Працювати в парах або в малих групах усно.
Виконати завдання 1-3.
Опрацювати пам’ятку «Використання граматичних форм іменників, прикметників, займенників у професійному мовленні». Пам’ятка
І. Використання форм іменників
1. Іменники, що позначають професії, посади чи звання вживаються переважно у чоловічому роді, наприклад:
викладач хімії,
касир заводу,
бригадир цеху,
працівник фірми.
Слова (прикметник, дієслово), залежні від найменування посади чи звання, узгоджуються із цим найменуванням лише у чоловічому роді: бухгалтер фірми виявив, старший інспектор комісії, висококваліфікований кухар ресторану переміг…
Форми жіночого роду набувають лише залежні займенники, прикметники та дієслова, узгоджуючись з іменем, прізвищем, посадою: завідувач кафедри української мови доцент Крець Тетяна Василівна зазначила, що…
Лише жіночий рід мають такі слова: друкарка, покоївка, праля, швачка (швець – шиє взуття).
Уникати двозначності та багатозначності іменників без додаткового пояснення
неправильно правильно
На сходах стояв дипломат. На сходах стояв невеликий металевий дипломат.
На сходах стояв сивий дипломат.
Голова Костюк О.П. зауважила… Голова зборів Костюк О.П. зауважила…
Вживати форму кличного відмінка тільки у звертанні до осіб: колего, професоре, Ігоре, Ольго, Бондаре, Шевченку.
У документах замість збірних іменників слід використовувати форму множини:
студентство – студенти,
селянство – селяни,
професура – професори,
птаство – птахи,
робітництво – робітники.
Незмінними в українській мові є прізвища:
а) жіночі прізвища українського походження на о та приголосний: Кухаренко, Перетятько, Марчук, Коваль. Рак.
б) Прізвища іншомовного походження, що закінчуються на голосний: Даду, Дефо, Руссо. Барі;
в) Жіночі та чоловічі прізвища на – их, -ово Коменських, Бєлих, Черних, Дурново.
6. Іменники, що позначають речовинність, у документах можуть вживатися у множині, коли позначають групу товарів: рослинні олії, мінеральні добрива, мінеральні солі, якісні мастила.
7. Чоловічі імена по батькові утворюються за допомогою суфіксів - ович
(-йович):
Василь – Васильович, Петро – Петрович, Олег – Олегович, Андрій – Андрійович, Валерій – Валерійович.
Жіночі імена по батькові утворюються за допомогою суфіксів -івн (а)
(-ївн(а)):
Іван – Іванівна, Ігор – Ігорівна, Юрій – Юріївна, Корній – Корніївна.
8. При відмінюванні іменників ІІ відміни слід звернути увагу на родовий відмінок чоловічого роду однини, що мають закінчення – а (я) та у (ю) залежно від їх лексичного значення,
- а (я). - у (ю)
1. назви істот: бухгалтера, Петра, 1. назви збірних понять: колективу,
Іваненка; оркестру, ансамблю;
2. назви конкретних предметів 2. назви речовин: чаю, бензину,
н
ожа,
зошита, стільця; спирту (але хліба,
вівса);
3. власні назви населених пунктів: 3. власні назви держав, територій,
Києва, Харкова, Лондона; гір, озер, тощо: Кавказу, Донбасу, Китаю, Байкалу;
4. Назви річок з наголошеним 4. назви установ, закладів,
закінченням: Дніпра, Дінця; організацій: інституту, клубу, театру;
5. назва одиниць виміру: метра, 5. назва будівель та їх частин:
гектара, кілограма, тижня, місяця, вокзалу, палацу, коридору, даху,
долара; залу;
6. назви машин та їх частин: 6. назви явищ природи та емоційних
трактора, керма, «Опеля», станів: дощу, вітру, туману, сміху,
«Запорожця»; плачу;
7. іменники з термінологічним 7. назви просторових понять: лугу,
значенням: квадрата, ромба, відмінка, майдану, яру (але горба, хутора);
числівника. 8. назви ігор, танців: хокею,
вальсу (але гопака, козачка);
9. назви абстрактних понять: процесу, інциденту, бізнесу
ІІ. Використання форм прикметників.
Уникати вживання присвійних прикметників, замінюючи їх іменниками або відповідними прикметниковими формами:
неправильно правильно
студентові досягнення досягнення студента
студентські досягнення
Петренкові пропозиції пропозиції Петренка
2. У використанні ступенів порівняння перевага надається складеним (аналітичним формам):
Дуже працьовитий, менш відомий, надто великий
3. Слово «самий» на означення вищого ступеня ніколи не вживається із прикметниками:
неправильно правильно
самий високий найвищий
самий обережний найбільш обережний
4. Уникати вживання прикметників, що походять від географічних назв з додатковим роз’яснюючим іменником:
неправильно правильно
лубенські жителі жителі м. Лубни
кременчуцькі товари товари з м. Кременчук
ІІІ. Використання форм займенників.
1. У ділових паперах не використовуються:
а) займенник я (якщо цього не вимагає форма документа);
б) неозначені займенники: абиякий, абихто, казна-хто, хто-небудь;
в) усічені форми: на моїм, у тім, на цім;
г) із суфіксами пестливості: такесенький, самісінький, нікогісінько;
д) діалектичні форми: се, сього, в сім.
2. Дійова особа в реченні, виражена займенником, повинна стояти в Н.в. а не в О.в.
неправильно правильно
мною запроваджено я запровадив
нами запропоновано ми запропонували
3. Уникати двозначності, що може виникнути при вживанні займенників
неправильно правильно
Пенсіонерка мешкає в аварійній Аварійна квартира, у якій
квартирі. Її треба відремонтувати. мешкає пенсіонерка, потребує
ремонту.
4. Запам’ятати правильну форму займенників у таких словосполученнях:
неправильно правильно
Дякую Вас. Пробачте мене. На котру годину призначили… Скільки годин? Властивий для нього. Характерний йому. Телефонував до нього. Вибачити його. Кепкувати над ним. Окремі учасники. |
Дякую Вам. Пробачте мені. О котрій годині призначили… Котра година? Властивий йому. Характерний для нього. Телефонував йому. Вибачити йому. Кепкувати з нього. Деякі учасники. |
5. Стосовно предметів використовується відносний займенник що, а стосовно осіб – який.
Документ, що лежав на моєму столі…
Працівник, який мешкає за адресою…
6. Не слід використовувати займенники 3-ої особи в присутності тих, про кого йдеться.
7. У звертанні до 2-ї особи однини слід використовувати займенник Ви (пишеться з великої літери).
Виконати завдання 4-6