4. Провести дискусію на запропоновану тему.

Завдання 1. Як запобігти конфліктній ситуації, що може виникнути під час дискусії?

Завдання 2. Провести дискусію «Життя – найвища цінність» (методом протилежностей). Обрати ведучого.

Методичні рекомендації:

1. Підготуватися до дискусії, опрацювати статистичні дані, афоризми, твори світової та української літератури.

2. Обрати ведучим авторитетного члена студентського колективу (якщо такого у групі немає, дискусію може провести викладач).

3. До розгляду визначити гострі питання, які стосуються теми: «Вбивства», «Смертна кара», «Самогубства», «Аборт – вбивство до народження», «Еутаназія».

4. Слідкувати за психологічною атмосферою, не допускати виникнення конфліктів.

5. Афоризми на допомогу: «Вартість життя постійно зростає, але попит на нього падає», «Найлегше в житті померти, найважче - жити», «Життя – це останній шанс, подарований нам долею, щоб стати людиною».

Контрольні запитання:

1. Що таке дискусія ?

2. Чому під час дискусії не можна допускати категоричних заперечень думок студентів?

3. Як подолати страх перед аудиторією?

4. Як керувати голосом та емоціями?

Після виконання практичної роботи студент повинен

Знати	Вміти
Історію виникнення дискусій, визначення поняття «дискусія», види дискусій та їх особливості.	Правильно готуватися до дискусії, запобігати конфліктів під час дискусії, переконувати у своїй правоті опонента.

Захист роботи

Виставити оцінки за проведену дискусію.

Завдання для самостійної роботи

Проаналізувати проведену дискусію, визначивши позитивні і негативні сторони.

практичне заняття №3

Тема заняття: Багатозначні слова і контекст. Пароніми у професійному мовленні. Синонімічний вибір слова.

Тривалість заняття: 2 години

Мета:

• поглибити знання студентів про групи слів за лексичним значенням, ознайомити з правилами їх вживання у діловому мовленні;

• розвивати писемне мовлення, уважність, наполегливість;

• виховувати розуміння краси української мови.

Обладнання і матеріали: схема «Групи слів за лексичним значенням», підручники.

Зміст і послідовність виконання завдань:

1. Розглянути таблицю «Групи слів за лексичним значенням».

Групи слів за лексичним значенням

Критерії групування	Групи слів	Приклади
За значенням	• Однозначні	буклет
	• Багатозначні	широкий (коридор), широке (щастя)
	• Подібні (синоніми)	башта— вежа
	• Протилежні (антоніми)	високий, низький
За звучанням та написанням	• Омоніми	ліра (музичний
		інструмент), ліра (грошова одиниця)
За віднесеністю до стилю мовлення	• Стилістично нейтральні	яблуня
	• Стилістично забарвлені:
	- книжні (у т.ч. терміни,	теплотворення,
	професіоналізми),	транслятор
	- розмовні	тенькати
За емоційним	• Нейтральні	зошит
забарвленням	• Емоційні	величний
За сферою вживання	• Літературні	стежка
	• Діалектизми	плай (стежка в горах)
	• Знижені: - жаргонізми, - вульгаризми тощо	кльовий (хороший)
За активністю вживання	• Активна лексика • Пасивна лексика:	верба
	- неологізми,	провайдер, лінк
	- застарілі слова (архаїзми, історизми)	кошовий, гудець
За походженням	• Успадковані:
	-сшльноіндоєвропеиські,	вода
	- спільнослов'янські,	дума
	- спільносхіднослов'янські,	урожай
	- власне українські	віхола
	• Іншомовного походження	театр

2. Скласти схему «Групи слів за лексичним значенням».

3. Опрацювати та навести приклади різновидів омонімів, синонімів.

Завдання 1. Прочитайте й перекажіть. Запишіть у стовпчик риси схо­жості предметів, на основі яких можуть розвинутися нові значення слів (за формою, розміром тощо).

Переважна більшість слів української мови є багатознач­ними. Наприклад, лексема сідати означає займати місце; приступати до роботи, що виконується; бути ув'язненим; мешкати; приземлятися; спускатися за лінію обрію; обме­жити себе чимось у харчуванні (сісти на дієту). Слова, які виражають кілька значень, називаються багатозначними, або полісемантичними (від грецьк. poly — багато і sema — знак).

Багатозначність у слові розвивається поступово у процесі розвитку мови. Наприклад, у слова морж раніше було одне значення в словнику: морж — водяний ластоногий ссавець із вусатою мордою, великими іклами та короткою шерстю; а в 60-х роках XX століття розвинулося переносне значення: морж — людина, яка любить купатися в крижаній воді.

Слова, які не мають переносних (вторинних) значень, на­зиваються однозначними.

Завдання 2. Прочитайте та запам’ятайте.

Омоніми (від грецьк. homos — однаковий і опута — ім'я) — це слова, які однаково звучать, але мають різне зна­чення. Розрізняють лексичні омоніми абсолютні (або повні) та неповні. Повні омоніми бувають в межах однієї частини мови. Звуковий склад абсолютних (повних) омонімів збігається в усіх граматичних формах. Напри­клад: деркач — невеликий перелітний птах і деркач — стер­тий віник; деркача, (з) деркачем. Неповні омоніми — це слова, що збігаються звучанням не в усіх граматичних фор­мах. Неповні лексичні омоніми називають омоформами. Наприклад: кілька (імен.) — маленька рибка і кілька (числівн.) — неозначена кількість предметів; синів (імен.) — родовий відмінок множини іменника син і синів (дієсл.) — форма минулого часу чоловічого роду дієслова синіти.

Омографи — це орфографічний тип омонімів, — слова, однакові за написанням, але різні за звучанням (мають різний наголос) і значенням. Наприклад: води — род. відм. одн. іменника вода і води — наз. відм. мн. іменника вода; сурма — духовий музичний інструмент і сурма — сріблясто-білий крихкий метал.

Омофони — слова, що збігаються своїм звуковим скла­дом, але різні за значенням і написанням. Наприклад: сон це (щось сниться) і сонце (світить).

Увага! Відрізняйте омоніми від багатознач­них слів. Між значеннями багатозначного слова існують зв'язки, вони об'єднані спільним поняттям, схожою озна­кою чи подібною функцією. Наприклад: ручка (дитини) — ручка (для письма) —ручка (дверей); корінь (дуба) — корінь (слова). Коли ж окремі значення різко відділяються від основного змісту слова і втрачають з ним зв'язок, то це омоніми. Наприклад: ласка (пестощі) і ласка (звірок), пра­вий (бік) і правий (невинний).

Завдання 3. Прочитайте та перекажіть.

Синоніми (від грецьк. synonymos — однойменний) — це слова, які мають близьке або тотожне значення, але різні за звучанням. Наприклад: говорити — балакати — базіка­ти — цвенькати. Сукупність синонімів мови називається синонімією. Наприклад: ліс, бір, діброва, пуща — іменникові синоніми; сміливий, хоробрий, відважний — прикмет­никові; іти, крокувати, плестися — дієслівні; раптово, несподівано — прислівникові; біля, коло, край — приймен­никові; а, але, та, проте, однак — сполучникові тощо.

Синоніми об'єднуються у синонімічні ряди, або г н і з-д а, центром яких є основне, стрижневе слово, що є носієм загального значення і стилістично нейтральне: гарний — красивий — чудовий — чарівний — гожий — вродливий.

Розрізняються лексичні і контекстуальні сино­німи. Лексичні — це такі синоніми, які належать до однієї частини мови і мають певний відтінок у значенні. Наприклад: постихати і квапитися мають однакове значення — «намага­тися якнайшвидше зробити що-небудь», а синонім до них ха­патися має ще додатковий відтінок «жадібно братися до робо­ти»: Гнат метнувся помагати їй, він так хапався до всього, що мало не побив образів (М. Коцюбинський). Серед лексичних виділяють: 1) абсолютні синоніми, наприклад: азбука — алфавіт, буква — літера; 2)стилістичні синоніми — слова, однакові за значенням, але різні за стилістичними відтінками, тобто такі, що неоднаково використовуються у різних стилях мови. Вони мають у своєму значенні вказівку на позитивну або негативну оцінку предмета, явища, ознаки, дії тощо. Наприклад: гордовитий — чванливий — чваньку­ватий — бундючний; 3) семантичні синоніми, які ще називають понятійними, позначаючи один і той же предмет, відрізняються певними елементами своїх значень, що зумов­лено різною мотивацією цих назв (різна кількість, якість, інтенсивність ознаки). Наприклад: хуртовина — завірюха — заметіль — хуга. Семантичні синоніми не мають емоційного забарвлення; 4)семантико-стилістичні синоніми відрізняються один від одного як значенням, так і експре­сивним забарвленням. Наприклад: пити — хлистати.

Контекстуальні синоніми — це такі слова або сполучен­ня слів, які лише в контексті мають близьке значення, а поза контекстом вони не мають загального спільного значення. Наприклад: Гуде вогонь... І спить в печі веселий сатана (Л. Костенко). Контекстуальні синоніми творяться в процесі індивідуального мовлення і широко використову­ються в художньому й публіцистичному стилях.

Завдання 4. Усно опишіть своє кар’єрне зростання, використовуючи омоніми, пароніми, синоніми та омоніми.

Завдання 5. Визначте, як називаються такі пари слів. Складіть з ними словосполучення або речення:

Завдання – задача

Виборний – виборчий

Керівництво – керування

Карта – картка

Власна – власниця

Свідчення – свідоцтво

Кошти – кошторис

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 6. Прочитайте. Випишіть синоніми. З'ясуйте, якими частина­ми мови вони є, якими відтінками значень різняться.

1. Не один ти стрічала погрозний погром, знаєш тупіт, і стукіт, і грюкіт Батиїв, — та з пожару щораз лазуровим вінком виникав твій співучий, могучий твій Київ. 2. Дуби ростуть поволі, неквапливо. 3. Буває так: ще темна ніч надворі; ще сон колише землю, як маля, німує небо, і мовчить земля, зірок не видно в тиші непрозорій, — і враз прокинешся. 4. Сталь об сталь нечутно дзвонить, сталь поблискує і гасне... Знову стали діти школярами, і синиця дзвонить школярам. 5. Минають, зникають літа, всі літа ідуть до одного, та радісна серцю мета, нова моя, нова дорого (3 те. М. Рильського).

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 7. Слова погрупуйте в синонімічні ряди. Знайдіть спільне, що об'єднує їх у синонімічне гніздо, і відмінне, що відрізняє слова одне від одного.

Сміливий, відвертий, близький, швидкий, нерішучий, пря­мий, моторний, горіти, дерзати, сум, чудовий, спритний, рішучий, гарний, проворний, лякливий, відважний, розкішний, журба, дружній, червоний, ретельність, пурпурний, сумлін­ність, печаль, завзятість, малиновий, старанність, горе.

Методичні рекомендації:

1. Підготуватися до заняття, уважно опрацювати теоретичний матеріал.

2. Записати у зошит винятки із правил.

Контрольні запитання:

1. Які групи слів називаються омонімами?

2. Назвіть та охарактеризуйте різновиди омонімів.

3. Чим один від одного можуть відрізнитися пароніми?

4. Охарактеризуйте правила використання мовного потенціалу у діловому мовленні.

5. Назвіть відмінності між омонімами та багатозначними словами.

Після виконання практичної роботи студент повинен

Знати	Вміти
Групи слів за лексичним значенням, види синонімів, омонімів, їх визначення та особливості вживання у діловому мовленні.	Визначати та використовувати омоніми, синоніми, пароніми та омоніми в усному та писемному мовленні, розрізняти їх різновиди.

практичне заняття №4

Тема заняття: Особливості перекладу текстів українською мовою. Комп’ютерний переклад тексту.

Тривалість заняття: 2 години

Мета заняття:

• навчити студентів здійснювати синхронний та комп’ютерний переклад текстів;

• розвивати практичні навички перекладу текстів українською мовою; вдосконалювати навички роботи із словником;

• виховувати почуття прекрасного.

Обладнання і матеріали: тести російською мовою, встановлені комп’ютерні програми перекладу