- •1. Державна мова – мова професійного спілкування.
- •2. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів
- •3. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового та розмовного стилів
- •4. Офіційно-діловий стиль, особливості та підстилі.
- •5.Поняття національнї та літературної мови.
- •6. Найістотніші ознаки літературної мови
- •7. Мова професійного спілкування як функціональний різновид укр..Літер.Мови.
- •8.Мовні норми. Види мовних норм.
- •9.Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
- •11.Термін та його ознаки . Способи творення термінів.
- •12. Типи словників.
- •13. Нормативність і правильність мовлення.
- •14. Суржик і шляхи його подолання. Типові порушення мовних норм.
- •15 Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. Комунікативні ознаки культури мови.
- •16 Мовний етикет. Мовні формули. Стандартні етикетні ситуації
- •17. Спілкування як інструмент професійної діяльності.
- •18. Спілкування і комунікація. Функції спілкування. Види, типи і форми професійного спілкування.
- •19. Основні закони спілкування. Стратегії спілкування.
- •20.Невербальні компоненти спілкування.
- •Перекладіть складіть короткий діл
- •21. Поняття ділового спілкування.
- •22. Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію.
- •23.Види публічного мовлення.
- •24.Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання.
- •25. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій.
- •26. Культура усного фахового спілкування.
- •27. Особливості усного спілкування. Способи впливу на людей під час безпосереднього спілкування.
- •28. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види бесід. Стратегії поведінки під час ділової бесіди.
- •29. Дискусія. «Мозковий штурм» та інші види дискусій.
- •30. Етикет телефонної розмови.
- •31. Проблеми перекладу і редагування наукових та офіційно-ділових текстів.
- •32. Форми і види перекладу.
- •33. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською. Вибір синоніма під час перекладу.
- •34. Поняття документа. Класифікація та види документів.
- •35. Склад реквізитів документів. Вимоги до змісту та розташування реквізитів.
- •36. Документація з кадрово-контрактних питань.
- •37. Резюме.
- •38. Характеристика.
- •39. Рекомендаційний лист.
- •4. Особисті якості.
- •40. Заява. Види заяв.
- •41. Автобіографія.
- •42. Наказ щодо особового складу.
- •43. Довідково-інформаційні документи.
- •44. Службова записка. Види службових записок та їх реквізити.
- •45. Звіт та його реквізити.
- •46. Довідка та її реквізити. Види довідок.
- •47. Протокол, витяг з протоколу.
- •48. Етикет службового листування.
- •49. Класифікація листів. Реквізити листа та їх оформлювання.
- •50. Мовні формули ділового листування.
- •51. Доручення та його реквізити.
- •52. Розписка та її реквізити.
29. Дискусія. «Мозковий штурм» та інші види дискусій.
Дискусія-це форма колективного обговорення, мета якої виявити істину через зіставлення різних поглядів, правильно розв’язати проблему.
Етапи дискусії:
1 Підготовчий;
2. Основний;
3. Заключний.
Форми організації дискусії:
1 «Дерево рішень» - полягає в тому, що учасники заповнюють табличку яка складається з проблеми, переваг і недоліків,самостійно приймають рішення.
2. «Ток-шоу» - є можливість висловлювати різні точки зору щодо теми, і першим виступає учасник і ведучий, проводячи підсумки, іноді даючи поради на майбутнє.
3. «Мозковий штурм» - збирається велика кількість учасників, які вільно висловлюють думки з приводу певної задачі, ніхто при цьому не може обговорювати, критикувати чи підтримувати ідеї іншого. У процесі такої дискусії можна вислухати пропозиції з вирішення проблеми і в кінцевому варіанті вибрати найоптимальніше рішення.
Форма дискусії-дибати.
30. Етикет телефонної розмови.
Діловий етикет – це результат довгого відбору правил і форм найбільш доцільної поведінки, які б сприяли успіху в ділових відносинах.
Телефонна розмова - один із різновидів усного мовлення, що характеризується специфічними ознаками, зумовленими екстрамовними причинами:
- співрозмовники не бачать одне одного й не можуть скористатися невербальними засобами спілкування, тобто передати інформацію за допомоги міміки, жестів, відповідного виразу обличчя, сигналів очима тощо (відсутність візуального контакту між співрозмовниками);
- обмеженість у часі (телефонна бесіда не може бути надто тривалою);
- наявність технічних перешкод (втручання сторонніх абонентів, кепська чутність).
У наш час телефон — не лише один із найефективніших засобів зв'язку, а й спосіб налагодження офіційних ділових контактів між установами, спосіб підтримання приватних стосунків між людьми.
Фахівці з проблем усного ділового спілкування пропонують дотримуватися таких правил ведення телефонної розмови.
Якщо телефонуєте ви:
- насамперед привітайтеся, назвіть організацію, яку ви представляєте, а також свої прізвище, ім'я;
- якщо телефонуєте в установу чи незнайомій людині, слід запитати прізвище, ім'я та по батькові свого співрозмовника;
- якщо телефонуєте у важливій справі, запитайте спершу, чи є у вашого співрозмовника достатньо часу для бесіди;
- попередньо напишіть перелік питань, котрі необхідно з'ясувати, і тримайте цей перелік перед очима упродовж усієї бесіди;
- завжди закінчує розмову той, хто телефонує. Завершуючи розмову, неодмінно попрощайтеся, пам'ятаючи, що нетактовно класти слухавку, не дочекавшись останніх слів вашого співрозмовника;
Якщо телефонують вам:
- спробуйте якомога швидше зняти слухавку й назвіть організацію, яку ви представляєте;
- у разі потреби занотуйте ім'я, прізвище та контактний телефон співрозмовника;
- розмовляйте тактовно, ввічливо демонструйте розуміння сутності проблем того, хто телефонує;
- не кладіть несподівано трубку, навіть якщо розмова є нецікавою, нудною та надто тривалою для вас;
- завжди стисло підсумовуйте бесіду, перелічіть іще раз домовленості, що їх ви досягай.
Незалежно від того, хто телефонує:
- будьте доброзичливим, у жодному разі не виказуйте свого невдоволення чимось;
- ставте запитання та уважно вислуховуйте відповіді на них;
- намагайтесь залишатися тактовним і стриманим, навіть якщо розмова стає вельми неприємною для вас;
- симпатія до вас зросте, якщо ви кілька разів упродовж бесіди назвете співрозмовника на ім'я та по батькові;
- розмовляйте середнім за силою голосом.
Службова розмова складається з таких етанів:
1) момент налагодження контакту;
2) викладення сутності справи (повідомлення мети дзвінка, підхід до питання, обговорення повідомленої інформації);
3) закінчення розмови.
