Створення та діяльність найбільших туристичних організацій в срср

Період з 1918 до 1929 рр. більшість істориків вважає "золотим десятиліттям» розвитку краєзнавства та екскурсійної діяльності в Радянському Союзі.

В наступні десять років також швидко розвивали організаційні форми туристичної діяльності в СРСР, поширюся самодіяльний туризм.

У 1928 р. за рішенням Наркомпросу було створено акціонерне товариство «Радянський турист» ( «Совтур» ), яке стало активно витісняти приватні туристичні контори та бюро. Для вступу в товариство необхідно було придбав акцію Совтура» вартістю 1 крб. Сто акцій давали їх власниці пра­во голосу в акціонерному товаристві.

«Радянський турист» почав створювати свою матеріальну базу та розробляти нові туристичні маршрути всій те­риторії Радянського Союзу, створюючи тим самим мережу власних турбаз, санаторіїв, будинків відпочинку, орендуючи готелі в курортних містах. «Совтур» був першою організа­цією, яка почала реалізовувати ідеї планового туризм, Через рік після створення «Совтур» вже пропонував платні путівки по 29 маршрутах по всій країні, аж до Паміру.

Характер та основні види туризму в срср

Основними видами туризмі/ в Радянському Союзі були:

1. оздоровчий (рекреаційний);

2. пізнавальний;

3. спортивний;

4. соціальний;

5. дитячий;

6. молодіжний.

Також існував поділ на самодіяльний (туризм членів аматорських туристичних об'єднань) та організований види туризму

З 1960-х рр. в СРСР існувало п'ять основних напрямів туризму:

1. профтуризм (Центральна Рада по туризму і екскур­сіям при ВЦРПС);

2. іноземний туризм (Державний комітет з іноземного туризму при РМ СРСР);

3. молодіжний туризм («Супутник» при ЦК ВЛКСМ)

4. військовий туризм (Управління по туризму і екскурсіям Міноборони СРСР);

5. шкільний туризм (УДТЕС і Управління дальніх подорожей Міністерства просвіти СРСР).

Зовсім не розвивався релігійний туризм, численні традиційні центри паломництва функціонували як музеї з обов'язковою атеїстичною пропагандою. Радянський туризм був орієнтований на групове обслуговування. В організації туристичних подорожей використовувались всі види транспорту. Основними туристичними сезонами були літо і зима.

Туризм в СРСР був масовим, але обмеженим за асортиментом туристичних послуг. Переважав внутрішній туризм в межах СРСР.

Основні особливості розвитку радянського туризму

Основними особливостями радянського туризму були:

1. ідеологізація туризму;

2. орієнтація на середнього масового споживача;

3. асортимент і якість туристичних послуг не відпові­дали міжнародним стандартам;

4. були обмежені в'їзд іноземних туристів в СРСР та виїзд вітчизняних туристів за кордон;

5. замало уваги приділялось запитам туристів, оскіль­ки в СРСР не споживач туристичних послуг форму­вав свій тур, а, як правило, турист споживав ті по­слуги (асортимент і якість), які йому пропонували туристичні організації;

6. існували державні пільги на туристичні подорожі.

Соціальна структура туристичного потоку у 1970-804 рр.

була наступною:

• робітники промислових підприємств та службовці ста­новили 33 %;

• інженерно-технічні працівники і творча інтелігенція — 28 %;

• студенти та учні — 18 %;

• селяни — 9 %; У пенсіонери — 4 %;

• інші — 8 % .

Радянський Союз створив найбільшу в світі базу со­ціального і самодіяльного туризму. У 1970-1980-і рр. великого розмаху набув соціальний туризм. Робітники майже всіх підприємств могли отримати путівки через свої проф­спілки всього за 30 % їх реальної вартості. Іноді знижки сягали 90-95 %. В менш сприятливих умовах знаходились се­лянство та інтелігенція. Тим не менш, остання категорія радянських службовців мала змогу отримати путівки для своїх дітей до піонерських таборів, які теж продавались батькам за 10-20 % їх справжньої вартості. Таким чином, інтелігенція була також широко залучена до сфери соціаль­ного туризму.

Крім того, путівкою в санаторій, престижний будинок відпочинку або круїз преміювали багатьох передовиків вироб­ництва.

Разом з тим, рівень сервісу в радянських закладах відпо­чинку поступався високим стандартам розвинутих країн Заходу.