
- •*1.Экономическая деятельность как основа существования и развития общества.
- •2. Общественно-эконом(соц-эконом науки, теор. Фундаментом кот. Явл. Эконом теория)
- •*2.Процесс труда и его составные элементы.
- •*3.Способ производства: производительные силы и производственные отношения.
- •*4. Экономические законы, их объективный характер
- •*5.Визач-ня предмету політична економія.Функ-ії пе
- •*6.Товарне виробн-во:причини виникнення та основні риси
- •*7.Просте і капіталістичне товарне вироб-во:заг-ні риси та розбіжності
- •*8.Товар і його власт-ті:споживча вартість,мінова вартість,вартість
- •*9.Двоїстий хар-р втіленої в товарах праці.Конкретна і абстрактна праця
- •*10. Величина стоимости товара. Индивидуальное и общественно необходимое рабочее время.
- •*13.Сутність і функ-ії грошей
- •*17. Процес праці та процес створення і зростання вартості
- •*18. Робочий день, його структура і границі. Необхідна і додаткова праця
- •*19. Сутність капіталу: постійний і змінний капітал
- •*20. Додаткова вартість: норма і маса додаткової вартості
- •*21. Два способи виробництва додаткової вартості. Виробництво абсолютної та відносної додаткової вартості. Надлишкова додаткова вартість
- •*22.Стадии повышения производительности труда капиталом.
- •*23. Сутність заробітної плати.
- •*24. Основні форми і сучасні системи заробітної плати.
- •*28.Концентрация и централизация капитала, их отличия и взаимосвязь
- •*29.Технічна, вартісна та органічна будова капіталу, їх розбіжності та взаємозв’язок.
- •*30. Нагромадження капіталу і утворення промислової резервної армії праці. Основні форми безробіття.
- •*32.Виробництво і обіг. Витрати обігу і їх види.
- •*33.Оборот капіталу. Основний і оборотний капітал.
- •*34.Фізичне і моральне зношення основного капіталу. Амортизація.
- •*35.Час обороту капіталу і його складові частини. Швидкість обороту капіталу.
- •*36.Вартість та капіталістичні витрати виробництва.
- •*38.Внутрішньогалузева конкуренція та утворення ринкової вартості.
- •*40.Утворення ціни виробництва. Вартість і ціна виробництва.
- •*41. Закон тенденції норми прибутку до зниження і протидіючі фактори.
- •*42. Торговий капітал: сутність та особливості
- •*43. Торговий прибуток та механізм його утворення.
- •Середня норма прибутку:
- •*44. Позичковий капітал: сутність, джерела та особливості. Відмінність від лихварського капіталу.
- •*45. Позичковий процент: сутність, джерело, норма. Тенденція.
- •*46. Кредит:сутність,функції та форми
- •*47. Банки, їх роль, функції та операції. Види банків. Банківський прибуток.
- •*48. Акціонерний капітал і акціонерні товариства. Проблеми і шляхи формування акціонерного капіталу в Україні.
- •*50.Земельная рента
- •*53. Монополія приватної власності на землю і абсолютна рента.
- •*56.Річний продукт суспільства і його вартісна і натурально-речова форми. Два підрозділи суспільного виробництва
- •*57. Просте відтворення суспільного капіталу. Умови реалізації суспільного продукту при простому відтворенні
- •*59. Національний доход: сутність, джерела і фактори зростання.
- •*60. Ввиробництво, розподіл і перерозподіл. Та використання національного доходу.
- •*61. Циклічний характер відтворення в ринковій економіці.
- •Фази цикла.
- •Особливості циклічного розвитку в сучасних умовах:
- •*64. Сутність і форми монополістичних об’єднань.
- •*65. Фінансовий капітал: виникнення, сутність та форми панування.
- •*66. Міграція капіталу: можливість, необхідність, осн форми. Сучасні явища міграції капіталу.
*48. Акціонерний капітал і акціонерні товариства. Проблеми і шляхи формування акціонерного капіталу в Україні.
На основі позичкового капіталу виникає специфічна форма підприємницької діяльності – акціонерні товариства. Це підприємства, основані на акціонерному капіталі. Це підприємство, капітал якого створений на паях. На відміну від індивідуального капіталу акціонерний капітал утворюється шляхом випуску та продажу акцій та інших цінних паперів. Група підприємців – засновників – звертається до органів влади для одержання дозволу на організацію компанії та в емісійний банк з проханням випустити акції, що будуть продаватися всім бажаючим. Власники тимчасово вільних грошових засобів перетворюють їх в акції. Це – своєрідне перетворення грошей в капітал. Акціонерні тов-ва почали активно створюватись з 1875 р., тобто наприкінці 19 ст. (до цього було створено лише кілька в 17 ст.). Причиною їх створення були потреби у розвитку продуктивних сил. НТП відкривав нові можливості для розвитку продукт.сил. У другій половині 19 ст.відбувся черговий етап НТР, що і викликало потребу у розвитку інфраструктури країни, а саме: будівництво залізниць, морських портів, розвиток нафтохімії. Будівництво залізниць вимагало великих грош.кап.,крім того,для розвитку транспорту потрібні були потужні заводи, які випускають різне обладнання. Коштів окремих капіталістів для цього було недостатньо. Банки надавати такі великі кредити і на тривалий термін не могли. До того ж, кредити треба було вчасно повертати і сплачувати %. Тому треба було шукати інші джерела фінансування. Таким джерелом став випуск акцій. Тобто, акціонерні товариства створ.для будівництва нових підприємств, яких до цього не існувало.Акція – це цінний папір, який приносить її власнику прибуток, що називається дивідендом. Власник акції не може повернути її акціонерному товариству і отримати знову витрачені на неї кошти. Він може реалізувати її тільки на ринку цінних паперів, що називається фондовою біржею. Бувають іменні акції ( на певне ім’я, як правило, дуже високого номіналу) привілейовані (гарантують дивіденд, але не мають права голосу). Акція не має терміну. Курс акцій – ціна, за якою акція продається. Курс акцій = (дивіденд / позичк.%)*100% Окрім акцій акціонерні товариства можуть випускати й інші цінні папери – облігації, сертифікати та інші види цінних паперів. Ціна всіх цінних паперів, що нерідко може перевищувати їх номінальну вартість, називається фіктивним капіталом. Таким чином, на базі позичкового капіталу виникає, наряду з реальним капіталом, втіленим у засобах виробництва та робочій силі, також і фіктивний капітал, представлений ціною цінних паперів. Фіктивний капітал відрізняється від реального тим, що якщо останній буде в обігу на ринку тому, що він має власну вартість, а значить і ціну, то фіктивний – має ціну, тому що він буде в обігу. Випуск та обіг фіктивного капіталу ускладнює механізм ринкового господарства, породжуючи елементи стихійності, некерованості та анархії. Це, зокрема, видно в умовах практики утворення, так званого, засновницького прибутку. Принципи організації: По своїй організаційній формі акціонерні товариства подають собою підприємства демократичного типу, так як всі основні питання адміністративно-господарської діяльності вирішуються загальними зборами акціонерів шляхом голосування. При цьому необхідно мати на увазі ту обставину, що кількість голосів кожного акціонера залежить від кількості акцій, що йому належать. Особливе значення при цьому має володіння так званим контрольним пакетом акцій. Загальні збори акціонерів обирають правління акціонерного товариства, що здійснює управлінські функції у проміжках між зборами. В Радянському Союзі 90% осн. капіталу перебувало в держ. власності. В кінці 70-х рр. стан більшої частини осн. капіталу став погіршуватися: був фізично і морально зношений. В деяких галузях фіз. зношення досягало 60-80%. На більшості підприємств він був морально зношений.
Фізично і морально застарілий осн. капітал не може забезпечити високу продуктивність праці, конкурентоспроможність продукції (як на внут., так і на зовн. ринку), а, значить, не забезп. ефективне виробництво і високий прибуток, нема за рахунок чого розширятися. Перша відмінність у створенні АТ в Україні полягала в тому, що треба було не будувати нові підпр., а перетворювати в акціонерні вже існуючі. При цьому висувалися наступні цілі.
По-перше, зібрати кошти від продажу акцій і оновити осн. капітал. На оновленому капіталі підвищити ефективність та якість виробництва підвищити конкурентоспроможність продукції. мала підвищитись норма прибутку підприємств. Передбачалось, що більшу к-ть акцій придбають робітники підприємства, що акціонується. Таким чином робітники стають співвласниками підприємства. Вони зацікавлені в його ефективній роботі, тому що від цього залежить їх заробітна плата, додатк. доход у вигляді дивіденду, різні форми соц. захисту. Частка підприємств вчасно провели акціювання, знайшли додатк. кошти і оновили технології. Але початок 90-х рр. – це початок розкручування інфляційної спіралі. Інфляція знецінила збереження населення, тому значна к-ть підприємств не знайшли кошти, не змогли оновити осн. капітал, і багато з них були змушені припинити свою діяльність.
*49. Акции , их виды. Учредительская прибыль. Фиктивный капитал. Акция –это ценная бумага без установленного срока обращения, кот. свидетельствует о внесении доли его владельцем в акционерный капитал, и дает ему право получать доход в виде дивиденда, а также принимать участие в распределении имущества в случае ликвидации акционерного общества. Владелец акций является совладельцем акционерного общества, поэтому разделяет с другими акционерами все предпринимательские риски этого общества. Обратить деньги, кот. были вложены в акции, он может лишь продав эти ценные бумаги. Виды акций: 1)Простые акции – акции, кот. дают право участия в управлении акц. общ-ом ( право голоса) и приносит дивиденд за счет прибыли, кот. остается после выплат по привилегированным акциям.
2)Привилегированная акции - акции, кот. дают их владельцу право на первоочередное получение дивиденда, кот. исчисляется от чистой прибыли фирмы в виде фиксированного % к номинальной стоим-ти акции, или выплачивается с резервного фонда, если прибыли недостаточно; на приоритетную часть в распределении имущества в случае его ликвидации. Владелец привилегированных акций не имеет право участвовать в управлении акционерным обществом, потому что акции не дают право голоса, если не предусмотрено статусом общ-ва. 3)Именные акции – акции, ведомость о кот-х фиксируется в книге регистрации акций – имя владельца, время приобретения акций и их кол-во у данного акционера. 4)Акции на предъявителя- акции, кот. принадлежат их фактическому владельцу и не закрепляются за конкретным субъектом. Курс акций зависит от величины дивиденда и от уровня ссудного %. У владельца денег есть выбор: отдать деньги в ссуду и получить ссудный %, или купить акции и получать по ним дивиденд. Поэтому для начала он сравнивает дивиденд, кот. приносит акция с ссудным %, кот. он получил бы , если бы отдал свои деньги в ссуду. Формула :
Курс ак. = дивиденд / %ссуд. *100%. Например: Допустим, акция номинальной стоим-ю 50 грн ежегодно приносит дивиденд 8 грн, а ставка % по депозиту = 10%. Курс ак.= 8*100%/10%=80 грн. Если 80 грн вложить в банк с расчетом 10% годовых, то они принесут доход, кот = дивиденду – 8 грн. Учредительская прибыль – это разница между суммой продаваемых цен акций и стоим-ю реально функционирующего капитала акционерного общ-ва. Известны два наиболее распространенных способа получения: продажа акций по курсу, кот. намного выше номинала; выпуск в продажу акций на общую сумму , кот. значительно превышает стоим-ть реального капитала . Если второй способ получения учредительской прибыли используется при увеличении прибыли акционерного общества , то дивиденды могут не изменяться (чистая прибыль, кот. увеличивается, будет распределяться между большой массой акций). Если же прибыль не увеличивается , то допол. выпуск акций при неизменности реального капитала приведет к понижению дивиденда на каждую акцию. От такой операции выигрывают основатели , а не рядовые акционеры. В реальной жизни часть учред. прибыли, действительно, может быть результатом перераспределения чужих денежных капиталов и личных сбережений населения в пользу основателей акционерного общ-ва. Фиктивный капитал – капитал, что представлен в ценных бумагах, кот не имеет собственной стоим-ти, не выполняет реальных функций в процессе создания, в увеличении промышленного капитала, однако дает право их владельцам присваивать часть приб. стоим-ти в виде дивиденда или % -ов.