
- •11.Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •12.Обов’язковий медичний огляд працівників певних категорій.
- •26.Система державного управлінні охороною праці в Україні.
- •27.Основні функції і завдання управліня охороною праці в організації
- •28. Органи державного управління охороною праці
- •29.Обов’язки власника щодо дотримання вимог з охорони праці
- •30.Служба охорони праці на підприємстві
- •31. Економічне значення заходів з поліпшення умов та охорони праці
- •32. Показники ефективності заходів поліпшення умов та охорони праці.
- •33. Методи оцінки соціальної та соціально-економічної ефективності заходів по поліпшенню умов та охорони праці
- •34. Методи економічної оцінки ефективності заходів, направлених на поліпшення умов і охорони праці
- •35. Визначення понять виробниче приміщення, робоче місце, організація робочого місця
- •36. Причини виробничих нещасних випадків
- •37.Вплив параметрів мікроклімату на людину
- •38. Методи нормалізації параметрів мікроклімату
- •39. Оздоровлення повітряного середовища приміщень
- •40.Вентиляція, види вентиляції
- •41. Кондиціювання повітря
- •42.Природне освітлення, його значення для працюючих
- •43.Освітлення виробничих приміщень, світлотехнічні величини нормування освітлення, види виробничого освітлення
- •44. Вимоги до штучного освітлення. Джерела штучного освітлення
- •45Розрахунок освітлення.
- •46Загальна характеристика та вплив іонізуючих випромінювань на людину.
- •47Одиниці виміру іонізуючих випромінювань.
- •48Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини.
- •49.Поняття про гранично припустиму дозу (гпд) загального опромінення. Її величина на рік для людини.
- •50.Проникаюча здатність іонізуючих випромінювань.
- •53Методи захисту від емв.
- •55Електромагнітні випромінювання комп’ютерів.
- •56.Електромагнітні випромінювання портативних комп’ютерів.
- •58Шум. Джерела шуму, вплив на людину, захист від шуму.
- •59Інфразвук. Природа. Методи захисту.
- •60.Ультразвук. Природа. Методи захисту.
- •61.Випромінювання оптичного діапазону. Захист від їх дії.
- •62Класи шкідливості підприємств та розміри санітарних зон.
- •65.Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання.
- •66.Безпека при експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •68.Загальні вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском.
- •69.Безпека при експлуатації балонів.
- •71. Основні визначення електробезпеки.
- •72.Дія електричного струму на організм людини.
- •74.Електролітична дія струму.
- •75.Біологічна дія струму.
- •76.Чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом.
- •77.Поняття “пороговий відчутний струм”.
- •78.Поняття “пороговий невідпускаючий струм”.
- •79.Поняття “пороговий фібріляційний срум”.
- •64.Поняття “небезпечна зона” виробничого обладнання.
- •67.Безпека при експлуатації підйомно-транспортних засобів.
- •80.Напруга кроку.
- •81.Причини електротравм.
- •82. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм.
- •84.Електрозахисні засоби.
- •85.Надання першої долікарської допомоги ураженому електричним струмом.
- •87.Статистика та динаміка пожеж в Україні.
- •88.Основні причини пожеж.
- •89.Суть процесу горіння. Види горіння.
- •90.Класифікація приміщень за вибухопожежонебезпечністю.
- •91.Класифікація пожежонебезпечних зон в приміщеннях та поза ними.
- •92.Організаційні та технічні заходи забезпечення пожежної безпеки.
- •93.Пожежна безпека електроустаткування.
- •94. Пожежна сигналізація.
- •95.96 Принцип дії та класифікація вогнегасних засобів.
80.Напруга кроку.
Напруга кроку – це напруга на поверхні локальної землі розташованими на відстані 1 м одна від одної, що відповідає довжині великого кроку людини.
Напругою кроку називається різниця потенціалів між двома точками в зоні розтікання струму на відстані кроку, у яких стоїть людина.
Чим ближче людина стоїть до місця замикання, тим більшою є величина напруги кроку.
Розподіл потенціалів на поверхні землі в зоні розтікання струму має нелінійний характер. Останнє зумовлене тим, що поперечний переріз провідника «земля» із збільшенням відстані від місця замикання на землю збільшується пропорційно квадрату цієї відстані, а опір проходженню струму відповідно зменшується.
Величина небезпечної зони напруги кроку залежить від величини напруги електролінії. Чим вища напруга ПЛ, тим небезпечнішою є зона. Вважається, що на відстані 8 м від місця замикання на землю електричного проводу напругою понад 1000 В небезпечна зона напруги кроку відсутня. Якщо напруга електричного проводу нижча ніж 1000 В, то величина небезпечної зони напруги кроку становить 5 м.
Щоб уникнути ураження електричним струмом, людина повинна виходити із зони напруги кроку, роблячи короткі кроки, не відриваючи одну ногу від другої. Для захисту від напруги кроку можна скористатися захисними засобами з діелектричної гуми (боти, калоші).
Забороняється вистрибувати із зони напруги кроку на одній нозі, бо у випадку падіння людини (на руки) значно збільшиться величина напруги кроку, а отже, і величина електричного струму, що проходитиме через її тіло і через життєво важливі органи – серце, легені, головний мозок.
81.Причини електротравм.
Електротравма — ушкодження, що виникає внаслідок дії технічного або атмосферного електричного струму.
Основними причинами електротравматизму є:
— недостатня навченість, несвоєчасна перевірка знань та присвоєння груп кваліфікації за технікою безпеки персоналу, котрий обслуговує електроустановки;
— порушення правил влаштування, технічної експлуатації та техніки безпеки електроустановок;
— неправильна організація праці;
— неправильне розташування пускової апаратури та розподільних пристроїв, захаращеність підходів до них;
— порушення правил виконання робіт в охоронних зонах ЛЕП,електричних кабелів та ліній зв'язку;
— несправність ізоляції, через що металеві не струмопровідні частини обладнання виявляються під напругою;
обрив заземлювального провідника;
— використання електрозахисних пристроїв, котрі не відповідають умовам виконання робіт;
— виконання електромонтажних та ремонтних робіт під напругою;
— застосування проводів та кабелів, котрі не відповідають умовам виробництва та використовуваній напрузі;
— низька якість з'єднань та ремонту;
— недооцінка небезпеки струму, котрий проходить через тіло людини та напруги, впливу котрої підлягає людина, коли її ноги знаходяться на ділянці з точками різного потенціалу („крокова напруга");
— ремонт обірваного нульового провідника повітряної лінії при невимкненій мережі і приєднаному однофазовому навантаженні;
— живлення декількох споживачів від загального пускового пристроя з захистом запобіжниками, розрахованими на вимкнення найбільш потужного з них або від однієї групи розподільної шафи;
— недооцінка необхідності вимкнення електроустановки (зняттянапруги) в неробочі періоди;
— виконання робіт без індивідуальних засобів електрозахисту або використання захисних засобів, котрі не пройшли своєчасного випробування;
— невиконання періодичних випробувань, зокрема перевірок опору ізоляції (електромереж, обмоток електродвигунів, котушок комутаційної апаратури, реле) та опорів заземлювальних пристроїв;
— користування електроустановками, опір ізоляції котрих не перевищує нормативних значень; використання електроустановок кустарного виготовлення, виготовлених з порушенням вимог правил електробезпеки (зокрема, розподільними та пусковими пристроями, електропечами);
— некваліфікований інструктаж робітників, котрі використовують ручні електричні машини;
відсутність контролю за діями працівників з боку ІТП або виконавців робіт;
відсутність маркування, запобіжних плакатів, блокувань, тимчасових огороджень місць електротехнічних робіт.