
- •1. Державна мова – мова професійного спілкування.
- •2. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів
- •3. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового та розмовного стилів
- •4. Офіційно-діловий стиль, особливості та підстилі.
- •5.Поняття національнї та літературної мови.
- •6. Найістотніші ознаки літературної мови
- •7. Мова професійного спілкування як функціональний різновид укр..Літер.Мови.
- •8.Мовні норми. Види мовних норм.
- •9.Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
- •11.Термін та його ознаки . Способи творення термінів.
- •12. Типи словників.
- •13. Нормативність і правильність мовлення.
- •14. Суржик і шляхи його подолання. Типові порушення мовних норм.
- •15 Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. Комунікативні ознаки культури мови.
- •16 Мовний етикет. Мовні формули. Стандартні етикетні ситуації
- •17. Спілкування як інструмент професійної діяльності.
- •18. Спілкування і комунікація. Функції спілкування. Види, типи і форми професійного спілкування.
- •19. Основні закони спілкування. Стратегії спілкування.
- •20.Невербальні компоненти спілкування.
- •Перекладіть складіть короткий діл
- •21. Поняття ділового спілкування.
- •22. Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію.
- •23.Види публічного мовлення.
- •24.Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання.
- •25. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій.
- •26. Культура усного фахового спілкування.
- •27. Особливості усного спілкування. Способи впливу на людей під час безпосереднього спілкування.
- •28. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види бесід. Стратегії поведінки під час ділової бесіди.
- •29. Дискусія. «Мозковий штурм» та інші види дискусій.
- •30. Етикет телефонної розмови.
- •31. Проблеми перекладу і редагування наукових та офіційно-ділових текстів.
- •32. Форми і види перекладу.
- •33. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською. Вибір синоніма під час перекладу.
- •34. Поняття документа. Класифікація та види документів.
- •35. Склад реквізитів документів. Вимоги до змісту та розташування реквізитів.
- •36. Документація з кадрово-контрактних питань.
- •37. Резюме.
- •38. Характеристика.
- •39. Рекомендаційний лист.
- •4. Особисті якості.
- •40. Заява. Види заяв.
- •41. Автобіографія.
- •42. Наказ щодо особового складу.
- •43. Довідково-інформаційні документи.
- •44. Службова записка. Види службових записок та їх реквізити.
- •45. Звіт та його реквізити.
- •46. Довідка та її реквізити. Види довідок.
- •47. Протокол, витяг з протоколу.
- •48. Етикет службового листування.
- •49. Класифікація листів. Реквізити листа та їх оформлювання.
- •50. Мовні формули ділового листування.
- •51. Доручення та його реквізити.
- •52. Розписка та її реквізити.
31. Проблеми перекладу і редагування наукових та офіційно-ділових текстів.
Сфера використання офіційно-ділового стилю мови — це офіційне спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавство, адміністративно-господарська діяльність.
Повний переклад наукового тексту здійснюють за такими етапами: читання всього тексту з метою усвідомлення змісту; поділ тексту на завершені за змістом частини, їх переклад; стилістичне редагування повного тексту (слід оформити текст відповідно до норм літературної мови, усунути повтори; усі терміни і назви мають бути однозначними; якщо думку можна висловити кількома способами, перевагу слід віддати стислому, якщо іншомовне слово можна без шкоди для змісту замінити українським, то варто це зробити).
Редагують наукові тексти за законами логіки. Редагуючи текст, необхідно пам'ятати основні вимоги, які висувають до доказів (аргументів) як особливої форми думки, а саме:
- чітке формулювання тези й аргументів;
- формулювання тези під час доказів залишається незмінним;
- теза і аргументи не повинні суперечити один одному;
- як аргумент використовувати положення, правдивість яких не викликає сумніву;
- докази повинні бути повними й достатніми.
Редагування наукового тексту здійснюють у три етапи:
Первинне ознайомлення з текстом документа.
Перевірка фактичного матеріалу.
Власне редагування матеріалу.
Розрізняють такі види правок:
Правка-скорочення - усунення з тексту повторів несуттєвого матеріалу.
Правка-перероблення застосовується у тих випадках, коли автор тексту погано володіє літературною мовою й невдало висловлює свою думку.
Правка-оброблепня - комплексний вид правки, яким передбачено аналіз й відбір фактичного матеріалу; оцінювання й покращання структури наукового тесту; мовну правку тексту; перевірку правильності зовнішнього оформлення тексту.
32. Форми і види перекладу.
Переклад-це відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності зміст і форми. Ця єдність досягається цілісним відтворенням ідейного змісту оригіналу в характерних для нього стилістичній своєрідності на іншій мовній основі.
Функції переклад:
1 Виступає посередником між народами, які спілкуються в найрізноманітніших сферах життя.
2. Творчу і продуктивну місію.
Типи перекладу:
1 Усний
2. Письмовий.
3. Реферативний – письмовий переклад заздалегідь відібраних частин оригіналу, що складають зв’язаний текст; виклад основних положень змісту оригіналу, що супроводжуються висновками і оцінкою.
4. Анотаційний – це стисла характеристика оригіналу, що являє собою перелік основних питань, іноді містить критичну оцінку.
5. Опосередкований
6. Автоматизований (комп’ютерний).
За тематичним змістом: - художній (літературний); - науково - технічний (технічний); - юридичний; - суспільно – політичний; -економічний.
Ступені наближення до оригіналу:
1 Власне переклад;
2. Переспів;
3. Адаптація;
4. Переробка.
Переклад охоплює такі напрями:
1 Зорове та слухове сприйняття інформації чужою мовою.
2. Аналіз інформації мовою оригіналу і синтез рідною мовою.
3. Відтворення змісту рідною мовою.
За способом перекладу:
1 Буквальний і адекватний.