
- •1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Безпека життєдіяльності як категорія 12
- •1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності 23
- •1.3. Ризик як оцінка небезпеки 34
- •1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •1.1.1. Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •1.1.2. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
- •1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз — методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •1.2.2. Система «людина — життєве середовище» та її компоненти
- •1.2.3. Рівні системи «людина - життєве середовище»
- •1.3. Ризик як оцінка небезпеки
- •1.3.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- •Категорії серйозності небезпек
- •Рівні ймовірності небезпеки
- •Матриця оцінки ризику
- •1.3.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •Стан травматизму в Україні у 1997 — 1998 роках
- •1.3.3. Управління ризиком
- •1.3.4. Якісний аналіз небезпек
- •2 Людина як елемент системи «людина - життєве середовище»
- •2.1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
- •2.1.1. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
- •2.1.2. Діяльність людини
- •2.2. Середовище життєдіяльності
- •2.2.1. Природне середовище
- •2.2.2. Техносфера
- •2.2.3. Ноосфера
- •2.2.4. Соціально-політичне середовище
- •2.3. Фізіологічні особливості організму людини
- •2.3.1. Будова і властивості аналізаторів
- •2.3.2. Характеристика основних
- •2.3.3. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •Значення макроелементів для організму людини
- •Значення мікроелементів для організму людини
- •2.4. Психологічні особливості людини
- •2.4.1. Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- •2.4.2. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •2.4.3. Атрибути людини
- •2.4.4. Риси людини
- •Риси особистості
- •2.4.5. Якості людини
- •2.4.6. Емоційні якості людини
- •2.5.Роль біоритмів у забезпеченні
- •2.6. Основні положення ергономіки
- •2.7. Медико-біологічні та
- •2.7.1. Основні визначення здоров'я
- •2.7.2. Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- •3 Небезпеки життєдіяльності у виробничій сфері та побуті. Засоби їх попередження
- •3.1. Дія шуму і вібрації на організм людини
- •3.2. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека
- •3.2.1. Основні характеристики іонізуючих випромінювань
- •3.2.2 Природні іонізуючі випромінювання
- •3.2.3. Штучні джерела іонізуючих випромінювань
- •3.2.4. Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань
- •3.2.5. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •3.2.6. Радіаційна безпека
- •3.3. Електромагнітні поля (емп) і випромінювання
- •3.3.1. Загальна характеристика електромагнітних полів
- •3.3.2. Вплив емп на організм людини
- •3.4. Небезпека електричного струму
- •3.4.1. Загальна характеристика електричної енергії
- •3.4.2. Особливості впливу електричного струму на організм людини
- •3.5. Хімічні і біологічні фактори небезпеки
- •3.5.1. Хімічні фактори небезпеки
- •3.5.2. Біологічні фактори небезпеки
- •3.6. Психофізіологічні фактори небезпеки
- •3.6.1. Фізична діяльність людини
- •3.6.2. Розумова діяльність людини
- •3.6.3. Загальна характеристика трудової діяльності
- •3.6.4. Втома
- •3.6.5. Фактори, які впливають на продуктивність праці
- •4 Небезпеки, що ведуть до надзвичайних ситуацій, та заходи зниження їх наслідків
- •4.2. Небезпеки техногенного характеру 180
- •4.4. Комбіновані небезпеки 204
- •4.5. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі 225
- •4.1. Природні небезпеки
- •4.1.1. Тектонічні стихійні лиха
- •4.1.2. Топологічні стихійні лиха
- •4.1.3. Метеорологічні стихійні лиха
- •4.2. Небезпеки техногенного характеру
- •4.2.1. Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.2.3. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •4.2.5. Пожежі та вибухи
- •4.3. Соціально-політичні небезпеки
- •4.3.2. Тероризм
- •4.3.3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- •4.3.4. Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
- •4.4. Комбіновані небезпеки
- •4.4.1. Природно-техногенні небезпеки
- •4.4.2. Природно-соціальні небезпеки
- •4.5. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
- •4.5.1. Забруднення атмосфери міст
- •4.5.2. Забруднення міських приміщень
- •4.5.3. Забруднення питної води в містах
- •4.5.4. Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст
- •5Безпека життєдіяльності
- •О План
- •5.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків 238
- •5.2. Надання першої долікарської допомоги потерпілому 257
- •Важливі терміни і поняття
- •5.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідки
- •5.1.1. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
- •5.1.2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •5.1.3. Визначення рівня надзвичайних
- •5.1.4. Організація життєзабезпечення
- •5.1.5. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •5.2. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- •5.2.1. Призначення першої долікарської
- •5.2.2. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •5.2.3. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин
- •5.2.4. Перша допомога при вивихах,
- •5.2.5. Долікарська допомога при
- •5.2.6. Допомога при отруєннях
- •5.2.7. Допомога при ураженні
- •5.2.8. Надання першої допомоги при утопленні
- •Правові основи безпеки життєдіяльності 283
- •Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності 293
- •6.1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •6.2. Управління та нагляд
- •Кабінет міністрів україни
- •Література
2.7.2. Вплив негативних факторів на здоров'я людини
Здоров'я людини залежить від багатьох факторів: * кліматичних умов, * стану навколишнього середовища, * забезпечення продуктами харчування і їх цінності, * соціально-економічних умов, а також стану * медицини.
Доведено, що приблизно на 50% здоров'я людини визначає спосіб життя. Негативними його чинниками є шкідливі звички, незбалансоване, неправильне харчування, несприятливі умови праці, моральне і психічне навантаження, малорухомий спосіб життя, погані матеріальні умови, незгода в сімї, самотність, низький освітній та культурний рівень тощо.
Здоров’ю людини загрожує |
|
Негативно позначається на формуванні здоров'я і несприятлива екологічна обстановка, зокрема забруднення повітря, води, ґрунту, а також складні природно-кліматичні умови (частка цих чинників — до 20%).
Істотне значення має стан генетичного фонду популяції, схильність до спадкових хвороб. Це ще близько 20%, які визначають сучасний рівень здоров'я населення.
Безпосередньо на охорону здоров'я з її низькою якістю медичної допомоги припадає всього 10% «внеску» в той рівень здоров'я населення, що ми його сьогодні маємо.
Причинами порушення нормальної життєдіяльності організму і виникнення патологічного процесу можуть бути абіотичні (властивості неживої природи) чинники навколишнього середовища. Очевидний зв'язок географічного розподілу низки захворювань з клімато-географічними зонами, висотою місцевості, інтенсивністю випромінювань, переміщенням повітря, атмосферним тиском, вологістю повітря тощо.
На здоров'я людини впливає біотичний (властивості живої природи) компонент навколишнього середовища у вигляді продуктів метаболізму рослин та мікроорганізмів, патогенних мікроорганізмів (віруси, бактерії, гриби тощо), отруйних речовин, комах та небезпечних для людини тварин.
Патологічні стани людини можуть бути пов'язані з антропогенними чинниками забруднення навколишнього середовища: повітря, ґрунт, вода, продукти промислового виробництва. Сюди також віднесено патологію, що пов'язана з біологічними забрудненнями від тваринництва, виробництва продуктів мікробіологічного синтезу (кормові дріжджі, амінокислоти, ферментні препарати, антибіотики тощо).
Суттєво на стан здоров'я населення впливають чинники соціального середовища: * демографічна та медична ситуації, * духовний та культурний рівень, * матеріальний стан, * соціальні відносини, * засоби масової інформації, * урбанізація, * конфлікти тощо.
Початок XXI ст. ознаменувався тим, що внаслідок науково-технічної революції і урбанізації нашої планети навколишнє середовище неухильно погіршується і люди вже неспроможні адаптуватися до цих швидких і глобальних змін. Крім того, постала проблема демографічного вибуху і обмеженості природних ресурсів та життєвого простору Земної кулі. Щорічно чисельність людей на Землі зростає на 75-80 млн. осіб. Це потребує щорічного зростання виробництва продовольства на 24-30 млн. т. У багатьох районах світу, особливо в економічно слаборозвинених країнах, виробництво продуктів харчування більше не в змозі задовольнити потребу населення, в Результаті чого голодування стало постійним явищем. Загальне якісне і кількісне недоїдання сприяє виникненню епідемій, гострих інфекційних захворювань, паразитарних захворювань.
Не
меншу загрозу для людства становить
антропогенне забруднення
природного середовища. Хімічне,
радіоактивне та бактеріологічне!
забруднення
повітря, води, ґрунту, продуктів
харчування, а також шум, вібрація,
електромагнітні поля, іонізуючі
випромінювання тощо викликають
в організмах людей тяжкі патологічні
явища, глибокі генетичні
зміни. Це призводить до різкого збільшення
захворювань, передчасного
старіння й смерті, народження неповноцінних
дітей.
На фоні дії негативних факторів навколишнього середовища на організм людини виникають такі захворювання, як онкологічні, серцево-судинні хвороби, дистрофічні зміни, алергія, діабет, гормональні дисфункції, порушення у розвитку плоду, пошкодження спадкового апарату клітини.
Людина, яка має міцне здоров'я, справедливо вважає, що їй пощастило. Але коли мова ; йде про захворюваність і смертність населення, то справа тут в іншому. Соціальні та економічні умови, які не забезпечують людей нормальним харчуванням, чистою водою і задовільними санітарно-гігієнічними нормами, в кінцевому результаті позначається | на стані здоров'я населення. Не менший вплив чинять на нього виробничі процеси, в яких ігноруються факти забруднення робочих місць на підприємствах або його місцевість | різноманітними небезпечними відходами. Неправильне харчування, вживання спиртних напоїв, куріння, недостатнє фізичне навантаження лежать в основі багатьох поширених хвороб. А це, у свою чергу, пов'язане з економічними умовами і політикою держави.
Перелічені вище умови середовища визначають стан здоров'я населення. Там, де домінують голодування і бруд, інфекційні хвороби і висока дитяча смертність — явище звичайне. Переїдання, сидячий спосіб життя і куріння позначаються на здоров'ї середнього покоління, ;| сприяють розвитку захворювань серцево-судинної системи і пухлин. Там, де виробничий процес не контролюється, у шахтах, на заводах і у полі робітників чекають професійні захворювання і рання смерть.
Внаслідок катастрофічного погіршення стану навколишнього середовища загальний рівень здоров'я населення України в останні роки різко знизився. Значно збільшилась кількість серцево-судинних захворювань, особливо інфаркту міокарда, ішемічної хвороби серця, судинних захворювань мозку, бронхіальної астми, діабету, алергічних захворювань та захворювань органів травлення, захворювань на рак. Порушилися генетичні процеси, народження дітей з різними спадковими хворобами збільшилось у два-чотири рази. Смертність перевищила народжуваність. За останні п'ять років тривалість життя чоловіків зменшилась з 64 до 57 років, жінок — з 74 до 70 років.
Звичайно, дуже важко створити абсолютно ідеальні умови для здоров'я. З розвитком людського суспільства розвиваються хвороботворні агенти а біологічні, геологічні і хімічні умови навколишнього середовища змінюються значно швидше там, де порушується природна рівновага.
Виявити небезпеки, які криються в навколишньому середовищі, зрозуміло, значно легше, ніж усунути їх. Ключ до вирішення питань про вплив навколишнього середовища на здоров'я — в надрах економіки, політики, у способі життя і взаємовідносин людей з їхнім природним оточенням. Здоров'я населення, як дзеркало, відображає обличчя суспільства.
СОЗ України охоплює підсистеми |
|
Для вирішення проблеми збереження здоров'я та працездатності людини, продовження її життя в масштабах держави створена система охорони здоров'я (СОЗ).
Але бути чи не бути здоровому — це насамперед залежить від самої людини: від її активності чи пасивності, індивідуальних особливостей, темпераменту, характеру, звичок, ставлення до інших людей.
На основі сказаного раніше можна зробити висновок, який оснований на твердженні римського філософа Сенеки (4 до н.е. — 65 н.е.): «Уміння продовжити життя — в умінні не скорочувати його».
ЗАВДАННЯ
ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ
Дайте визначення поняття «життя».
Проаналізуйте основні відмінності між людиною і тваринним світом.
Дайте визначення поняття «діяльність людини» і перелічіть її характерні ознаки.
Охарактеризуйте-працю як цілеспрямовану діяльність людини; позитивні та негативні наслідки праці.
Поясніть значення атмосфери, гідросфери та літосфери в життєдіяльності людини.
Дайте оцінку ноосфери як нового еволюційного стану біосфери.
Проаналізуйте рівновагу в системі «людина — життєве середовище».
Дайте характеристику соціуму та соціальних груп як основних елементів життєвого середовища людини.
Поясніть вплив людини на середовище, яке, її оточує.
Охарактеризуйте значення органів чуття для безпеки життєдіяльності людини та їх будову.
Поясніть психофізіологічний закон Вебера—Фехнера.
Визначте роль органів чуття в забезпеченні безпеки життєдіяльності.
Проаналізуйте значення обміну речовин та енергії.
Дайте характеристику основних видів харчових речовин і їх ролі в процесі обміну.
Ваші уявлення про правильне харчування?
З'ясуйте роль нервової системи в забезпеченні життєдіяльності людини.
Назвіть види і дайте характеристику поведінки людини.
З'ясуйте вплив властивостей людини на її дії, вчинки, поведінку в процесі життєдіяльності.
Визначте значення рис людини в її життєдіяльності.
Поясніть вплив якостей людини на безпеку життєдіяльності.
Дайте характеристику біоритмам як основам раціональної життєдіяльності.
Охарактеризуйте основні положення ергономіки.
Визначте сутність поняття «здоров'я».
Дайте характеристику біологічній та соціальній категоріям здоров'я.
Поясніть процес адаптації людини до навколишнього середовища.
Назвіть основні ознаки здоров'я.
З'ясуйте причини погіршення стану здоров'я населення в Україні.
Вкажіть шляхи вирішення проблеми збереження здоров'я населення України.
ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ НА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТТЯХ
Людина та її походження.
Біологічні та соціальні ознаки людини.
Потреби людини.
Діяльність людини.
Праця як форма діяльності
Мета життя людини.
Загальні поняття середовища життєдіяльності людини.
Характеристики природного середовища.
Техносфера як одна із умов життєдіяльності людини.
Соціально-політичне середовище.
Рівновага в системі «людина — життєве середовище».
Анатомо-фізіологічна структура людини.
Будова, властивості аналізаторів.
Характеристика основних аналізаторів в безпеці життєдіяльності.
Значення гомеостазу для забезпечення здоров'я і безпеки людини.
Психіка людини і безпека життєдіяльності.
Психічні характеристики людини.
Вплив властивостей людини на її дії, вчинки в процесі життєдіяльності.
Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини.
Основні визначення здоров'я.
Взаємозв'язок суспільного, групового та індивідуального рівня здоров'я.
Біологічна та соціальна сутність здоров'я.
Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.
Характерні ознаки здоров'я.
Вплив негативних факторів на здоров'я людини.
Система охорони здоров'я в Україні.
Загальний рівень здоров'я населення України.
ТЕМИ ДЛЯ ДОПОВІДЕЙ, РЕФЕРАТІВ І КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
Природа людини, її походження і сутність.
Потреба праці як одна з найважливіших потреб людського існування.
Природна (біологічна) та соціальна сутність людини.
Природне середовище та його роль у життєдіяльності людини.
Соціум як система суспільного співжиття людей.
Людина і техносфера.
Вода як найважливіший фактор середовища життєдіяльності людини.
Ґрунт — важливий компонент біосфери і основа життя.
Ідеї В.І.Вернадського про ноосферу.
10. Системи сприйняття людиною стану навколишнього середовища.
Значення якості харчових продуктів у життєдіяльності людини.
Людина і її здоров'я.
Навколишнє середовище і здоров'я людини.
Проблеми «третього стану» в самопочутті людини.
Стан здоров'я населення в Україні.
16. Залежність здоров'я людини від кліматичних умов навколишнього середовища.
17. Врахування біоритмів в управлінні життєдіяльністю людини.
18. Значення ергономіки в системі безпеки життєдіяльності людини.
19. Психологічні властивості людини.
20. Таємниця довголіття.