117. Підгалузі меп: система, види, характеристика.

Складність об'єкта регулювання міжнародного економічного права полягає в тому, що він охоплює різноманітні, що розрізняються за своїм змістом види відносин, що стосуються різних аспектів господарських зв'язків. До них відносяться торгові, транспортні, митні, фінансові, інвестиційні та інші відносини. Кожні з них мають своє специфічне предметний зміст, що породжує необхідність спеціального правового регулювання, у результаті чого сформувалися підгалузі міжнародного економічного права: міжнародне торгове право, міжнародне транспортне право, міжнародне митне право, міжнародне фінансове право, міжнародне інвестиційне право, міжнародне технологічне право. Кожна підгалузь являє собою систему міжнародно-правових норм, що регулюють міждержавне співробітництво в конкретній сфері економічних відносин. Всі вони об'єднуються в єдину галузь міжнародного права - міжнародне економічне право - загальним об'єктом регулювання, спільними цілями і принципами. Крім того, цілий ряд інститутів міжнародного економічного права є елементами інших галузей міжнародного права: права міжнародних організацій, права договорів, права мирного вирішення спорів.

118. Поняття і види міжнародних торговельних договорів.

Торгов дог - регулюють торговельно-економічні відносини між країнами. М.Торг договори, договори про торгівлю та мореплавство, торговельні угоди створюють договірно-правову базу торгов-ек-х відносин між країнами, встановлюють принципи взаємовідн-н, визначають їх правовий режим, сферу застосува (регулюв митного обкладання, застосува нетарифн обмеж,розвиток трансп-х зв'язків, торгове та пов'язаної з нею діяльності), надають право створювати торговельні предст-ва на території один одного. МТД є найбільш типовою та найпошир формою регулюв зв’язків між суб’єктами МЕВ в галузі торгівлі. Це зумовлюється тим, що вони є засобом регулюв, який може найкращим чином забезпеч досягн поставлених сторонами ек цілей і водночас гарантувати дотрим принципу поваги суверенітету та невтруч однієї держави у внутр справи іншої.Міжн торг дог- угода між двома або кількома д-вами в якій визнач-ся їхні взаємні права та обов-ки в галузі торгівлі. На їх підставі устан-ся або прип-ся відпов-ні МЕВ між д-вами в сфері торгівлі. У міжн торг угодах визнач п-пи і створ правова база для торг відносин. Торг угоди укл-ся на 2- і багатостор основі. Напр. ГАТТ(47р.), Угода про регулюв взаємов-н держав СНД в галузі торгово-ек співр-ва,92 р. Значну роль у розвитку міжнарторгов відносин мають полож Конвенції 00Н про договори міжнар купівлі-продажу (1980 р., Відень). Види торг угод: -Дог-ри про торгівлю і мореплавство - улад від імені д-в на 5 і більше років і закр-ють основн умови зд-ння міжн торг відносин. -Угоди про торг відносини укл між урядами країн, які дом-ться про встан-ня міжн торг відносин на осн дог-ру про торгівлю і мореплавство. Вони розвивають і конкретизують положення цього дог-ру, визнач-чи обов-ки сторін. -Угоди в галузі морського судноплавства підпис-ся на осн торг угод в них рег-ся двостор відносини у галузі судноплавства, полегш доступу до портів д-ви-партнера. Розв ділових відносин. - Угоди про тов-обіг і платежі визнач асортимент товарів строки та умови поставки, пор-к розрах-ків. - Клірингові угоди передбач пор-к розрах-в через залік зустрічних вимог. - Торг конвенції визнач зміст відносин між д-вами з вузьких спец питань. - Протоколи – угоди з б-я конкр питання в галузі зовн торг.