- •1.Поняття терміна «культура».
- •2. Ґенеза терміна «культура».
- •4.Функції культури
- •5. Виток і становлення понять «етнос», «нація» і «на
- •6. Специфічні риси української національної культури
- •7. Роль української ментальності у формуванні української культури
- •8. Українська національна ідея та ідейний зміст української культури.
- •9. Етапи суспільно-історичного розвитку України та процес формування української нації.
- •11.Культура епохи раннього залізного віку (кіммерійці, скіфи, сармати)
- •12. Вплив античної та римсько-християнської культури на давню українську культуру.
- •13.Доба зарубинецької культури. Розвиток матеріальної і духовної культури венедів.
- •15.Розвиток держави Київська Русь. Діяльність Володимира Великого. Прийняття християнства.
- •16.Духовна культура давніх слов’ян.
- •17.Розвиток мистецтва Київської Русі: архітектура і малярство. Візантійський стиль.
- •18.Писемність, літописання, література в Київській Русі.
- •19.Галицько-Волинське князівство. Діяльність князя Данила Галицького.
- •20. Умови культурного розвитку України в складі Литовсько-Руської і Польської держав.
- •21. Культурні здобутки українського козацтва
- •22. Україна у XVII – xviiі ст. Діяльність Києво-Печерської , Почаївської, Чернігівської книгодрукарень.
- •23. Розвиток філософії та науки в Україні у другій половині xvіі – xviіі ст.
- •24. Г.Сковорода – визначний філософ і поет.
- •25.Українське бароко. Архітектурні пам’ятки 17-18 ст. Діяльність Шеделя, Григоровича-Барського, с. Ковніра, Яновського, Старченка та ін.
- •26.Образотворче мистецтво в Україні у XVII – xviiі ст.
- •27. Театр і музика в Україні у XVII ст. Творчість м.Березовського, а.Веделя, д.Бортнянського.
- •28. Історичні літописи Самовидця, Самійла Величка, Гр. Грабянки. Думи і пісні.
- •29. Розвиток духовного життя в Україні у xviiі – xiх ст. Система середньої та вищої освіти.
- •30.Розвиток живопису в Україні у перш. Пол. Xiх ст. Діяльність с.Васильківського, м.Пимоненка, м.Ярошенка.
- •31.Розвиток української літератури перш. Пол. Xiх ст. Творчість і.Котляревського, п.Гулака-Артемовського, Квітки-Основ’яненка, е.Гребінки та ін.
- •32. Розвиток музики в Україні у xiх ст.
- •33. Розвиток театру в Україні у xiх ст.
- •34. Діяльність м. Шашкевича, і. Вагилевича, я. Головацького Руська трійця.
- •35.Українська література другої половини xiх ст. Творчість Нечуя-Левицького, Карпенка-Карого, Кропивницького, Старицького. Розвиток реалізму.
- •36.Освіта і просвіта в українській культурі у хіх столітті.
- •37.Фольклористика й етнографія. Розвиток української науки: п.Чубинський, п.Житецький, м.Зібер, с.Подолинський, п.Юркевич та ін.
- •38.Розвиток української літератури хіх ст.: провідні тенденції та художні стилі.
- •39.Архітектура другої половини хіх ст.
- •40.Культурний поступ на західноукраїнських землях у хіх ст.
- •41.Кирило-Мефодіївське товариство й культурне самоутвердження української нації.
- •43. Національно-культурне піднесення 20-х років в Україні як передумова розбудови освіти та науки.
- •44.Література і театр на тлі нових національних і соціальних реалій: літературні течії та гуртки 20-х рр., новаторське сценічне мистецтво, українська кінематографія.
- •45.Ідейно-політична боротьба за оновлення української літератури. Творчість м.Хвильового.
- •46.Новаторське сценічне мистецтво в 20-30 роки. Лесь Курбас і його театр.
- •47.Оновлення українського образотворчого мистецтва, футуристичні та експресіоністичні захоплення й експерименти.
- •48. Утворення Української академії наук; науково-організаційна робота в. Вернадського, м.Грушевського, а. Кримського, с. Єфремова, м. Василенка, м. Яворського.
- •49. Українська естрада. В.Івасюк.
- •52.Розвиток музичного мистецтва: г.Верьовка, л.Ревуцький, с.Людкевич, г. Майборода, б.Лятошинський, м. Скорик, л.Дичко. Українська естрада. В.Івасюк.
- •55.Образотворче мистецтво в Україні в 20 ст. Основні напрямки розвитку.
- •56.Культурне життя в Україні в 30-х рр. «Розстріляне відродження».
- •57.Українська культура в період політичної відлиги (1956 –1961рр.).
- •58.Соціокультурна ситуація 70-80-х років в Україні.
- •60.Культуротворча робота української еміграції в 20-30-х рр.
- •61.Літературне оновлення 60-х рр. Творчість л.Костенко, д.Павличка, і.Драча, м.Вінграновського, в.Стуса та ін.
- •61.Літературне оновлення 60-х рр. Творчість л.Костенко, д.Павличка, і.Драча, м.Вінграновського, в.Стуса та ін.
- •62.Соціалістичний реалізм в українському мистецтві 30-70 рр. Образотворче мистецтво андеґраунду.
- •63.“Українізація” 20-х років як соціокультурний процес.
- •64.Розвиток науки та освіти у перші пожовтневі роки.
- •65.«Літературна дискусія» 1925 – 1928 рр. Та її наслідки для розвитку української культури.
- •66. Досягнення і втрати української культури 30-х років.
- •67. Художньо - творчі угруповання 20 - х років XX ст.. Та їх роль у розвитку української культури.
32. Розвиток музики в Україні у xiх ст.
Розвиток літератури й театру у другій половині ХІХ ст. надав потужного імпульсу процесові творення національної класичної музики. У 1862 р. С.Гулак-Артемовський написав першу українську оперу «Запорожець за Дунаєм». Українських композиторів надихали твори знаних українських письменників і поетів, зокрема Т.Шевченка. Шевченкова п’єса «Назар Стодоля» спонукала П.Ніщинського написати до неї музичну вставку – «Вечорниці», з якої народилася популярна пісня «Закувала та сива зозуля».
Друга половина ХІХ ст. в українській музиці стала часом уведення народної пісні в професійну музичну культуру. Відбулося не просто відтворення народної музики, а піднесення її до високопрофесійного рівня, перетворення пісні на сучасний у європейському розумінні музичний твір. Значний вплив на українську класичну музику мало хорове мистецтво – як галицьке, так і наддніпрянське.
Основоположником української класичної музики був М.В.Лисенко, який написав чудові опери «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда», оперету «Чорноморці», опери для дітей «Пан Коцький», «Коза-дереза» тощо, що базувалися на величезному етнографічному матеріалі. Також він поклав на музику майже 80 творів із «Кобзаря» Т.Шевченка. Створений Лисенком варіант «Заповіту» Шевченка ми співаємо й досі. А «Молитва за Україну» стала духовним гімном.
Значення Лисенка для української музичної культури є величезним, як і творчий доробок. Маючи блискучу професійну підготовку (навчався в Лейпцигу та Петербурзі), він зумів ввести в сучасну йому музику величезний етнографічний матеріал. Своєю творчістю він уперше спробував підсумувати період розвитку вітчизняної музики. Лисенко сформував і збагатив майже всі наявні в українській музиці творчі жанри. Своїми теоретичними працями в галузі музичного фольклору він значно розвинув вітчизняну науку про народну музичну творчість, а педагогічною діяльністю заклав підвалини вищої спеціалізованої музичної освіти в Україні. У Західній Україні слід відзначити творчість М. М. Вербицького, І.Лавровського, І.Воробкевича, А.Вахнянина та ін.
Велике значення для становлення національної самосвідомості на західноукраїнських землях мала творчість Михайла Вербицького (1815–1870). Покладений ним на музику Шевченків «Заповіт» став дуже популярним у Галичині. А музика до вірша П.Чубинського «Ще не вмерла Україна» стала українським національним, а з 1992 р.– державним гімном України. Вірш Чубинського «Ще не вмерла Україна» з’явився 1863 р. у львівському часописі «Мета». Одразу же композитор Вербицький склав музику, наступного року хор уже виконував її у Львівському українському театрі, а 1865 р. нею завершили програму Шевченкового свята в Перемишлі.
Отже, друга половина XIX ст. була складним і суперечливим періодом у розвиткові української культури. Незважаючи на труднощі, культура збагатилася визначними здобутками практично в усіх провідних галузях.