157. Правовий статус Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України є са-мостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з Законом України “Про міжнародний комер-ційний арбітраж” від 24 лютого 1994 року Положенням про Морську арбітраж-ну комісію при ТПП України і цим Регламентом.

Морська арбітражна комісія вирішує спори, які випливають з договір-них та інших цивільно-правових відносин, що виникають із торгового мореп-лавства незалежно від того, чи є сторонами таких відносин суб’єкти українсько-го та іноземного або лише українського чи тільки іноземного права. Зокрема, Морська арбітражна комісія вирішує спори, що випливають з відносин:

1) щодо фрахтування суден, морського перевезення вантажів, а також пере-везення вантажів у змішаному плаванні (ріка—море);

2) щодо морського буксирування суден та інших плавучих засобів;

3) щодо морського страхування і перестрахування;

4) пов’язаних з купівлею-продажем, заставою та ремонтом морських суден та інших плавучих засобів;

5) з лоцманської та льодової проводки, агентського та іншого обслуговуван-ня морських суден, а також суден внутрішнього плавання, оскільки відповідні операції пов’язані з плаванням таких суден морськими шляхами;

6) пов’язаних з використанням суден для здійснення наукових досліджень, видобування корисних копалин, гідротехнічних та інших робіт;

7) щодо рятування морських суден або морським судном судна внутріш-нього плавання, а також щодо рятування в морських водах судном внутрішньо-го плавання іншого судна внутрішнього плавання;

8) пов’язаних з підніманням затонулих у морі суден та іншого майна;

9) пов’язаних із зіткненням морських суден, морського судна і судна внут-рішнього плавання, суден внутрішнього плавання у морських водах, а також із заподіянням судном пошкоджень портовим спорудам, засобам навігаційної об-становки та іншим об’єктам;

10) зв’язаних із заподіянням пошкоджень рибальським сітям і іншим зна-ряддям ловлення, а також з іншим заподіянням шкоди під час здійснення морсь-кого рибного промислу.

158. Правові та інституційні механізми міжнародного співробітництва держав у галузі сільського господарства.

Практично держави всіх континентів тією чи іншою мірою вступають у міжнародні економічні відносини, пов’язані із обміном продукцією сільського господарства. Сприяння розвитку цих відносин, удосконаленню їх міжнародно-правового регулювання — зав­дання ряду міжнародних економічних організацій. Так, практично всі регіональні економічні комісії Економічної і соціальної ради ООН через свої відповідні структурні підрозділи займаються питаннями організації міжнародного співробітництва в галузі сільського господарства. Ці функції, наприклад, в Економічній комісії для Європи покладені на її Комітет з питань сільського господарства.

Однією з міжнародних, міжурядових спеціалізованих організацій ООН, яка відає питаннями міжнародного співробітництва у галузі сільського господарства, є Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО). Вона створена у 1945 р. До складу ФАО нині входить понад 174 країни світу й одна міжнародна організація — Європейський Союз. Відповідно до свого Статуту основними її цілями є: підвищення продуктивності сільського господарства і покращення умов життя сільського населення; поліпшення харчування і підвищення життєвого рівня населення; вивчення світового продовольчого становища і кон’юн­ктури на світовому ринку важливих продовольчих товарів; розроблення для країн-учасниць рекомендацій у галузі виробництва і збуту різних видів сільськогосподарської продукції; надання технічної допомоги країнам-членам, сприяння науковим дослідженням у галузі сільського господарства; визначення політики щодо міжурядових угод з окремих сільськогосподарських товарів.

Всесвітня продовольча Рада (ВПР), була створена у грудні 1974 р. Вона є вищим органом ООН з проблем продовольства та інших суміжних питань.

До інших міжнародних конференцій з актуальних проблем, проведених цією організацією, належать Всесвітня конференція з аграр­ної реформи і розвитку сільських районів (1979 р.), Всесвітня конференція з розвитку і раціонального використання рибних ресурсів (1974 р.), Міжнародна конференція з питань харчування (1994 р.) та ін. ВПР розглядає важливі проблеми, пов’язані з продовольством у світі, і розробляє певні рекомендації. У процесі своєї діяльності вона тісно співробітничає з Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН, Міжнародним фондом сільськогосподарського розвитку та іншими організаціями системи ООН.

Відчутну роль в організації міжнародного співробітництва з метою збільшення виробництва продуктів харчування та вирішення інших питань відіграє Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (ІФАД) — міжнародна спеціалізована установа ООН, створена у 1976 р. Основною метою фонду є мобіліза­ція коштів для збільшення виробництва і поліпшення хар­чування груп населення з низькими доходами. Як відомо, 20 % населення Африки, Азії і Латинської Америки страждають від голоду.

Відповідні функції щодо міжнародного сільськогосподарського співробітництва виконують Міжнародна асоціація з контролю якості насіння, Міжафриканське бюро з ґрунтів і економіки сільського господарства, Міжнародна комісія з перероблення сільськогосподарських продуктів, Міжнародне бюро з виноградарства і виновиробництва, Міжнародний комітет з чаю та деякі інші.Основним засобом правового регулювання міжнародного співробітництва у галузі сільського господарства є двосторонні договори (угоди).