Ф орми дієслова

неозначена (інфінітив):	особові форми:	особливі форми:
		дієприкметники:	дієприслівник:	форми на - но - то
прочитати	пишу (я – І ос. одн.)	написаний	пишучи
малювати	пишемо (ми – І ос. мн.)	прочитаний	читаючи
сміятися	пишеш (ти – ІІ ос. одн.)	читаючий	написавши
звертатися	пишете (ви – ІІ ос. мн.)		прочитавши	написано
	пише (він, вона, воно – ІІІ ос. одн.)			розбито
	пишуть (вони – ІІІ ос. мн.)

2. Виконайте завдання 1.

3. Прочитати пам’ятку «Граматичні категорії дієслів».

1. Перехідність та неперехідність.

Перехідні дієслова означають таку дію, що переходить на інший предмет. Вони сполучаються з іменником (займенником) у формі знахідного відмінка без прийменника (читаю листи, насаджу садочок) або з іменником у родовому відмінку без прийменника (приніс води, купив борошна).

Неперехідні дієслова означають дію, яка на інший предмет не переходить: Наша дума, наша пісня не вмре, не загине.

Деякі слова, залежно від контексту, бувають то перехідними, то неперехідними: малює картину, вишиває рушник, співає пісню (перехідні); Олег малює і пише, а Ганна вишиває і співає (неперехідні)

2. Вид дієслова: доконаний і недоконаний.

Дієслова доконаного виду означають завершену дію і відповідають на запитання: що зробити? що зробив? що зроблю? (поїхали, поїхав, поїду)

Дієслова недоконаного виду означають незавршену дію і відповідають на питання що робити? що робив? що буду робити? (мити, мив, мию, митиму, буду мити).

3. Способи дієслів: дійсний, умовний, наказовий.

Дійсний – означає реальну дію, що відбулася, відбувається чи відбудеться (подумав, думаю, подумаємо)

Умовний – означає дію бажану або можливу за певних умов (хотіла б, зробив би, знав би).

Наказовий – виражає спонукання до дії через наказ, прохання, побажання, заклик, пораду (прийми, напиши, скажи, станьмо).

4. Часи дієслів: теперішній, минулий, майбутній. (Визначається для дієслів дійсного способу).

Теперішній – означає дію, яка відбувається постійно або в момент мовлення (росте, горять, їде, пишу).

Минулий – означає дію, що відбувалася до моменту мовлення (пішов, збудував, доїхали, сказала).

Майбутній – означає дію, яка відбудеться після мовлення про неї. Має три форми:

• просту доконаного виду (посаджу, зберу, напишу);

• просту недоконаного виду (садитиму, збиратиму, писатиму);

• складену недоконаного виду (буду садити, буду збирати, буду писати)

5. Дієвідміна.

До І дієвідміни належать дієслова, які у 3-ій особі множини мають закінчення - уть, - ють, (ріжуть, думають, переживають)

До ІІ дієвідміни належать дієслова, які у 3-ій особі множини мають закінчення - ать, -ять (кричать, горять, варять).

4. Ознайомтесь із таблицею «Відмінювання дієслів». Простежте, які закінчення мають дієслова І та ІІ дієвідмін.

І дієвідміна

Особа	Однина		Множина
І	пиш-у	малю-ю	пиш-емо	малю-ємо
ІІ	пиш-еш	малю-єш	пиш-ете	малю-єте
ІІІ	пиш-е	малю-є	пиш-уть	малю-ють
ІІ дієвідміна
І	ходж-у	сто-ю	ход-имо	сто-їмо
ІІ	ход-иш	сто-їш	ход-ите	сто-їте
ІІІ	ход-ить	сто-їть	ход-ять	сто-ять
Архаїчна дієвідміна
І	дам	їм	дамо	їмо
ІІ	даси	їси	дасте	їсте
ІІІ	дасть	їсть	дадуть	їдять