*61. Циклічний характер відтворення в ринковій економіці.

Причини криз: високий ступінь розвитку основного пртиріччя капіталізму – протиріччя між суспільним характером вир-ва і приватною формою привласнення.

Економічний цикл – період між двома кризами або чергування спадів і підйомів в діловій активності.

Ек-ка розвивається не рівномірно. Періоди високої ефективності, під`йому змінюються періодами спаду, застою і ці зміни повторюються. Період від спаду до спаду наз-ся промисловим циклом. По тривалості цикли поділяються на : 1) короткі цикли Кітчина( 2-4 роки), за цей період встановлюється рівновага на ринку споживчих товарів; 2) середні цикли або промислово-торгівельні цикли Джаглера(10-12 років), пов’язують з попитом на обладнання і споруди; 3) довгі цикли Кондратьєва, хвилі (50-60 років), пов’язують з революційними переворотами в продуктивних силах.

Фази цикла.

Криза, спад ділової активності, падіння виробництва, масові банкрутства. Слабкі підприємства покидають ринок, падає попит як споживчий так і інвестиційний, ціни падають. Норма позичкового відсотка зростає, оскільки під-ва спасаючись від банкрутства прагнуть отримати позику. Це – класична криза перевиробництва.

Період депресії – падіння виробництва припиняється, ціни стабілізуються на низькому рівні, товарні запаси розходяться: продаються або знищуються, позичковий % став стабільнішим. Підприємці замовляють техніку, починається пожвавлення , йде підйом. ЕК-ка доходить до піку, за яким починається спад.Чому? Нова технологія означає підвищення обсягів вир-ва, інакше її вартість не відшкодувати.

Особливості циклічного розвитку в сучасних умовах:

1)менш глубокі кризи(антикризове регулювання держави)

2)не чітко виражені фази циклу(оновлення основного капіталу на всіх фазах циклу)

3)надвиробництво продуктивного, ане товарного капіталу(скорочення вир-ва до початку падіння цін і прибутку)

4)кризи 70-80 х рр супроводжувались загальним відвищення цін внаслідок інфляції, повязаної з монополіями. Термін”стагфляція” означає, що одночасно відбуваються кризовий спад вир-ва і зростання рівня цін-інфляція. Це дезорганізує відтворювальний процес, заважає встановленню оптимальних пропорцій між галузями економіки бо підприємцям під час кризи з інфляцією важко оримати достовірну цінову інформацію про прибуткові напрями діяльності, інвестування.

*62. Економічні кризи. Сутність, причини. Відновлення основного капіталу – матеріальна основа періодичності криз.

Розглянемо причини економічних криз які розглядав Маркс. У його літературі осн причини економіч криз полягає в загострені осн протиріччя капіталістичного виробництва. Протиріччя: між суспільним характером в-ва і приватним способом привласнення його результатів.

Осн протиріччя капіталістичного виробництва:

1)протиріччя між планомірною організацією вир-ва на кожному окремому підприємстві і анархією вир-ва в масштабах капіталіст сусп-ва: Криза настає тоді,коли анархія виводить вир-во за межі споживання.

2)протиріччя між капіталом і найманою працею

3)протиріччя між виробництвом і споживанням: Ціль вир-ва=>максимізація додаткової вартості=>розширення вир-ва<=Фонд зарплати,яким визнач платоспроможний попит осн покупців-найманих робітників. Вироблені товари сусп-во не може спожити,тому що осн маса споживачів-найм робітників не може їх купити(фіз можл-ті є, а фінансів не вистачає)

Економічні кризи почали регулярно повторюватись після 1825 року з інтервалом 11-9-7-5 і менше років. Періодичність криз пояснюються оновленням осн капіталу, що є матеріальною основою періодичності криз.

*63. Концентрація і централізація виробництва капіталу. Виникнення монополії.

Переход к новой стадии капитализма был подготовлен глибокими изменениями в производственных силах и происшедшими на этой основе переменами в системе производственных отношений. В образовнии монополий решающую роль сыграли различные формы концентрации и централизации капитала в руках крупних фирм. Первоначально преобладала горизонтальная интеграция - образование монополистических обьединений в рамках одной отрясли. В результате возникли отраслевые монополии в виде картелей, синдикатов и трестов. При переходе к монополистической стадии распространенной формой хозяйствования становится акционерные общества. Первоначальные акционерные общества возникли еще в ХVIвеке, в период так называемого первоначального накопления капитала. Акционерные общества являлись важнейшей формой централизации индивидуальных капиталов.