
- •1.Праця як предмет наукового економічного дослідження.
- •2.Трудові ресурси як соціально-економічна категорія.
- •3.Відтворення населення і ресурсів для праці.
- •4.Трудовий потенціал суспільства.
- •5.Сутність і характер праці.
- •6.Якість трудового життя населення.
- •7.Соціально-трудові відносин у суспільстві: сутність, класифікація та розвиток.
- •8.Поняття соціального захисту і його напрямки.
- •9.Поняття і суб’єкти соціального партнерства.
- •10.Сутність, показники, типи трудового конфлікту.
- •11.Сутність і структура ринку праці.
- •12.Попит та пропозиція на ринку праці.
- •13.Форми і види зайнятості.
- •14.Форми безробіття.
- •15.Регулювання зайнятості.
- •16.Поняття, зміст і завдання організації праці.
- •17.Поділ і кооперація праці на підприємстві.
- •18.Організація й обслуговування робочих місць.
- •19.Зміст нормування праці на підприємстві.
- •20.Поняття продуктивності і ефективності праці
- •21.Фактори і резерви продуктивності.
- •22.Доходи населення і джерела їх формування.
- •23.Поняття і показники рівня життя.
- •24.Соціально-економічна сутність заробітної плати.
- •25.Принципи і складові елементи організації заробітної плати.
- •26.Звітність та аудит у сфері праці.
- •27.Сутність, цілі і завдання соціологічних досліджень у сфері праці.
- •28.Міжнародна організація праці.
- •29.Трудова міграція населення.
- •30.Міжнародна практика використання програм регулювання соціально-трудових відносин.
14.Форми безробіття.
Існує досить багато форм безробіття, але найважливішими з них є три: фрикційне, структурне і циклічне, - саме ці 4юрми важливі для визначення природного рівня безробіття. Кожна з форм безробіття має свої причини. Тому визначення форм пов'язують з причинами, що їх породжують, тривалістю та типом безробіття.
Фрикційне безробіття виникає у зв'язку з тим, що встановлення рівноваги між кількістю та якістю найманих працівників, з одного боку, і кількістю та якістю робочих місць - з іншого, потребує певного часу.
Ця форма, таким чином, пов'язана з пошуком та очікуванням роботи, що відповідає певній кваліфікації, уподобанням і рівню винагороди.
Фрикційно безробітні вже мають кваліфікацію, навички, досвід, які можна продати на ринку праці. Якщо людина хоче змінити місце роботи (територіально), змінити кваліфікацію чи перейти на аналогічну роботу з вищою заробітною платою, вона вирішує цю проблему добровільно. Тому фрикційне безробіття, як правило, добровільне і короткострокове.
Структурне безробіття зумовлене змінами у структурі попиту на працюючих у зв'язку зі змінами структури економіки. Ця форма безробіття виникає у зв'язку з тим, що певні професії "старіють" і потреба в них значно зменшується або й зовсім зникає. Разом з тим виникають галузі та види виробництв, які потребують нових навичок, кваліфікацій, знань, професій. Далеко не завжди колишній шахтар може стати кваліфікованим перукарем, продавцем чи програмістом. Це означає, що структурне безробіття є переважно вимушеним і значно тривалішим, ніж фрикційне.
Фрикційне та структурне безробіття становлять природне безробіття.
Природним вважають таке безробіття, за якого:
- спостерігається повна зайнятість, тобто така зайнятість, за якої зберігається конкуренція на ринку праці та забезпечується ефективне використання найманої праці;
--досягається потенційний обсяг національного виробництва (спостерігається за повного та раціонального використай* ня всіх видів ресурсів);
- немає інфляції.
Повна зайнятість - це зайнятість за природного рівня без* робіття, величина якого становить 5-6 %.
Віднесення фрикційного безробіття до природного не викликає сумніву, оскільки воно є вільно обраним (добровільним), а економічна свобода - основа ринкової поведінки суб'єктів. Щодо структурного безробіття, яке є вимушеним, дехто з учених не визнає його природним. І все ж вагомим аргументом на користь зарахування структурного безробіття до природного е те, що зміна структури виробництва зумовлюється зміною суспільних потреб, що, безумовно, відповідає природі економічної людини.
Циклічне безробіття - це відхилення фактичного безробіття від природного в той чи інший бік. У період рецесії відбувається падіння обсягів національного виробництва нижче потенційного рівня, фактичне безробіття перевищує природний рівень. У період буму, коли має місце інфляційне зростання економіки, фактичний обсяг ВВП перевищує потенційний рівень, а фактичний рівень безробіття буде нижчим від природного рівня.
Існують й інші форми безробіття, які не чинять визначального впливу на економіку, але знати про які важливо, оскільки вони зачіпають інтереси певних груп працездатних.
Сезонне безробіття - вимушена форма безробіття, зумовлена специфічними умовами виробництва в певних галузях (сільське господарство (рослинницькі галузі), цукроваріння, лісництво, риболовецькі галузі тощо). Часто в період міжсезоння люди вдаються до самозайнятості або виїздять на роботу в регіони, оскільки недостатньо працезабезпечені. Ця форма безробіття тяжіє до фрикційного, хоча має також власну специфіку.
Технологічне безробіття - вимушена форма безробіття, пов'язана з вивільненням працівників у зв'язку з запровадженням нової високопродуктивної техніки та технології. Ця форма безробіття тяжіє до структурного.
Молодіжне безробіття стосується молоді, яка вперше виходить на ринок праці й не може отримати роботу. Ринок виявляється байдужим до пропозиції праці з боку молодих людей, оскільки вони ще не мають досвіду, а подекуди й належної кваліфікації, але потребують, згідно з законодавством, пільгових умов (нешкідливе виробництво, неповний робочий день, більша відпустка тощо).
Окрім розглянутих форм, важливо також виділити два типи безробіття: відкрите і приховане.
Відкрите безробіття - така ситуація на ринку праці, за якої індивід визнає, що він позбавлений роботи, та офіційно реєструється у службі зайнятості.
Приховане безробіття пов'язане з наявністю людей, які припинили пошук роботи, втративши надію її знайти.