
- •Зміст, положення, норми та правила облікової політики банку. Фінансова звітність банків, її користувачі та якісні аспекти.
- •Характеристика та особливості побудови Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках.
- •Необхідність запровадження контррахунків та їх використання під час обліку операцій за принципами
- •Номенклатура рахунків позабалансового обліку та механізм подвійного запису на позабалансових рахунках банку.
- •Характеристика та особливості синтетичного та аналітичного обліку в банках.
- •Склад капіталу банку і відображення його елементів за класом 5 Плану рахунків бухгалтерського обліку банків.
- •Облік операцій з нарахування дивідендів та розрахунків з акціонерами.
- •Визначення емісійних різниць та приклад їх обліку в банку. Облік операцій викупу власних акцій банку, що знаходяться у власності акціонерів ( викуп, розміщення, анулювання).
- •2.1 Перепродаж акцій за ціною, вищою від
- •Класифікаційні групи доходів (витрат) банку і їх взаємозв’язок із Планом рахунків. Облік процедури згортання доходів і витрат банку.
- •Облік фінансових результатів і їх розподілу. Порядок закриття рахунків доходів і витрат.
- •Правила обліку доходів і витрат банку. Облік операцій за рахунками «Доходи майбутніх періодів» та «Витрати майбутніх періодів».
- •Особливості формування і обліку резервів.
- •Порядок забезпечення та облік операцій з підкріплення банків готівкою.
- •Касові операції банків із клієнтами та методика бухгалтерського обліку
- •Відкриття банками рахунків клієнтів та використання коштів за ними.
- •Облік розрахунків із застосуванням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень і платіжних вимог.
- •Облік безготівкових розрахунків чеками.
- •Облік розрахунків акредитивами.
- •Облік коштів за операціями з емісії та видачі банківської платіжної картки
- •Облік розрахунків з використанням карткових рахунків юридичних і фізичних осіб.
- •Відображення, класифікація і характеристика груп видів кредитів у плані рахунків бухгалтерського обліку в банках
- •Облік основної суми боргу за кредитними операціями банку.
- •Облік нарахування і сплати відсотків за кредитними операціями банків.
- •Облік комісійних доходів і витрати за кредитними операціями.
- •Облік формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.
- •Облік операцій з повернення раніше списаної безнадійної заборгованості за основним кредитним боргом та нарахованими процентними доходами
- •Облік позабалансових зобов’язань із кредитування
- •Види депозитів (вкладів) за суб’єктами ринку та за строковістю. Відмінності депозиту від вкладу.
- •Облік залучення і повернення номіналу депозиту.
- •Облік нарахування і сплати банком відсотків за різними методами, в тому числі капіталізації депозиту.
- •Облік міжбанківських вкладних (депозитних) операцій.
- •Облік випуску, розміщення і погашення банком депозитних (ощадних) сертифікатів.
- •Класифікація цінних паперів та операцій з ними.
- •Облік операцій банку з акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком у торговому портфелі банку.
- •Облік операцій банку з акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж.
- •Облік операцій банку з борговими цінними паперами у портфелі банку до погашення.
- •Облік переоцінки цінних паперів в різних портфелях банку.
- •Облік зменшення корисності цінних паперів та формування резервів.
- •Облік реалізації цінних паперів.
- •Облік інвестицій в асоційовані і дочірні компанії.
- •Облік переведення цінних паперів з одного портфеля до іншого.
- •Облік цінних паперів власної емісії.
- •Облік цінних паперів власного боргу.
- •Характеристика рахунків для запису валютної позиції. Валютна позиція банку та її врахування в бухгалтерських записах за операціями в іноземній валюті. Відображення доходів і витрат в валюті.
- •Облік операцій в іноземній валюті та банківських металах за умовами спот.
- •Облік операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні за дорученням клієнтів
- •Відображення в бухгалтерському обліку переоцінки активів і зобов’язань в іноземній валюті
- •Придбання основних засобів і нематеріальних активів
- •Облік необоротних активів, утримуваних для продажу
- •Облік інвестиційної нерухомості
- •Облік переоцінки основних засобів і нематеріальних активів
- •Бухгалтерський облік основних засобів і нематеріальних активів після первісного визнання
- •Облік амортизації основних засобів і нематеріальних активів
- •Облік зменшення корисності основних засобів і нематеріальних активів
- •Облік вибуття основних засобів і нематеріальних активів
Принципи бухгалтерського обліку в банках. Організація бухгалтерського обліку в банках. Система бухгалтерського обліку в банках та її складові: підсистема фінансового обліку; підсистема управлінського обліку; підсистема податкових розрахунків;
Організація бухгалтерського обліку в банках базується на використанні загальноприйнятих у міжнародній практиці принципах. Основними принципами бухгалтерського обліку є:
1. Принцип безперервності діяльності – банківська установа постійно функціонує і продовжуватиме свою діяльність у майбутньому необмежений період.
2. Принцип постійності – протягом тривалого часу керуватися одними й тими самими правилами і методами бухгалтерського обліку.
3. Принцип обачливості (обережності) – активи й пасиви мають бути оцінені та відображені в обліку розумно, з достатньою мірою обережності.
4. Принцип нарахування – доходи й витрати відображаються в обліку в тому звітному обліковому періоді, в якому вони були нараховані або зроблені.
5. Принцип реалізації (дати операції – доходи від реалізації продукції (надання послуг), а також витрати відображаються в обліку в день їх здійснення.
6. Принцип окремого відображення активів та пасивів.За даним принципом всі рахунки, на яких вони обліковуються, є активними або пасивними, за винятком рахунків прибутків та збитків, пере оцінки, а також клірингових, транзитних та технічних банківських рахунків. Іншими словами, статті активів та пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнутому вигляді, вони не повинні сальдуватись у балансі.
7. Прийнятність вхідного балансу – залишки за рахунками на початок поточного звітного періоду мають відповідати залишкам на кінець попереднього звітного періоду.
8. Принцип суттєвості – в обліку мають бути відображені всі суттєві (важливі) події або господарські операції.
9. Принцип собівартості – активи й пасиви обліковуються за фактичними витратами на їх придбання або виникнення.
10. Принцип відкритості – фінансові звіти мають бути достатньо якісними і детальними.
11. Принцип консолідації.
12. Перевага змісту над формою
Облік, грунтуючись на зазначених принципах, має забезпечити одержання достовірної, якісної, своєчасної та доступної для розуміння інформації з метою прийняття її користувачами відповідних рішень.
Бухгалтерський облік у банківській системі України організується Національним банком з урахуванням діючих у міжнародній практиці принципів та стандартів бухгалтерського обліку та чинного національного законодавства. У відповідності з ст.68 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» банки організовують БО відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених НБУ, відповідно до МСБО і П(с)БО. БО має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов’язань, результати фінансової діяльності та їх зміни. Згідно ст.69 ЗУ банк зобов’язаний подавати НБУ фінансову і статистичну звітність щодо роботи банку, його операцій, ліквідності, прибутковості, а також інформацію афілійованих осіб банку з метою оцінки фінансового стану банку. Окрім того БО ведеться за спеціально створеним для банків планом рахунків, затвердженим ПП НБУ від 17.06.2004р №280.
НБУ встановлює для банків форму звітності та методику складання, періодичність та строки складання звітності, структуру та строки пояснювальної записки, мінімум відомостей, що підлягають опублікуванню та строки їх подання, методику складання консолідованої звітності.
Записи в облікових регістрах здійснюються на підставі первинних документів, тобто письмових свідоцтв, що фіксують, підтверджують господарські операції та надають юридичної сили даним бухгалтерського обліку. Первинні документи складаються у момент проведення кожної господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. У документах забороняються виправлення і підчищення.
Під системою бухгалтерського обліку в банках слід розуміти множину структурних елементів, які виконують різні функції, однак взаємопов’язані єдиним інформаційним полем банку.
Система БО банку поділяється на підсистеми: фінансову; управлінську; податкових розрахунків. Функціонування підсистеми фінансового обліку націлене на формування достовірної інформації про діяльність банку та її результати. Об’єкти фінансового обліку у сукупності характеризують зміст, обсяг і зміни будь-якої інформації стосовно ведення банківської діяльності, а виокремлення об’єктів фінансового обліку орієнтовано на розв’язання конкретних питань управління активами, пасивами та капіталом банку.
У підсистемі управлінського обліку інформація деталізується за структурними підрозділами, що забезпечує процедуру розрахунку ефективності їхньої діяльності, тобто визначення вкладу кожного підрозділу в загальний результат діяльності банку за звітний період. Мета управлінського обліку — допомогти керівництву приймати правильні рішення. Спеціалісти з управлінського обліку вільні у виборі форм, методів і засобів його організації та ведення, оскільки навіть номенклатура рахунків класу 8 «Управлінський облік» не регламентується чинним планом рахунків бухгалтерського обліку банків України. Під управлінським обліком банку слід розуміти облік доходів і витрат за всіма фактами їх виникнення, а також облік ефективності діяльності банку загалом та кожного структурного підрозділу зокрема.
Формування інформаційної бази для складання податкової звітності ґрунтується на засобах і способах обліку валових доходів та валових витрат, різниця між якими становить базу оподаткування — податковий прибуток. Це підтверджує потребу у веденні податкового обліку, тобто функціонуванні підсистеми податкових розрахунків. Податковий облік банки здійснюють з урахуванням можливостей програмного продукту в межах САБ (системи автоматизації банку) за одним із трьох допустимих варіантів: позасистемно; на балансових рахунках; на окремих субрахунках балансових рахунків. Дія підсистеми податкових розрахунків у банку означає, що кожна сума, яку відносять до доходів або витрат, у системі бухгалтерського обліку відображається два рази: спочатку у підсистемі фінансового обліку за рахунками класу 6 «Доходи» або класу 7 «Витрати», а потім у підсистемі податкових розрахунків як валові доходи чи валові витрати.
Зміст, положення, норми та правила облікової політики банку. Фінансова звітність банків, її користувачі та якісні аспекти.
Облікова політика банку - це сукупність визначених у межах законодавства України принципів, методів і процедур, що використовуються банком для складання та подання фінансової звітності.
Положення про облікову політику банку затверджується наказом керівника до початку нового календарного року. Облікова політика банку доводиться до відома всіх філій та підрозділів банку.
Цим документом установлюється порядок ведення бухгалтерського обліку операцій, які здійснює банк згідно з законодавством України. У ньому мають бути повно відображені особливості організації та ведення бухгалтерського обліку банку. Внесення змін до Положення про облікову політику банку протягом року, як правило, не допускається (окрім випадків істотних змін у діяльності або правовій базі).
Облікова політика банку базується на основних принципах бухгалтерського обліку, яких банки повинні дотримуватися при веденні рахунків і складанні зовнішньої та внутрішньої звітності.
Банки висвітлюють обрану ними облікову політику шляхом опису:
- принципів обліку статей звітності;
- методів оцінки окремих статей звітності;
- фактів, що стосуються змін в обліковій політиці.
Облікова політика банку має враховувати методи оцінки активів та зобов'язань.
Облікова політика визначає порядок створення та використання резервів на підставі законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України. Резерви під активи створюються за рахунок витрат банку та мають використовуватися лише на цілі, для яких вони були створені.
Обов'язково мають бути розроблені та затверджені основні складові облікової політики банку:
• характеристика аналітичних рахунків внутрішнього плану рахунків;
• порядок проведення інвентаризації і методи оцінювання активів та зобов'язань;
• порядок фінансування структурних підрозділів банку;
• порядок реєстрації договорів;
• правила документообігу та технології обробки облікової інформації тощо.
Фінансова (бухгалтерська) звітність банку – це система взаємопов'язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан банку та результати його діяльності за звітний період ( складається з основних 5 форм).
Основною метою складання фінансових звітів є надання користувачам для прийняття економічних рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та грошові потоки банку. За звітним періодом фінансові звіти, що складають банки, поділяються на щоденну, місячну, квартальну та річну звітність.
Користувачами звітності комерційних банків України є: інвестори, кредитори, клієнти, контрагенти, органи влади (у тому числі податкова адміністрація), громадськість, керівництво та працівники банку, Національний банк України, міжнародні фінансово-кредитні установи. Вони використовують звітність для того, щоб задовольнити свої різноманітні потреби в інформації.
Характерною рисою фінансової звітності є те, що вона складається з дотриманням балансового узагальнення облікової інформації. Це закладено в самій структурі форм фінансової звітності, внутрішній та міжформеній ув'язці показників. До складу фінансової звітності у країнах з розвинутою ринковою економікою включають бухгалтерський баланс, звіт про прибутки та збитки, звіт про рух грошових коштів, додатки залежно від потреб користувачів інформації. Річний фінансовий звіт супроводжується також пояснювальною запискою. Банки ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у валюті України. Операції в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності у валюті України з перерахуванням її за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України на дату здійснення операції або складання звітності.
Операції повинні бути відображені в обліку в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, незалежно від дати руху коштів за ними.