- •Предмет і завдання ієєд
- •Основні принципи та критерії «періодизація» економіки та економічної думки.
- •Особливості госп-ва первісної доби та його періодизація
- •Особливості розвитку економіки рабовласницького суспільства та причини його занепаду та загибелі.
- •Господарство Стародавнього Сходу та пам’ятки економічної думки(єгипет, Месоп,Інд,Кит)
- •Особливості господарського розвитку античного світу. Давня Греція та Рим.
- •Економічні погляди Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- •Феодальна система господарства та її особливості.
- •10. Зародження та відновлення середньовічних міст. Особливості господарювання цехових ремесел.
- •11. Розвиток торгівлі в середні віки та особливості західноєвропейської внутрішньої і зовнішньої торгівлі.
- •12. Зародження фінансової та банківської справи. Виникнення перших товарних фондових бірж.
- •13. Причини виникнення меркантилізму. Загальна характеристика раннього меркантилізму.
- •14. Зрілий меркантилізм та його торії. Представники меркантилізму та їх економічні погляди.
- •15.Переваги та недоліки вчення меркантилізму.
- •16. Економічні причини та наслідки великих географічних відкриттів.
- •17. Джерела,методи та результати пнк
- •23. Фізіократи, суть іх поглядів…
- •24. Формування класичної економічної теорії Смітом
- •25. Промислова революція як матеріальна основа формування господарства майбутнього індустріального суспільства
- •26. Особливості промислового перевороту в країнах Західної Європи та сша.
- •27.Екон вченя д.Рікардо ..
- •28. Англійська класична політична економія в працях т. Мальтуса
- •29.Ек теорія Фр.Ж.Б.Сей
- •30. Зародження системи національної екон теорії в Німеччині. Екон погляди ф. Ліста.
- •32. Історичні умови зародження і початок формування марксистської політекономії, основні проблеми «Капіталу».
- •Наслідки реформи
- •34.Суспільно-економічна думка в дореформений період. Критика Кріпосницької системи в првцях я.Козельського, в.Карабіна, д.Журавського.
- •35. Початок промислового перевороту в Україні: передумови , етапи здійснення і наслідки
- •36. Монополістичні тенденції в економіці України на рубежі XIX-XX ст.
- •38.Столипынська аграрна реформа
- •39. Ек погляді Туган бар
- •40. Теорія економычної конюктури є. Слуцького
- •42. Маржиналістська революція та її сутнісь. Австрійська школа граничної корисності (к.Менгер,є. Бем-Бавек).
- •44. Нова історична школа у німеччині
- •45. .Причини швидкого екон розвитку сша в кін хіх ст. Особливості амер школи маржиналізму.
- •50. Економічні причини та наслідки першої світової війни суть і мета плану дауеса
- •52. Зародження інституціональної теорії в сша. Т.Веблен, Дж.Коммонс, в .Мітчелл.
- •53. Політика воєнного комунізму та нова економічна політика : особливості, наслідки та значення.
- •54.Індустріалізація в Україні
- •55. Велика депресія 1929-1933 у сша новий курс
- •57. Неокейнсіанські теорії економічного зростання р Харрод о Домар
- •58. Економічні наслідки Другої світової війни. План Маршала як програма ринкового відновлення економіки Європи
- •60. Сутність теорії неолібералізму в. Ойкена, а. Мюллера-Армака, о. Рюстов.
- •61. Особливості французької школи неолібералізму м Алле ж Рюеф
- •62. Провідні школи неолібералізму лондонська, фрейбурзька, паризька, чиказька школи
- •63. Основні тенденції розвитку економіки сша після другої світової війни та ек погл Хайека
- •64. Економіка Сша після другої світової війни та теорія монетаризму Фішера та Фрідмена
- •65. Економічні реформи Рейгана Тетчер теорії пропозиції
- •66. Господарство України після іі Світової війни джерела відбудови
- •67.Економічні пенретворення в період хрущовської відлиги. Соц-ек пол. ..
- •68. Спроби запровадження економічних важелів у радянську економіку. Госп реф. 1965 прч і насл.
25. Промислова революція як матеріальна основа формування господарства майбутнього індустріального суспільства
У Західній Європі перехід від аграрного до індустріального суспільства відбувся внаслідок промислової революції, що почалася в 18 ст. у Великобританії. Основною технологією, яка спричинила такі зміни була парова машина, що дозволила організувати масове виробництво. Промисло́ва револю́ція або промисловий переворот — перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва. Важливою складовою промислової революції було впровадження у виробництво транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю людей; створення самостійної машинобудівної галузі. Промислова революція була одним з найважливіших явищ в історії людства, що дозволили ряду країн вступити в смугу стрімкого розвитку продуктивних сил і назавжди покінчити з економічною відсталістю. Промислова революція знаменувала перехід від переважання аграрного господарства з його постійною загрозою неврожаїв та голоду до нового етапу в розвитку економіки і нового матеріального рівня життя. Промисловий переворот був сукупністю економічних, соціальних і політичних змін, що ознаменували перетворення машин в основний засіб виробництва.
Перетворення провідних країн Європи в гігантські фабрики викликало значні зміни в розселенні населення, в його складі. Виникали великі міста, з'являлися нові класи і соціальні групи, відбулися серйозні зміни в політичному устрої, а потім і в духовному житті суспільства.
Зміни, зумовлені промисловою революцією важко переоцінити. Принципово змінилася не тільки техніка, але й технологія виробництва. З'явилися нові галузі промисловості. Почалося широке використання електроенергії, а в якості енергоносіїв — нафти і газу. Створена технічна база дозволила активізувати науковий пошук і забезпечила швидке впровадження наукових відкриттів. Зростання важкої промисловості вело до витіснення порівняно дрібних підприємств. Централізація і концентрація виробництва призвели до виділення в ряді галузей підприємств-лідерів і виявили тенденцію до угод з питань виробництва і збуту між найбільшими фірмами. У ХХ ст. монополії перетворилися на невід'ємну рису індустріального суспільства.
26. Особливості промислового перевороту в країнах Західної Європи та сша.
Промисло́ва револю́ція або промисловий переворот — перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва. Важливою складовою промислової революції було впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю людей; створення самостійної машинобудівної галузі.
Англія
В англійській металургії технічне переоснащення почалося в середині XVIIIст. було побудовано багато домен па коксі. Застосування пудлінгування забезпечило кількісну і якісну першість англійського металу в XIXст. Виплавляння чавуну зросло.
Важливим показником успіхів промислового перевороту було поширення парових машин.У перші десятиліття XIXст. з'явилися машинобудівні заводи з виготовлення обладнання для текстильних, паровозобудівних підприємств. Істотною ознакою машинобудування став випуск засобів виробництва.
Франція
Головною особливістю промислового перевороту у Франції був його порівняно затяжний характер. Почався він пізніше, ніж у Великобританії.
Промислове виробництво зросло в 1,5 раза, виплавляння чавуну, видобуток залізної руди та вугілля — в 2, продукція металообробної промисловості, суконної — в 4 рази.
Зростали темпи механізації текстильної промисловості. Зріс обсяг металургійного виробництва. У 30-х роках фабрична промисловість поширилася у суконному, дзеркальному, керамічному, хімічному виробництвах, поліграфії. Почали виробляти цемент, свічки, світильний газ, залізні ліжка, металевий посуд.
Німеччина
Промисловий переворот у Німеччині почався з великим запізненням — у 30-х роках XIXст. Повільність економічного розвитку пояснювалася політичною роздробленістю німецьких земель, напуванням феодальної системи землеволодіння, що стримувало формування вільної робочої сили, збереженням цехової системи..істотні зміни відбувалися в легкій промисловості: бавовняній і шовковій Значних успіхів досягла гірнича промисловість.
США
Промисловий переворот у США відбувався за рахунок європейської робочої сили, інтелекту і капіталів.В американській промисловості з великим успіхом застосовувалися власні оригінальні винаходи .Проте найбільших успіхів США досягли у будівництві залізниць та використанні паровозів.
