземець» об’єднує власне іноземних громадян (підданих), осіб без громадянства (апатридів), осіб з кількома громадянствами (біпатридів) та ін.

Специфіка діяльності та правового статусу юридичних осіб визначається їх національністю (державної приналежністю). Саме державна приналежність юридичних осіб є основою їх особистого статуту. Правова категорія «особистий статут» встановлює «особистий статус» компанії. Поняття особистого статуту юридичних осіб визначається подібним чином у багатьох країнах: статус організації як юридичної особи, його організаційно-правова форма і зміст правоздатності, здатність відповідати за своїми зобов'язаннями, питання внутрішніх стосунків, реорганізації та ліквідації

Особливим суб'єктом міжнародних приватноправових відносин є держави, що обумовлено імунітетом держави, породженим державним суверенітетом, який включає в себе наступні положення:

1) держави рівні між собою;

2) кожна держава користується невід'ємним правом повного суверенітету;

3) «особистість» держави користується повагою, правом на територіальну цілісність і політичну незалежність;

4) кожна держава має чесно виконувати свій обов'язок і свої обов'язки 7.