- •1.Экономическая деятельность как основа существования и развития общества.
- •2.Процесс труда и его составные элементы.
- •3.Способ производства: производительные силы и производственные отношения.
- •4. Экономические законы, их объективный характер
- •5.Визач-ня предмету політична економія.Функ-ії пе
- •6.Товарне виробн-во:причини виникнення та основні риси
- •7.Просте і капіталістичне товарне вироб-во:заг-ні риси та розбіжності
- •8.Товар і його власт-ті:споживча вартість,мінова вартість,вартість
- •9.Двоїстий хар-р втіленої в товарах праці.Конкретна і абстрактна праця
- •10. Величина стоимости товара. Индивидуальное и общественно необходимое рабочее время.
- •12. Форма стоимости и её историческое развитие. Возникновение денег.
- •13.Сутність і функ-ії грошей
- •14. Закон вартості – закон товарного виробництва: сутність, механізм дії, функції
- •15. Перетворення грошей у капітал. Загальна формула капіталу і її протиріччя
- •16. Робоча сила як товар. Споживна вартість і вартість товару робоча сила
- •17. Процес праці та процес створення і зростання вартості
- •18. Робочий день, його структура і границі. Необхідна і додаткова праця
- •19. Сутність капіталу: постійний і змінний капітал
- •20. Додаткова вартість: норма і маса додаткової вартості
- •21. Два способи виробництва додаткової вартості. Виробництво абсолютної та відносної додаткової вартості. Надлишкова додаткова вартість
- •22. Стадії підвищення продуктивності праці капіталізмом: проста кооперація, мануфактура, капіталістична фабрика.
- •23. Сутність заробітної плати.
- •24. Основні форми і сучасні системи заробітної плати.
- •25. Номинальная и реальная заработная плата . Факторы, которые влияют на уровень реальной заработной платы.
- •26. Значення і типи відтворення. Просте і розширене відтворення індивідуального капіталу.
- •27. Нагромадження капіталу. Фактори, які визначають його розміри.
- •28.Концентрация и централизация капитала, их отличия и взаимосвязь
- •29.Технічна, вартісна та органічна будова капіталу, їх розбіжності та взаємозв’язок.
- •30. Нагромадження капіталу і утворення промислової резервної армії праці. Основні форми безробіття.
- •31.Кругооборот капіталу і його три стадії. Функціональні форми капіталу.
- •32.Виробництво і обіг. Витрати обігу і їх види.
- •33.Оборот капіталу. Основний і оборотний капітал.
- •34.Фізичне і моральне зношення основного капіталу. Амортизація.
- •35.Час обороту капіталу і його складові частини. Швидкість обороту капіталу.
- •36.Вартість та капіталістичні витрати виробництва.
- •37.Сущность прибыли. Масса и норма
- •38.Внутрішньогалузева конкуренція та утворення ринкової вартості.
- •39.Міжгалузева конкуренція та утворення середньої норми прибутку.
- •40. Перетворення вартості товару на ціну виробництва.
- •41. Закон тенденції норми прибутку до зниження і протидіючі фактори.
- •42. Торговий капітал, як відокремлена частина промислового капіталу.
- •43. Торговий прибуток та механізм його утворення.
- •44. Позичковий капітал як відокремлена частина промислового капіталу.
- •45. Позичковий процент: сутність, джерело, норма. Тенденція.
- •46. Кредит:сутність,функції та форми
- •47. Банки, їх роль, функції та операції. Види банків. Банківський прибуток.
- •48. Акціонерний капітал і акціонерні товариства. Проблеми і шляхи формування акціонерного капіталу в Україні.
- •49. Акции , их виды. Учредительская прибыль. Фиктивный капитал.
- •50.Земельная рента та її форми.Рента та орендна плата.
- •51. Монополия на землю как объект капит-го хоз-ва и дифф-ая рента 1.
- •53. Абсолютна земельна рента. Монополія рента.
- •54. Ціна землі та її динаміка.
- •56. Відтворення індивідуального та суспільного капіталу. Проблеми їх відтворення.
- •57. Сукупний продукт суспільства і його вартісна і натурально-речова форми. Два підрозділи суспільного виробництва
- •58. Просте відтворення суспільного капіталу. Умови реалізації суспільного продукту при простому відтворенні
- •59. Розширене відтворення суспільного капіталу. Умови реалізації суспільного продукту при розширено відтворенні
- •60. Національний доход: сутність, джерела і фактори зростання.
- •61. Ввиробництво, розподіл і перерозподіл. Та використання національного доходу.
- •62. Циклічний характер відтворення в ринковій економіці.
- •63, 64. Економічні кризи та його фази.
- •65. Концентрація і централізація виробництва капіталу. Виникнення монополії.
- •66. Монополії та їх форми.
- •67. Фінансовий капітал: виникнення, сутність та форми панування.
- •68. Міграція капіталу: можливість, необхідність, осн форми. Сучасні явища міграції капіталу.
23. Сутність заробітної плати.
Как известно, собственник покупает не рабочую силу (спо-ть к труду) а сам труд. Следовательно, он оплачивает стоимость не рабочей силы, а труда. Такое представление характерно для капиталистов и для рабочих.
Заработная плата – это превращённая форма стоимости и цены товара рабочая сила. Превращение закл. в том, что стоимость и цена рабочей силы внешне выступают как стоимость и цена труда.
Поверхностный анализ з.п. подтверждает, что з.п. – это цена труда или ст-ть труда рабочего, т. к.:1. Рабочий получает з.п. не в момент сделки, а после того, как создал определённый товар. 2. Уровень з.п. зависит от продолжительности процесса труда и созд. впечатление, что чем больше рабочий работает, тем больше з.п. Она выступает как цена труда, однако труд не может быть товаром.
Труд не является и не может быть товаром: 1. Всякий товар имеет стоимость (труд, воплощённый в товаре). Труд стоимости не имеет, потому что основной субстанцией явл. труд, овеществлённый в товаре. Стоимость труда – это иррациональное, не имеющее смысла выражение. 2. Труд в момент купли-продажи не существует. Товар же реально существует до продажи. Если бы на рынке продавался труд, то он должен был бы существовать самостоятельно до продажи. Но при продаже рабочей силы труд ещё не существует. Рабочий продаёт способность к труду. А труд – это процесс потребления РС, в котором РС и ср-ва пр-ва соединяются. Рабочий продаёт РС, поскольку не является собственником средств пр-ва, и он не может соединить с ним свою РС. 3. Утверждение о том, что труд продаётся и покупается, ведёт к отрицанию пр-ва прибав. ст-ти. Всякая покупка есть превращение денег в товар. В этом случае живой труд обменивается на овеществлённых деньгах. Предположим, что этот обмен явл. эквивалентным. Тогда собственник денег должен полностью оплатить живой труд. В этом случае не существует прибав. стоимости.
Мы всегда встречаемся с явлениями, в которых форма проявления искажает реальную сущность. Если бы форма совпадала с сущностью, то наука была бы не наукой, поэтому задача науки состоит в том, чтобы за формой явлений внеш. видимости раскрыть внутренние связи. Поэтому можно сказать, что Заработная плата – превращённая форма стоимости цены рабочей силы.
24. Основні форми і сучасні системи заробітної плати.
Как известно, собственник покупает не рабочую силу (спо-ть к труду) а сам труд. Следовательно, он оплачивает стоимость не рабочей силы, а труда. Такое представление характерно для капиталистов и для рабочих.
Заработная плата – это превращённая форма стоимости и цены товара рабочая сила. Превращение закл. в том, что стоимость и цена рабочей силы внешне выступают как стоимость и цена труда.
З.п. имеет 2 осн. формы – повременную и сдельную. Исходной является Повременная з.п. – это оплата ст-ти РС за определённое время. Применяется на предприятии, где преобладает строго регламентированный технологический процесс. Она также позволяет повышать производительность труда без увеличения его оплаты. Является преобладающей формой оплаты труда. Единицей измерения явл. цена труда. Цена труда – специфический способ выражения стоимости РС. Выступает как частное от деления дневной ст-ти РС на продолж. рабочего дня.
Однако эта форма имела некоторые недостатки (не стимулировала рост производительности, следов. нужен был особый штат надсмотрщиков), и это обусловило ее переход к другой форме – сдельной или поштучной.
Сдельная з.п. – это сумма заработка рабочего, величина кот. находится в зав-ти от кол-ва выработанной им продукции или от кол-ва выполненных им операций. Единицей сдельной оплаты труда явл. расценки. Устанавливаются из повременных ставок з.п. и норм выработки. Применяется на предпр., где преобладает ручной труд. Не существует в чистом виде – она выступает в определённых сочетаниях и комбинациях – и вследствие этого сложились определённые системы з.п., которые представляют собой сочетание этих форм.
Повременная з.п. выступает в двух системах: 1. Простая повременная система зависит только от величины проработанного времени, и не обусловлена конечными результатами труда. Используется там, где имеет место принудительный режим работы. 2. Повременно-премиальная система – система, при которой повременно к основной ставке выплачиваются персональные надбавки за повышение удельного веса качества продукции.
Сдельная з.п. выступает в трёх системах: 1. Прямая сдельная – размер оплаты труда зависит только от кол-ва произведённых изделий или работ, причём оплата каждого изделия неизменна. 2. Сдельно-прогрессивная – оплата за изделия различна, причём за изделия, изготовленные сверх нормы, она прогрессивно нарастает. 3. Сдельно-премиальная – оплата труда не только от выработки, но и от качества работы.
