40. Теорія економычної конюктури є. Слуцького

Дослідженнями економічних коливань відзначився економіст-математик Є.Є.Слуцький, який році переїхавш до Москви працював в Інституті кон'юнктури з фундатором теорії довгих хвиль М.Д.Кондратьєвим. Коли інститут розпустили, а його науковців почали переслідувати, йому довелося займатися винятково математикою. В інституті Слуцький здійснював математичне забезпечення теорії "довгих хвиль". У праці він пояснював причину хвилеподібності економічного розвитку математичними методами, зробивши висновок про те, що будь-яка вібрація має безсумнівний характер випадкової функції. Оскільки в одному кінці шкали з'являються випадкові функції одного типу, на другому кінці - другого типу, то, очевидно, повинні існувати можливі градації між двома крайностями. Таким чином, на думку Слуцького, здатність складних випадкових рядів приймати вигляд періодичних або майже періодичних функцій можна вважати практично доведеною.

42. Маржиналістська революція та її сутнісь. Австрійська школа граничної корисності (к.Менгер,є. Бем-Бавек).

маржиналізм досить швидко набув широкого визнання у світовій науці, хоча і не був позбавлений певної однобічності. Основна його ідея — дослідження граничних економічних величин як взаємозв'язаних явищ економічної системи на різних рівнях — фірми, галузі, національної економіки. Такий підхід уможливив застосування нових методів аналізу, які дали змогу визначити граничні величини для характеристики змін, що відбуваються в економічному житті. Виникнення теорії граничних величин було визнано «маржинальною революцією» в економічній науці.

Засновник цієї школи і незаперечний її лідер К. Менгер у працях розвинув. ідею попередників маржиналізму про «граничну корисність» у головну теорію суб'єктивно-психологічної школи. Це і вчення про предмет політичної економії, її методологічні основи, метод дослідження економічних процесів, аналіз вартості товару і факторів, що впливають на її формування, та ін. Менгер: Потреба- намагання задовільнити певне бажання.Корисність- здатність речі задовольнити потребу. Вартість товару народжується з його використання у споживанні , а не з того , скільки було витрачено на його вир-во. Є.Бем-Баверк дав доповнений варіант нової теорії. Основою цінності у Бем-Баверка є корисність блага. Він розрізняв два види корисності: просту (абстрактну) і кваліфіковану (конкретну). Бем-Баверк визначає що цінність речі вимірюється величиною граничної корисності, під котрою розуміють мінімальну корисність, що її отримує від даного виду матеріального блага людина. За Бем-Баверком, праця — це «благо майбутнього», бо вона створює продукт тільки через певний час, а внаслідок цього робітник стає власником «майбутнього часу». Бем-Баверк запропонував теорію, згідно з якою капітал або засоби виробництва є результатом обхідних (непрямих) методів у виробництві, які неминуче стають причиною того, що споживання переноситься на майбутнє.

44. Нова історична школа у німеччині

В 70-х роках ХІХ ст.у Німеччині утворилась нова історична школа, ядро якої створили: Г. Шмоллер (1838-1917) і Л. Брентано (1844-1931). Нова іст. Шк. спиралася на традиції старої історичної школи. НІШ за своїм характером не була однорідною. В ній намітились дві течії: консервативна і буржуазно-ліберальна. Основоположником НІШ став Г.Шмоллер, який очолив консервативний напрям. Ш. був виразником інтересів великої буржуазії та землевласників, гарячим прибічником прусської монархії. Своє першочергове завдання він бачив у боротьбі з марксизмом. Він намагався вилучити з ПЕ соціальні проблеми і підмінити їх історією народного господарства. Одним з провідних ідеологів буржуазно-ліберального крила НІШ був Л.Брентано. Основна праця: “Класична ПЕ”. Надавав визначальну роль в економіці правовому і етичному факторам, обміну,а не виробництву, стояв на позиціях мінової концепції. Б. намагався вгамувати прагнення революційних вистурів робітників. Пропагував ідеї “соціального миру”, посилаючись на досвід англійських тред-юніонів. Значний внесок в економічну науку зробив К. Бюхер (1877-1930) – автор відомої книги “Піднесення національної економіки”(1893). У цій праці він досліджує доекономічні стадії індустріальної еволюції .Б. досліджує новітні форми капіталу, вважає, що нові форми капіталу однаковою мірою чинять домінуючий на всі верстви суспільства. В.Зомбарт (1863-1941). Основна праця - “Сучасний капіталізм”. Висунув і обгрунтував концепцію соціального плюралізму. Стверджував, що сусп-во у розвитку прямує не до соціалізму, а до більш складної екон. системи. З. всі суспільні явища розглядає з ідеалістичних позицій. Він оголошує вартість функцією, яка існує тільки у свідомості людини, а в реальному житті ніде не проявляється. Додаткова вартість для нього – тільки “теоретичний символ”.