Завдання для виконання самостійної роботи.

1. При якій потузі зсуву тече структурована рідина по Шведову-Бінгаму?

2. Що називають повзучістю?

3. Яким рівнянням виражаються молекулярно-кінетичні властивсоті колоїдних систем?

4. Що таке коацервація?

5. Які основні умови процесу застуднення?

6. Як впливає концентрація на процес застуднення?

7. Що таке комплексна коацервація?

Самостійна робота № 24

Тема: Дисперсні системи з газоутворенням чи твердим середовищем.

Стислі теоретичні відомості

Відповідно класифікації дисперсних систем по агрегатному стану можливе існування дисперсних систем з твердим дисперсним середовищем. В залежності від розмірів частинок вони можуть бути колоїдними, мікрогетерогенними і навіть грубодисперсними з газовою, рідкою або твердою дисперсною фазою.

Найбільше практичне значення мають тверді дисперсні системи з газовою дисперсною фазою. Такі системи можна назвати твердими пінами. В цих системах крупні пузирі газу відокремлені один від іншого тонкими твердими стінками. До твердих пін можна віднести: будівельні та ізоляційні матеріали: піноскло, пінопласт, та пемзу. Піноскло отримують при плавленні скла з газоутворювачами, які розкладаються при високій температурі, утворюючи газ. При застудненні отримують тверду піну скла. Цей матеріал володіє високою водостійкістю, хорошими теплоізоляційними властивостями, низькою густиною (200-300 кг/м³). Пінопластами називають газонаповнені пласмаси, у яких комірки, містять газ, відокремлені одна від іншої тонкими стінками. По будові пінопласти – це типічні піни.

До дисперсних систем з твердим дисперсним середовищем можна віднести капілярно-пористі тіла, в яких газова фаза міститься в вузьких капілярах. Шерстяні, хлопчатопаперові і інші тканини, папер, картон – все це дисперсні системи з твердим дисперсним середовищем і газовою дисперсною фазою. Для них характерна гетерогенність і велика поверхня розподілу між фазами.

Найбільше розповсюдження мають дисперсні системи з твердим дисперсним середовищем і твердою дисперсною фазою (тверді золі). До них відносять: кольорове скло, емаль, зплави деяких металів.

Прикладом твердого золю являється рубінове скло, яке складається з скляної маси з розміщенням в неї колоїдних частинок металевого золота. Багато зплавів металів можна розглядати, як тверді золі. Так, деякі сталі – це системи, в дисперсному середовищі яких (в залізі) розміщенні колоїдні частинки цементиту Fe₃C.

Дисперсними системами з твердою дисперсною фазою і твердим дисперсним середовищем можна важати склопластинки, які складаються із скляного волокна з нитками діаметром 10-150 мкм і синтетичного полімерного зв’язуючого. Склопластинки легко формуються, дуже міцні і практично не підлягають атмосферній корозії. Вони широко використовуються в авто-, авіа- і суднобудові; в різних галузях промисловості використовують склопластикові труби і ємкості.

Завдання для виконання самостійної роботи.

1. Які системи називають твердими пінами?

2. Які системи називаються твердими золями?

3. При яких умовах отримують тверду піну скла?

4. До якої системи відносять папер та тканини?

5. Яке практичне значення мають дисперсні системи з газоутворенням?

6. Яке практичне значення мають дисперсні системи з твердим дисперсним середовищем?

Самостійна робота № 25

Тема: Стійкість в аерозолях.

Стислі теоретичні відомості

Аерозолями називають дисперсні системи, дисперсною фазою яких можуть бути тверді частинки або крапельки рідини, а дисперсним середовищем є газ (повітря).

По відношенню до аерозолей можна говорити про два види стійкості: седиментаційну та агрегативну.

Седиментаційна стійкість аерозолей.

Головний вплив на ступінь цієї стійкості вказує розмір частинок дисперсної фази. По цьому признаку аерозолі можна розділити на три групи:

1. нестійкі – частинки дисперсної фази осаджуються з легко помітною швидкістю;

2. відносно стійкі – частинки осаджуються дуже повільно;

3. стійкі – аерозоль седиментаційно стійкий.

Аерозолі у яких розмір частинок дисперсної фази вище 0,1 мк можна віднести до грубодисперсних (мікрогеерогенних). До них відносять седиментаційно нестійкі аерозолі: дим, туман, пиль. Їх можна характеризувати як аеросуспензії або відповідно як аєроемульсії.

Аерозолі, дисперсна фаза яких складається із частинок меньше 0,1 мк відносять до ультрамікрогетерогенних, т.е. володіють колоїдною дисперсністю. В цьому випадку частинки дисперсної фази не осаджуються під дією сили тяжіння, вони здійснюють інтенсивний броунівський рух. Дифузія протікає з великою швидкістю.

Відмітимо, що значна частка частинок табачного диму має колоїдний ступінь дисперсності. Інтенсивний броунівський рух таких частинок легко спостерігати за допомогою ультрамікроскопу. В повітрі містяться багато частинок дуже малих розмірів: 0,005 – 0,035 мк.