1.Визначіть поняття міжнародного приватного права.

Сучасне мп пішло від римського (jus gentium) – охоплювало м/н приватні та публ відносини.в 16 ст. вперше вжито в сучасному розумінні -(jus inter gentium). 1946р-прийняття статуту ООН- сучасний етап розвитку мп.

МП- це система юридичних норм, які регулюють м/н відносини з метою забезпечення миру, прав людини і співробітництва між державами. Предмет мп- м/н відносини. Об‘єкт регулювання –все те, з приводу чого суб‘єкти мп вступають у правовідн на основі норм і принципів мп. Це можуть бути матер-ні чі нематер-ні блага, дії, утримання від дій. Інші погляди на мп:Позитивіська школа:система норм-основний компонент мп, держава-осн-й суб‘єкт, осн-на ф-ція- регулювання міждержавних відн-н, осн-на мета- мир і безпека між народами. Природно-правова школа:осн-й компонент мп-біологічні норми, центральний суб‘єкт-фіз.особа. радянська школа: консенсуальна теорія(узгодження воль держав)

2.Порівняйте поняття міжнародного приватного права з поняттям міжнародного публічного права.

Предметом регулювання м/н публічного права є владні, публічні відносини. М/н прив-не право-це галузь права, яка регулює цив-правові відносини, що мають м/н характер. М/н прив-не право є складовою частиною національної правової системи, його норми ств-ся державою самостійно.осн-на задача прив-го права полягає у врегулюв колізій між нормами прив-го права різних країн. Здійс-ся ця задача за допомог спец-х норм-колізійних., тому його ще наз-ть колізійним правом. М/н прив-не право тісно пов‘язане з публічним правом. За допомогою м/н торгових, податкових, про правову допомогу договорів здій-ся уніфікація норм приватн права держав. Існує думка про співпадання предмета регулювання, учасників правовідн., методів та форм регламентаціїї м/н прив. та публ. права, це дві різні галузі права з різними предметами(для публ. права-це владні міждерж-ні відносини, для прив. права-приватноправові

3.Порівняйте поняття міжнародного приватного права з римсько-правовим поняттям „ius gentium”.

Jus gentium (право народів, переґринське право) — термін, що виник в Стародавньому Римі і означає правові норми по відношенню до підкорених і союзних народів. Дані правові норми були частиною римського законодавства і склалися під час вирішення спорів між римськими громадянами і іноземцями (переґрінами). Згідно з Ульпіаном, публічне право стосується стану Римської держави, а приватне право — користі окремих осіб. Приватне право складається з трьох частин: природного права (jus naturale), права народів (jus gentium) і цивільного права (jus civile). Міжнародне приватне право стосується цивільно-правових відносин передусім між організаціями і громадянами (особами без громадянства) різних країн. Предметом регулювання у міжнародному приватному праві є відносини цивільно-правового характеру. Майнові, трудові, сімейні, спадкові, деліктні, економічні, господарські, науково-технічні, культурні, освітні та інші відносини виникають у міжнародному житті з участю осіб різної державної належності. Тобто можна зробити висновок, що мпп є похідним від

Jus gentium і базується саме на принципах які закріплються цими правовими нормами.