Електролітична дисоціація.

Процес розщеплення електролітів на іони у водних розчинах і розплавах називається електролітичною дисоціацією.

Теорія електролітичної дисоціації для водних розчинів була сформульована шведським вченим С. Арреніусом у 1887 р.

Основні положення цієї теорії:

1. При розчиненні у воді молекули електролітів дисоціюють (розщеплюються) на позитивно і негативно заряджені іони. Іони можуть бути утворені з одного атома - прості іони і кількох атомів – складні іони. Наприклад прості іони: натрій-іони Na⁺, мідь (ІІ)-іони Cu²⁺, хлорид-іони СІ^-, сульфід-іони S^2-; складні іони: сульфат-іони O₄^2-, перманганат-іони MnO₄^2-, амоній-іони NН₄⁺.

2. Дисоціація – це зворотній процес. Як правило, він не відбувається до кінця, а в системі встановлюється динамічна рівновага, тобто такий стан, при якому швидкість дисоціації дорівнює швидкості зворотного процесу – утворення вихідних молекул. Тому у рівняннях дисоціації замість знака “дорівнює” ставлять знак зворотності (). Наприклад: НСІ  Н⁺ + СІ^-.

3. Іони у водному розчині перебувають в хаотичному русі. Якщо в розчин електроліту занурити електроди і прикласти до них електричну напругу, то іони набувають напрямленого руху; позитивно заряджені іони переміщуються до катоду (негативно зарядженого електроду), а негативно заряджені іони – до анода (позитивно зарядженого електроду).

Завдання для виконання самостійної роботи.

1. Що таке електроліз?

2. Гіпотеза електролітичної дисоціації.

3. Причини електролітичної дисоціації.

4. Основні положення електролітичної дисоціації.

5. Характеристика сильних і слабких електролітів.

6. Закон Вант-Гоффа.

7. Які розчини називаються ідеальними?

8. Які розчини назваються реальними?

9. Що таке ізотонічний коефіцієнт?

10. Для яких розчинів вводять ізотонічний коефіцієнт?

Самостійна робота № 9

Тема: Радіаційно-хімічні реакції.

Стислі теоретичні відомості Радіаційно-хімічні реакції.

Розділ фізичної хімії, в якому вивчають хімічні процеси, які відбуваються під дією випромінювання високої енергії – радіаційно-хімічних реакцій, називається радіаційною хімією.

До випромінювання високих енергій відносяться рентгенівські проміні і -проміні. Радіаційно-хімічні реакції визивають також нейтрони, електрони, позитивно і негативно заряджені іони. При взаємодії випромінювання великої енергії з речовиною відбувається утворення іонів і вільних радикалів. Це первинні продукти взаємодії. В подальшому вони підлягають наступним перетворенням.

Однією із самих простих радіаційно-хімічних реакцій являється радіоліз води. Радіоліз - це хімічний розпад речовини під дією іонізуючого випромінювання. Під дією іонізуючого випромінювання молекула води підвергається наступним первинним перетворенням:

Н₂О  Н₂О⁺ + е^-

Н₂О⁺  Н⁺ + ОН

Н₂О + е^-  ОН^- + Н

Н⁺ + ОН^-  Н₂О

Н₂О  ОН + Н

Радикали взаємодіють друг з другом з утворенням водню, пероксиду водню і води:

Н + Н  Н₂

ОН + ОН  Н₂О₂

Н + ОН  Н₂О

В біологічних об’єктах виникають при опроміненні радикали Н і ОН можуть реагувати з ферментами і білками. Ці процеси приводять до змін багатьох функцій організму.

В теперішній час радіаційно-хімічні реакції використовуються в хімічній промисловості в виробництві різноманітних полімерів і деяких інших хімічних продуктів, в медицині при лікуванні ряду захворювань. В харчовій промисловості перспективним являється використання радіоактивного випромінювання, головним чином - і - промінів, для стерилізації, пастеризації і дезинсекції харчових продуктів, для затримки проростання картоплі при її зберіганні.