
- •Тема1. Передумови виникнення подорожей і туризму в суспільстві
- •1.1. Предмет і завдання історії туризму
- •1.2. Основні чинники виникнення подорожей і туризму
- •1.3. Історичні етапи розвитку туризму.
- •1.4. Значення туризму для історії людства
- •Тема 2. Подорожі в стародавньому світі
- •2.1. Загальна характеристика розвитку подорожей в стародавньому світі
- •2.2. Розвиток мореплавства в стародавній Фінікії
- •2.3. Подорожі стародавніх греків
- •2.4. Подорожі в стародавньому Римі
- •2.5. Розвиток інфраструктури для подорожуючих і традиції гостинності в стародавньому світі
- •2,6. Загальні риси подорожей в античному світі. Значення мандрівництва у формуванні тогочасного світогляду
- •Тема 3. Подорожі в епоху середньовіччя
- •3.1. Соціально-економічна характеристика розвитку і види подорожей в епоху Середньовіччя
- •Розвиток мореплавства в vіі-хv ст. В Арабському світі
- •3.3. Подорожі вікінгів у уііі-хіі століттях
- •Розвиток інфраструктури для подорожуючих в епоху Середньовіччя
- •3.4. Традиції гостинності та розвиток подорожей на Русі в х-хv століттях
- •Тема 4. Розвиток подорожей в епоху просвітництва (хvіі-хvііі ст.)
- •4.1. Основні чинники появи туризму в епоху Просвітництва
- •4.2. Подорожі та географічні відкриття XVII-XVIII століть
- •4.3. Поява туризму та розвиток системи гостинності в XVII—XVIII століттях
- •4.4. Основні види та значення подорожей в епоху Просвітництва
- •4.5. Українські землі в туристичній картографи XVII століття
- •Тема 5. Розвиток туризму в світі
- •XX століття
- •5.1. Основні чинники та напрямки розвитку туризму і системи гостинності в світі в XIX — першій половині XX століття
- •5.2. Туристична діяльність Томаса Кука
- •5.3. Створення перших туристичних об'єднань і міжнародних організацій
- •Тема 6. Розвиток туризму в україні
- •6.1. Розвитку туризму на українських землях у складі Російської імперії в XIX — на початку XX століття
- •6.2. Політичні та соціально-економічні чинники розвитку туризму в Австро-Угорській імперії
- •Розміщення та харчування подорожуючих у Галичині у складі Австро-Угорщини (друга половина XIX ст» — 1914 р,)
- •6.3. Розвиток туризму в срср в 20-зо-і рр. XX століття
- •Створення та діяльність найбільших туристичних організацій в срср
- •Характер та основні види туризму в срср
- •Тема 7. Формування професійних здібностей фахівців з туризму.
- •Формування поведінкового стандарту фахівця готельного і туристичного бізнесу, можна визначити наступні компоненти його структури:
- •Список літератури, що рекомендується і. Основна література
- •Іі. Додаткова література
Міністерство освіти і науки України
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ
імені Михайла ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО
КАФЕДРА ТУРИЗМУ
Н.М. Галла
ІСТОРІЯ ТУРИЗМУ
Лекційний матеріал
для студентів денної і заочної форм навчання
спеціальності 6.140101 -
“ Готельно-ресторанна справа”
ДОНЕЦЬК - 2010
ЗМІСТ
|
Стор. |
Тема 1. Передумови виникнення подорожей і туризму в суспільстві……………………………………………………………………… |
3 |
Тема 2. Подорожі в стародавньому світі.......................................................... |
9 |
Тема 3. Подорож в епоху Середньовіччя (V – XVI ст.)……………………. |
16 |
Тема 4. Розвиток подорожей в епоху Просвітництва (XVII-XVIII ст.)……. |
25 |
Тема 5. Розвиток туризму в світі в XIX – першій половині XX ст………… |
34 |
Тема 6. Розвиток туризму в Україні……………………................................. |
44 |
Тема 7. Формування професійних здібностей фахівців з туризму………… |
53 |
Список літератури, що рекомендується....................................................... |
59 |
Тема1. Передумови виникнення подорожей і туризму в суспільстві
1.1. Предмет і завдання історії туризму
Історія туризму — це наука, яка вивчає подорожі та туризм, чинники їх появи та розвитку в суспільстві з найдавніших часів до наших днів.
Історія туризму в своїх дослідженнях спирається на допоміжні історичні дисципліни: археологію, палеографію, нумізматику, етнографію. Історія подорожей і туризму тісно пов'язана з історією культури, яка показує логіку розвитку культури, вивчає характерні культурні риси різних епох і відповідні типи та моделі «людини, яка подорожує».
Історичний підхід до вивчення туризму здійснюється з метою виявлення основних етапів його становлення і логіки розвитку. Здійснити це можливо шляхом вивчення передісторії туризму в різних культурах і епохах, тобто розвитку систем гостинності, історії транспорту, ментальності. Важливо прослідкувати, як впливали подорожі на розвиток культури і науки, та як особливості духовної культури змінювали, в свою чергу, мотиви і характер подорожей.
Завдання курсу «Історія туризму»:
розкрити витоки туризму в історії культури, прослідкувавши динаміку розвитку подорожей, їх мотиви, завдання та соціокультурні наслідки;
розглянути історію подорожей і туризму в зв'язку з певним типом культури, виявити особливості їх мотивації;
прослідкувати зміни в географії подорожей і туризму в різні періоди історії; на основі опису традицій гостинності народів світу показати напрями формування системи гостинності;
виявити об'єктивні передумови становлення організованого туризму і зрозуміти тенденції його розвитку і національну специфіку;
розкрити особливості українського туризму, його історію на різних етапах, проаналізувати сучасний стан вітчизняного туризму.
Історія подорожей і туризму як наука має свій понятійний апарат.
Основними термінами цієї науки є: подорож, мандрівник, прочанство, пілігрим, туризм, турист, туристична послуга, туристичні ресурси, туристична індустрія, тур, гостинність. Оскільки наука про туризм знаходиться в стадії формування, то зустрічаються різні тлумачення термінів, часу їх появи у вжитку та походження.
Розглянемо найважливіші поняття в історії туризму: «подорож», «прочанство», «туризм», «гостинність».
Подорож — це пересування людей у просторі та часі. Подорожі можуть мати характер військових походів, масових міграцій, наукових експедицій, туристичних мандрівок та інших типів пересувань людей на значні відстані. В залежності від мотивів і особливостей подорожі, люди, які їх здійснюють, можуть називатися моряками, прочанами, комівояжерами, туристами, і т. д.
В розгляді історії подорожей і туризму неможливо оминути явище, яке позначається терміном «прочанство».
Прочанство — це подорож з метою здійснення релігійних призначень та поклоніння святиням певної релігії.
Термін «туризм» з'явився у Франції у XVIII ст.; у перекладі з французької мови дослівно означає: «мандрівка заради задоволення»; а турист — це людина, яка здійснює мандрівку. Деякі дослідники вважають, що цей термін має англійське походження і з'явився у XIX столітті. Оскільки англійська і французька мови ґрунтуються на латині, то можна погодитися, що слово «туризм» походить від латинського tornus, що в перекладі означає: «рух по колу». Підтвердженням «англійської версії» походження слова «туризм» можна вважати той факт, що на початку XIX ст. в Англії побачила світ книга «Anecdotes of English language», в якій мандрівник був названий туристом. Але приблизно в той же час у Франції вийшов друком словник французької мови, який включав визначення туризму.
Отже, якщо на початку XIX ст. слово «туризм» було введено в літературний вжиток, то у реальному житті воно з'явилось і почало використовуватись, вочевидь, ще у XVIII столітті.
Пізніше, у 1838 р. вийшли друком написані відомим французьким письменником Ф. Стендалєм «Спогади туриста», що дає підстави деяким дослідникам вважати Ф. Стендаля «хрещеним батьком» слова «турист».
У другій половині XIX ст. слово «туризм» увійшло до багатьох мов народів світу. В російській мові цей термін з'явився пізніше. Так, в «Энциклопедическом словаре» Брокгауза і Ефрона (1902 р.) ще не вміщено статті «туризм», а сам термін вживається лише в розділі про історію подорожей на велосипедах.
Час появи слова в літературних джерелах може не співпадати з появою слова, яке визначає і конкретизує певне суспільне явище в реальному житті суспільства.
Одним із важливих понять, які застосовуються в історії по дрожей та туризму, є «гостинність». Здійснення подорожей було б неможливим, якби мандрівникам ніде було зупинитися на ночівлю та отримати харчування. Термін «гостинність» походить від давньофранцузького слова «hospise», що означає: «будинок для подорожуючих». В наш час під гостинністю розуміють сукупність засобів розміщення, харчування і розваг для туристів, а також традиції прийому гостей в різних культурах.