Білет № 2

1. Критерії ефективності злиття (поглинання) підприємства

Злиття і поглинання – термін, який використовується для позначення правочинів, в результаті яких:

- існуючий власник контрольного пакету акцій публічного або приватного акціонерного товариства відчужує на погоджених умовах належний йому контрольний пакет іншій особі (приватному покупцю) або

- відбувається скуповування особою (ініціатором поглинання) у мінори тарних акціонерів публічного або приватного акціонерного товариства належних їм акцій з метою концентрації ініціатором поглинання контролю над товариством або

- відбувається об’єднання активів декількох компаній з метою створення нової компанії.

Умови успішності угод по злиттю та поглинанню підприємств:

1) правильність вибору об’єкта угоди та умов її здійснення

2) процес інтеграції відповідає потребам та завданням конкретної ситуації

3) кожен етап інтеграції є ретельно спланованим та реалізованим

Фактори успіху злиття та поглинання підприємств:

- Головна мета – створення цінності, а не інтеграція сама по собі.

- Використання злиття для більш масштабних перетворень в майбутньому

- Реалізація можливостей синергії на усіх ієрархічних ланках підприємства

- Формування системи реалістичних рішень

- Здійснення інтеграції найбільш досвідченими керівниками та співробітниками

- Інформування співробітників про хід інтеграції та швидке завершення кадрових «перестановок»

- Забезпечення ефективності співпраці керівництва зі співробітниками

2. Показник mva ( Market Value Added)

MVA = ринкова вартість боргу + ринкова капіталізація – скоригована вартість капіталу

Відображає ринкову вартість усіх теперішніх та майбутніх інвестицій.

Недоліки : 1) на ринкову капіталізацію впливає багато факторів, частина з яких непідконтрольна менеджменту підприємства. 2) використання цього показника може спричинити прийняття рішень щодо короткострокового збільшення курсової вартості акцій, проте таких, що руйнують вартість (цінність) у довгостроковому періоді.

3. Ціннісно-орієнтоване управління підприємством

Ціннісно-орієнтоване управління підприємством (Value Based Management (VBM)) – управлінська технологія, яка спрямована на пошук інструментів вимірювання та створення цінності для акціонерів (власників) – це процес гармонійного поєднання процесів управління інвестиціями, оцінки стратегій для створення оптимальної цінності та забезпечення цінності шляхом інтегрованого управління діяльністю. У свою чергу, цінність підприємства трактується як фундаментальна категорія фінансового менеджменту, що характеризує спроможність діючого підприємства нарощувати обсяг інвестованого власниками капіталу. Здійснення ціннісно-орієнтованого управління на підприємстві передбачає такі етапи: підготовчий; оцінка фундаментальної та ринкової цінності підприємства; формування системи факторів (драйверів) створення цінності; обґрунтування проектів покращення бізнесу та вибір інструментів забезпечення формування цінності; реалізація, контроль та коригування завдань формування цінності підприємства.

Важливою передумовою здійснення ефективного ціннісно-орієнтованого управління на підприємстві на основі чітко визначеної послідовності його етапів є адаптація та постійне вдосконалення кадрового, методичного, інформаційного, програмного забезпечення цього процесу з урахуванням особливостей діяльності конкретного суб’єкта господарювання.

Перспективами подальших досліджень у цьому напрямку є вдосконалення методичного забезпечення оцінки цінності підприємства та динаміки її зміни з урахуванням відмітних характеристик зовнішнього і внутрішнього середовища діяльності вітчизняних підприємств та різних цілей оцінки; розширення підходів до систематизації та кількісної оцінки впливу факторів (драйверів) на створення цінності підприємства й ін.

Потенціал підприємства та завдання його формування

Потенціал підприємства – це інтегральне відображення поточних і майбутніх можливостей економічної системи за допомогою притаманних її персоналу підприємницьких здібностей трансформувати вхідні ресурси в економічні блага, максимально задовольняючи у такий спосіб корпоративні та суспільні інтереси.

Становлення : - формування стандартних і ключових компетенцій та становлення (розкриття) операційних, управлінських, аналітичних здібностей; - формування ресурсного потенціалу; - формування потенціалу, повязаного із дослідницькою діяльністю (маркетингового, інноваційного)

Зростання : - посилення маркетингового потенціалу; - розширення ринкового та просторового потенціалу; - формування організаційного та інституціонального потенціалу; - розвиток фінансового потенціалу.

Зрілість : - розвиток кадрового, управлінського потенціалу; - посилення організаційного потенціалу; - формування динамічних здібностей, репутаційних ресурсів і відмітних компетенцій; - формування / розвиток стратегічного, інформаційного, логістичного та інноваційного потенціалу

Відновлення : - розширення ринкового потенціалу; - реструктуризація ресурсного потенціалу; -формування фінансового потенціалу; - розвиток потенціалу, пов’язаного із дослідницькою діяльністю (маркетингового, інноваційного)

Занепад

Задача

 Рентабельність        операційної  діяльності  =  Операційний прибуток  / Чиста виручка від реалізації (ЧВР)

Ропд= Рент ВО-Ркд

Рівень ВО=(Ривень витрат адм+ Рвна збут)/ прибуток 100р.*100

Коефіцієнт капіт =( Нероз прибут на кінець - на почотак)/ЧП

Білет №5

1.Бенчмаркінг – перманентний безперервний процес порівняння товарів з аналогічними об’єктами інших підприємств чи структурних підрозділів. Продукт еволюційного розвитку концепцій якості. Бенчмаркінг пов'язаний з постановкою цілей та є одним з компонентів процесу планування. Деякі дослідники поєднують його з циклом Демінга, що включає в себе чотири елементи: плануй, здійснюй, перевіряй, дій (P D C A). Окремі моделі бенчмаркінгу включають в себе до 30 кроків, які необхідно пройти для досягнення кінцевого результату.У центрі уваги бенчмаркінгу — запитання: чому інші працюють успішніше, ніж ми? Основний зміст та мета бенчмаркінгу полягає в ідентифікації відмінностей з порівнюваним аналогом (еталоном), визначення причин цих відмінностей та виявлення можливостей щодо вдосконалення об'єктів бенчмаркінгу.

Об'єктами бенчмаркінгу можуть бути: методи, процеси, технології, якісні параметри продукції, показники фінансово-господарської діяльності підприємств (структурних підрозділів). Досліджуючи виробничі процеси, методи чи технології виробництва і збуту продукції, головну увагу приділяють пошуку резервів зниження витрат виробництва та підвищенню конкурентоспроможності продукції.

1. Внутрішній бенчмаркінг, який зводиться до аналізу та порівняння показників діяльності різних структурних підрозділів одного й того самого підприємства.

2. Бенчмаркінг, зорієнтований на конкурентів, — сконцентрований на порівняльному аналізі товарів (робіт, послуг), продуктивності виробничих процесів та інших параметрів досліджуваного підприємства з аналогічними характеристиками підприємств-конкурентів. Вважається, що найкращим аналогом для порівняння є «ринковий лідер». Ідентифікація факторів, які зумовлюють відставання досліджуваного підприємства від лідера, дає можливість розробити рекомендації щодо скорочення відставання.

3. Функціональний бенчмаркінг, за якого аналізуються окремі процеси, функції, методи й технології порівняно з іншими підприємствами, які не є конкурентами розглядуваного. Фірми, що застосовують схожі методи, прийоми чи технології і не є конкурентами, охоче йдуть на взаємний обмін первинною інформацією та зацікавлені в реалізації спільних проектів, спрямованих на вдосконалення тих чи інших операцій, що порівнюються.

4. бенчмаркетинг процесу: вивчення і порівняння характеристик процесів; загальний бенчмаркетинг; зіставлення конкретної функції кількох підприємств різних секторів діяльності;

5. стратегічний бенчмаркетинг: вивчення успішних стратегій підприємств-партнерів;

6. глобальний бенчмаркетинг: вивчення культури й національних особливостей діяльності підприємства.

2)Формула CVA =AOCF – WACC*TA,де AOCF – скоригований операційний грошовий потік, ТА – сумарні кориговані активи

В основу даного показника покладено концепцію залишкового доходу

Переваги:ґрунтується на грошових потоках,враховує витрати на залучення та використання капіталу

3) Відношення плати за використання фінансових ресурсів до загального обсягу цих ресурсів називається ціною капіталу (Cost of Capital – CC) і виражається у відсотках.

Ціна капіталу може суттєво вплинути на показник ефективності будь-якої активної операції, що здійснює підприємство. Знаючи вартість капіталу, що залучається з різних джерел, можна визначити середньозважену вартість капіталу фірми (Weighted average cost of capital – WACC.

Структура капіталу підприємства визначає обсяги і прогнозує результати не лише фінансової, але й операційної та інвестиційної діяльності. Вона впливає на коефіцієнт рентабельності активів і власного капіталу (тобто, на рівень економічної та фінансової рентабельності підприємства), встановлює систему коефіцієнтів фінансової стійкості та платоспроможності (тобто, рівень основних фінансових ризиків) і в підсумку формує співвідношення ступеню прибутковості та ризику в процесі розвитку підприємства. вчені дійшли висновку, що ринкова вартість фірми не залежить від капітальної структури. На їхню думку, вартість капіталу фірми визначається виключно потоком її прибутку, який, в свою чергу, залежить від інвестицій. Ринкова вартість представляє собою капіталізацію очікуваних грошових потоків з урахуванням ризику. Ринкова вартість V0 дорівнює сумі ринкової вартості оплаченого капіталу Veo та ринкової вартості боргу Do.

Задача

розрахувати показники рентабельності активів та капіталу (ROE,ROA,ROIC), рентабельності операційної діяльності та реалізації.

ROА= EBIT/Серед. Активи EBIT= 170Ф2+140Ф2

ROIC= NOPAT/Серед.активи;

ROE= Чистий прибуток/капітал сер.

NOPAT= EBIT-податок на прибуток= ЕВІТ-(1-(0,25*0,25+0,23*0,75))

Білет № 6