178. Роль і значення юнсітрал в регулюванні мев

Комісія Організації Об'єднаних Націй по праву міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) була заснована Генеральною Асамблеєю в 1966 року (резолюція 2205 (XXI) від 17 грудня 1966 року). Функціонує з 1 січня 1968 року. Засновуючи Комісію, Генеральна Асамблея визнала, що розбіжності, що виникають в результаті застосування законів різних держав у питаннях міжнародної торгівлі, є одним з перешкод торговим потокам. Комісія у цьому зв'язку розглядалася як інструмент, за допомогою якого Організація Об'єднаних Націй могла б відігравати більш активну роль в скороченні або усуненні перешкод у сфері міжнародної торгівлі. ЮНСІТРАЛ розробляє сучасні, справедливі і узгоджені правила для комерційних угод. До їх числа відносяться наступні:

Всесвітньо визнані конвенції, типові закони і правила

Правові та законодавчі інструкції та рекомендації, що мають велике практичне значення

Оновлювана інформація про прецедентному праві і законодавчих актах, що вводять в дію однакові норми комерційного права

Технічна допомога в здійсненні проектів правової реформи

Регіональні та національні семінари з питань однакового комерційного права

179. Роль і характеристика Віденської Конвенції оон «Про право міжнародних договорів» 1969 р. В регулюванні порядку укладання міжнародних економічних договорів

180. Роль юнідо в регулюванні мев

Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку, ЮНІДО (англ. UNIDO - United Nations Industrial Development Organization)— спеціальна установа ООН, створена у 1966 р., мета якого полягає у сприянні промисловому розвитку та прискореній індустріалізації країн, що розвиваються шляхом мобілізації національних і міжнародних ресурсів.До складу ЮНІДО входять 171 держав. Україна є чле­ном цієї організації з 1985 р. Головний орган ЮНІДО - Генеральна конференція.Оперативна діяльність ЮНІДО полягає:

в наданні технічної допомоги країнам, що розвиваються у здійсненні конкретних проектів;

в розробці регіональних довгострокових стратегій розвитку.Допоміжна діяльність ЮНІДО включає збір, узагальненя, публікацію інформації, проведення досліджень, організацію конференцій з питань промислового розвитку.ЮНІДО має "Банк промислової та технологічної інформації"

181. Світова Організація Торгівлі: загальна характеристика та організаційна структура.

Згідно з Преамбулою до Угоди про створення СОТ відно­сини у сфері торгівлі та економічної діяльності повинні бути спрямовані на підвищення рівня життя, забезпечення повної зай­нятості та значне і постійне зростання реального доходу і ефек­тивного попиту, розширення виробництва товарів і послуг та тор­гівлі ними з одночасним забезпеченням оптимального викорис­тання світових ресурсів відповідно до цілей сталого розвитку. Можна вважати, що це і є основною метою діяльності СОТ.Угода складається з преамбули, 16 статей та чотирьох додат­ків. Вона має суто інституційний характер, і її головним завдан­ням є організаційне забезпечення імплементації положень Марракеського пакета документів, виробленого під час Уругвайсько­го раунду багатосторонніх торгівельних переговорів (гл. 6.4.4).             Головними органами СОТ є:-                  Конференція міністрів;              Генеральна рада та-                  Секретаріат.Конференція міністрів - це непостійний орган (працює у вигляді однієї сесії кожні два роки). Вона складається з пред­ставників кожної держави-члена СОТ і наділена повноважен­нями приймати рішення з будь-яких питань, що віднесені до компетенції СОТ згідно з Угодою про її створення. До виключ­ної компетенції Конференції міністрів відноситься прийняття рішень з таких трьох питань:

-                  звільнення від зобов'язань за Угодою про заснування СОТ або будь-якою Угодою системи СОТ;-                  затвердження поправок до Угоди про заснування СОТ чи будь-якої Угоди системи СОТ;-   схвалення угоди про вступ нового члена до СОТ.  З представників кожної держави-члена складається й Ге­неральна рада, проте вона є постійним органом, який здійснює функції Конференції міністрів у перервах між сесіями остан­ньої. До її складу зазвичай входять представники дипломатич­них місій держав-членів СОТ, що акредитовані в Женеві, і збирається Генеральна Рада в міру необхідності. Її виключною компетенцією є затвердження бюджету СОТ, який складається з внесків держав-членів, що є пропорційними їх питомій вазі у міжнародній торгівлі. Особливістю Генеральної Ради є те, що вона, якщо це необ­хідно, виконує функції одразу трьох органів СОТ: власне Гене­ральної Ради як керівного органу СОТ з функціями (за трьома зазначеними вище винятками) самої Конференції міністрів; Орга­ну з вирішення суперечок та Органу з огляду торгової політики. Крім того, Генеральна рада керує діяльністю ще трьох рад:-   Радою з торгівлі товарами;-   Радою з торгівлі послугами та- Радою з торгівельних аспектів прав інтелектуальної влас­ності, що наглядають за дотриманням багатосторонніх угод у відповідних сферах.Генеральній Раді підпорядковані такі Комітети: з торгівлі й розвитку; з бюджету й адміністрації; з обмежень, пов'язаних зі станом платіжного балансу. Вона наглядає також за діяльністю підпорядкованих відповідним галузевим радам комітетів та груп, якими безпосередньо обслуговуються ті чи інші напрями діяль­ності СОТ.  Адміністративно-організаційне забезпечення діяльності СОТ здійснює розташований в Женеві Секретаріат, до складу якого входять більше п'ятисот співробітників. До речі, як Сек­ретаріат, так і Генеральний директор СОТ є спадкоємцями від­повідно Секретаріату та Генерального директора ГАТТЗгідно зі ст. 6 Угоди про заснування СОТ Генеральний ди­ректор призначається Конференцією міністрів, яка приймає пра­вила, що встановлюють повноваження, обов'язки, умови праці та термін перебування на посаді Генерального директора (за­раз він становить три роки). Останній призначає співробітни­ків Секретаріату та визначає їх обов'язки й умови праці відпо­відно до правил, прийнятих Конференцією міністрів. В Угоді підкреслено, що обов'язки Генерального директора та співро­бітників Секретаріату за своїм характером є винятково міжна­родним  Рішення в СОТ приймаються на підставі простої більшос­ті голосів, хоча одночасно має місце постійне намагання досяг­ти консенсусу. Причому саме на підставі консенсусу мають за­тверджуватися поправки до ст. IX Угоди про створення СОТ (в якій йдеться про прийняття рішень), ст. І і II ГАТТ-94, ст. II (п. 1) ГАТС і ст. IV ТРІПС. У всіх інших випадках, якщо консе­нсусу не досягнуто, рішення можуть бути прийняті більшістю голосів. Кваліфікована більшість у три чверті голосів вимага­ється у таких випадках:-                  тлумачення положень Угоди про Створення СОТ;-                  звільнення від зобов'язань за Угодою про створення СОТ або відповідною угодою системи СОТ схвалення поправокКваліфікована більшість у дві третини вимагається у випад­ках затвердження поправок, що не потребують консенсусу або більшості в три чверті, а також схвалення угоди про вступ до СОТ нового члена.При цьому загальна кількість голосів дорівнює кількості дер­жав-членів СОТ, кожна держава має один голос, і тільки ЄС має таку кількість голосів, яка дорівнює кількості його членів.  Приєднання до СОТ нових членів (а щороку членство в цій Організації набувають від трьох до п'яти держав) має місце на узгоджених умовах, у той час як вихід з неї є вільним. Члена­ми СОТ можуть стати не тільки держави, а й будь-яка митна те­риторія або митний союз (саме завдяки цьому положенню ЄС або Гонконг стали членами СОТ).