- •*1.Экономическая деятельность как основа существования и развития общества.
- •2. Общественно-эконом(соц-эконом науки, теор. Фундаментом кот. Явл. Эконом теория)
- •*2.Процесс труда и его составные элементы.
- •*3.Способ производства: производительные силы и производственные отношения.
- •*4. Экономические законы, их объективный характер
- •*5.Визач-ня предмету політична економія.Функ-ії пе
- •*6.Товарне виробн-во:причини виникнення та основні риси
- •*7.Просте і капіталістичне товарне вироб-во:заг-ні риси та розбіжності
- •*8.Товар і його власт-ті:споживча вартість,мінова вартість,вартість
- •*9.Двоїстий хар-р втіленої в товарах праці.Конкретна і абстрактна праця
- •*10. Величина стоимости товара. Индивидуальное и общественно необходимое рабочее время.
- •*13.Сутність і функ-ії грошей
- •*17. Процес праці та процес створення і зростання вартості
- •*18. Робочий день, його структура і границі. Необхідна і додаткова праця
- •*19. Сутність капіталу: постійний і змінний капітал
- •*20. Додаткова вартість: норма і маса додаткової вартості
- •*21. Два способи виробництва додаткової вартості. Виробництво абсолютної та відносної додаткової вартості. Надлишкова додаткова вартість
- •*22.Стадии повышения производительности труда капиталом.
- •*23. Сутність заробітної плати.
- •*24. Основні форми і сучасні системи заробітної плати.
- •*28.Концентрация и централизация капитала, их отличия и взаимосвязь
- •*29.Технічна, вартісна та органічна будова капіталу, їх розбіжності та взаємозв’язок.
- •*30. Нагромадження капіталу і утворення промислової резервної армії праці. Основні форми безробіття.
- •*32.Виробництво і обіг. Витрати обігу і їх види.
- •*33.Оборот капіталу. Основний і оборотний капітал.
- •*34.Фізичне і моральне зношення основного капіталу. Амортизація.
- •*35.Час обороту капіталу і його складові частини. Швидкість обороту капіталу.
- •*36.Вартість та капіталістичні витрати виробництва.
- •*38.Внутрішньогалузева конкуренція та утворення ринкової вартості.
- •*40.Утворення ціни виробництва. Вартість і ціна виробництва.
- •*41. Закон тенденції норми прибутку до зниження і протидіючі фактори.
- •*42. Торговий капітал: сутність та особливості
- •*43. Торговий прибуток та механізм його утворення.
- •Середня норма прибутку:
- •*44. Позичковий капітал: сутність, джерела та особливості. Відмінність від лихварського капіталу.
- •*45. Позичковий процент: сутність, джерело, норма. Тенденція.
- •*46. Кредит:сутність,функції та форми
- •*47. Банки, їх роль, функції та операції. Види банків. Банківський прибуток.
- •*48. Акціонерний капітал і акціонерні товариства. Проблеми і шляхи формування акціонерного капіталу в Україні.
- •*50.Земельная рента
- •*53. Монополія приватної власності на землю і абсолютна рента.
- •*56.Річний продукт суспільства і його вартісна і натурально-речова форми. Два підрозділи суспільного виробництва
- •*57. Просте відтворення суспільного капіталу. Умови реалізації суспільного продукту при простому відтворенні
- •*59. Національний доход: сутність, джерела і фактори зростання.
- •*60. Ввиробництво, розподіл і перерозподіл. Та використання національного доходу.
- •*61. Циклічний характер відтворення в ринковій економіці.
- •Фази цикла.
- •Особливості циклічного розвитку в сучасних умовах:
- •*64. Сутність і форми монополістичних об’єднань.
- •*65. Фінансовий капітал: виникнення, сутність та форми панування.
- •*66. Міграція капіталу: можливість, необхідність, осн форми. Сучасні явища міграції капіталу.
*17. Процес праці та процес створення і зростання вартості
Будь-який процес виробництва являє собою процес праці. Це повністю відноситься й до капіталістичного процесу виробництва. Але останній має 2 специфічні риси, які й надають процесу праці відповідні особливості: 1)наймані робітники працюють під контролем підприємця; 2) продукт праці робітника належить не йому, а підприємцю. Означені особливості характеризують сутні відмінності між становищем найманого робочого і простого товаровиробника. Процес праці в умовах капіталістичного товаровиробництва носить двоїстий х-р: з одного боку, це процес створення вартості, і одночасно це – процес зростання вартості. Для здійснення процесу виробництва необхідні певні знаряддя праці і предмети праці. Робітник своєю конкретною працею переносить існуючу до початку процесу в-ва вартість (стару вартість) на вартість товару. Вартості РС до початку процесу в-цтва не існувало. Робітник абстрактною працею створює нову вартість, яка скл. з вартості РС і додатк. вартості. Отже, вартість товару скл. з 2 частин: старої (перенесеної) і нової в-ті. Таким чином, додаткова вартість являє собою різність між знову створеною та вартістю робочої сили. Ця додаткова вартість виступає як результат неоплаченої праці робітника, безоплатно привласнена підприємцем. З усього цього слідує, що додаткова вартість – це надлишок вартості, створеної працею робітника понад вартість робочої сили. Відомо, що Загальна формула капіталу містить внут. протиріччя і народжує уяву, що зростання вартості відбувається в самому процесі обігу товарів і грошей. Але капітал не може виникнути в обігу і в той же час не може виникнути поза сферою обігу. Для з'ясування питання про походження додаткової вартості нам необхідно виявити в сфері обігу такий товар, який в процесі його споживання створив би вартість, більшу своєї власної. Таким товаром є робоча сила. Вартість товару, вироблена в умовах капіталізму, включає до свого складу не лише вартість спожитих речовинних елементів виробництва та робочої сили, але й додаткову вартість. Саме в цьому й полягає зростання вартості в процесі капіталістичного виробництва. Капіталістичне виробництво, тобто, виробництво додаткової вартості, це є передусім товарне виробництво, що характеризується утворенням вартості, але воно не лише утворення вартості, але й зростання вартості за рахунок додаткової вартості. В цьому й полягає істотна різниця між простим товарним виробництвом та капіталістичним виробництвом.
*18. Робочий день, його структура і границі. Необхідна і додаткова праця
Робочий день – це певна кількість часу на добу, за якої робітник працює на капіталіста. При цьому він створює нову вартість, частина з якої належить капіталісту, а інша складає вартість РС робітника. В умовах капіталістичного товаровиробництва робочий день скрито поділяється на 2 частини: необхідний і додатковий робочий час. На протязі необхідного часу робітник створю вартість, яка дорівнює вартості РС. На протязі додатк. часу створюється додаткова вартість. З позицій інтересів капіталу робочий день міг би охопити увесь час доби. Збільшення тривалості робочого дня – це один із шляхів створення додатк. вартості, і така додатк. в-ть наз. абсолютною. Проте існують границі робочого дня. Насамперед існує його фізична межа. Це пов'язано з потребою часу для задоволення фізичних потреб робітника і відновлення його робочої сили (час для сну, прийняття їжі тощо). Але крім цього, існує соціальна межа робітника остільки, оскільки робітнику необхідно час для задоволення його не лише фізичних, але і соціальних, і духовних потреб, поза якими не може здійснюватися нормальне відтворення його робочої сили. Існує певна, законодавчо встановлена, тривалість робочого дня. Окрім подовження абсолютних меж робочого дня, існує й інший спосіб виробництва додаткової вартості. Він оснований на скороченні необхідного робочого часу і відповідно збільшенні додаткового часу в межах тієї ж тривалості робочого дня. Додаткова вартість, створювана таким способом, називається відносною.Це впроваджується шляхом впровадження нових технологій та підвищення кваліфікації РС. Таким чином, витрати часу на виробництво одиниці продукції зменшується, робітник швидше відпрацьовує свій необх. час, а іншу частину дня вже працює на капіталіста. Отже, з розвитком НТР спостерігається тенденція до зменшення необх. робочого часу і відповідного збільшення додаткового.